Справа № 1-79/2008р.

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 липня 2008 року Костопiльський районний суд Рiвненської областi в особі:

головуючого-суддi Маринича В.К.

при секретарi Гурин І.В.

з участю прокурора Артерчук Л.В.

захисника ОСОБА_3

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в м.Костопiль кримiнальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженки та   жительки АДРЕСА_1, громадянки України, з середньою  освітою, не працюючої, одруженої, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого  ст.166 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2народження, уродженця та  жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, невійськовозобов'язаного, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого  ст.166 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2, будучи батьками неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3народження, відповідно до ст. 51 Конституції України  та ст. 150 Сімейного кодексу України наділені батьківськими обов'язками утримувати дитину до її повноліття, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, створювати умови, необхідні для всебічного розвитку своєї дитини, виховання дитини у дусі поваги до прав та свобод інших людей, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, підготовки її до самостійного життя. Відповідно до ст.6 Закону України „Про охорону дитинства”, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного  і соціального розвитку. Однак, батьки неповнолітнього ОСОБА_4 протягом 2005-2008 років, зловживаючи спиртними напоями, не працюючи, ведучи аморальний спосіб життя, повністю самоусунулись від виконання батьківського обов'язку, належним чином не утримували неповнолітнього сина. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не вживали жодних заходів для власного працевлаштування та створення належних матеріально-побутових умов у сім'ї. За час навчання  ОСОБА_4 у школі, батьки зовсім не проявляли ініціативи до його навчання чи виховання. Навпаки, батьки часто не пускали його до школи  та примушували збирати по місту металобрухт, порожні пляшки, з яких отримували кошти і які, зазвичай, витрачали на алкогольні напої. ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх неповнолітні діти ОСОБА_4, 1993 року народження та ОСОБА_5, 1991 року народження, проживають виключно за рахунок пенсії батьків ОСОБА_1

У результаті умисної бездіяльності батьків, неповнолітній ОСОБА_4, залишившись без батьківського піклування, у березні 2007 року за попередньою змовою з ОСОБА_6з території приватного підприємства „МВМ” вчинив крадіжку матеріальних цінностей на загальну суму 1120 грн. 8.06.2007 року у зв'язку з недосягненням віку, з якого наступає кримінальна відповідальність, за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України Костопільським районним судом кримінальна справа відносно ОСОБА_4 закрита і до нього застосовані примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження.

Не зважаючи на викладене, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в подальшому до виконання своїх обов'язків по вихованню сина та по догляду за ним сумлінно не віднеслись, продовжували зловживати спиртними напоями та не приділяли уваги його утриманню, в результаті чого неповнолітній ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_6 у лютому 2008 року знову вчинив крадіжку матеріальних цінностей на території цеху ПП ОСОБА_7 на загальну суму 780 грн. За даним фактом Костопільським РВ УМВС відносно ОСОБА_4 було порушено кримінальну справу за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Отримані внаслідок крадіжки кошти неповнолітній ОСОБА_4 витратив на придбання найбільш необхідних продуктів харчування, одягу та взуття.

В судовому засіданні  підсудна ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині визнала повністю, щиро розкаялася та повністю підтвердила встановлені судом обставини вчинення злочину і пояснила, що дійсно протягом 2005-2008 років вона та її чоловік не працювали  і в центрі зайнятості на обліку не перебували. Живе на пенсію своїх батьків. На даний час спиртне не вживає. Вона і її чоловік перебувають на обліку у лікаря-нарколога.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив показання, які дала ОСОБА_1, а також які він давав під час проведення досудового слідства.

Визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудними та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інкримінованому їм злочині доведена, і кваліфікує їх дії за ст.166 КК України, як злісне невиконання батьками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.

При призначенні покарання підсудним суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, дані про особи винних, які раніше не судимі, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які обтяжують   покарання пiдсудних, судом не встановлено.

Обставинами, які пом'якшують покарання пiдсудних, суд визнає вчинення ними злочину вперше, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Підсудні по місцю проживання характеризуються негативно. Раніше до кримінальної відповідальності не притягувались.

У відповідності до ст.75 КК України суд, враховуючи тяжкість злочину, особи винних, їх щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину вперше та інші обставини справи, приходить до висновку про можливість виправлення  підсудних без відбування покарання, прийнявши рішення про їх звільнення від відбування покарання з випробуванням.

На пiдставi наведеного та керуючись  ст.ст.323, 324 КПК України,  ст.ст.75, 76 КК України, суд  -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1визнати винною у вчиненні злочину,  передбаченого ст.166 КК України, та призначити їй  покарання у виді обмеження волі на строк три роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона на протязі іспитового строку тривалістю 1 рік і шість місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

На підставі п.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

 Запобіжний захід  ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін -  підписку про невиїзд.

ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого ст.166 КК України, та призначити йому  покарання у виді обмеження волі на строк три роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі іспитового строку тривалістю 1 рік і шість місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі п.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід  ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін -  підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляцiйного суду Рівненської області через Костопiльський районний суд протягом 15 дiб з моменту проголошення.

            СУДДЯ :