Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/750/14-ц

Провадження № 2/376/365/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2014 р.

Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Віговського С.І.

при секретарі Кропивлянській С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що 30.07.2007 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2612/0707/64-005, відповідно до якого йому надано кредит у розмірі 17586 дол. США на строк з 30.07.2007 року по 29.07.2014 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13,50 % річних. Позичальник зобов'язувався погашати своєчасно заборгованість за кредитом та відсотками, але своїх зобов'язань не виконав, станом на 06.03.2014 року сума заборгованості за кредитом з врахуванням заборгованості за тілом кредиту, за відсотками та сума пені за несвоєчасне виконання забов`язань становить 29986,43 дол. США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 06.03.2014 року, - 283 311,83 грн. Пунктом 2.1. Договору передбачено, що забезпеченням виконання позичальником зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитом, сплаті процентів за користування кредитом, пені за несвоєчасну сплату процентів і несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, відшкодування збитків у зв`язку з порушенням у мов даного Договору та інших витрат Банку, пов`язаних з одержанням виконання, являється застава автомобіля марки OPEL ASTRA OANL48, кузов (шасі) № НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1. Відповідно до п. 2.2. Договору, умови передачі майна в заставу, звернення стягнення на заставлене майно, регулюються чинним законодавством України і Договором застави, що укладається між Банком і Позичальником. 02.02.2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "Вердикт Фінанс" було укладено договір факторингу № 11, відповідно до якого банк відступив ТОВ "Вердикт Фінанс" право вимоги за кредитним договором, укладеним між банком та відповідачем ОСОБА_1, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача вказану суму боргу та судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, надіслала до суду клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача, підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, а також подав у письмовій формі заперечення у якому зазначив, що протягом 2007-2010 років він сплачував кредит, але у 2010 році банк самовільно та незаконно підняв відсотки по кредиту, тому із вказаного періоду борг за кредитом не погашався. Крім того, відповідач у заяві посилається на застосування строків позовної давності при вирішенні даного спору, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Судом встановлено, що 30.07.2007 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2612/0707/64-005 на строк по 29.07.2014 року, згідно якого позичальнику було надано кредит у розмірі 17586 дол. США для придбання транспортного засобу - автомобіля марки OPEL ASTRA OANL48 державний номер НОМЕР_1, а позичальник зобов'язувався використати кредит за цільовим призначенням і своєчасно погашати заборгованість по кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом, що стверджується копією цього кредитного договору.

Умовами договору передбачено, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися фіксована процентна ставка - 13,50 % річних (п. 1.3. Договору).

Як вбачається з копії кредитного договору, цей договір підписано представником банку та позичальником, що свідчить про те, що позичальник з умовами договору був ознайомлений, повністю погодився з ними при підписанні договору.

Пунктами 10.1., 10.11. Договору передбачено, що укладаючи цей договір, Позичальник усвідомлює та підтверджує, що умови договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими. Підписанням цього договору Позичальник свідчить, що він до підписання цього Договору ознайомився з усіма умовами, на яких АКБ "ТАС-Комерцбанк" здійснює кредитування фізичних осіб на цілі, не пов'язані з підприємницькою діяльністю, (у тому числі з умовами типових кредитних договорів Банку), та загальною сукупною вартістю всіх витрат, пов'язаних з отриманням кредиту в АКБ "ТАС-Комерцбанк", та свідомо обрав умови кредитування, викладені в цьому Договорі. Підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що перед укладенням Кредитного Договору Банк надав йому в письмовій формі всю інформацію про умови кредитування. Також при укладенні Кредитного Договору йому була надана вся необхідна інформація, передбачена "Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту", затверджених Постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168 10.05.2007 року, в повному обсязі.

У матеріалах справи також наявна копія заяви позичальника ОСОБА_1 на отримання кредиту в розмірі 17586 дол. США за підписом позичальника ОСОБА_1

Відповідно до п. 3.1. Договору, Позичальник зобов'язується погасити заборгованість за кредитом, шляхом внесення коштів на відповідний позичковий рахунок, щомісяця, через касу Банку згідно Додатку № 1, що є невід'ємною частиною даного Договору (Графік погашення заборгованості за кредитом), крім випадків передбачених п. 3.8., 3.9. та 5.1.4. даного Договору.

Згідно п. 3.2. кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з фактичної кількості днів користування кредитом, на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до моменту його повернення. Кількість днів у році приймається - 360 (триста шістдесят).

А згідно п. 8.1. Договору, за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості. Кількість днів у році приймається - 360 (триста шістдесят).

Судом, також встановлено, що забезпеченням виконання позичальником зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитом, сплаті процентів за користування кредитом, пені за несвоєчасну сплату процентів і несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, відшкодування збитків у зв`язку з порушенням умов даного Договору та інших витрат Банку, пов'язаних з одержанням виконання, являється застава автомобіля марки OPEL ASTRA OANL48, кузов (шасі) № НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1. Відповідно до п. 2.2. Договору, умови передачі майна в заставу, звернення стягнення на заставлене майно, регулюються чинним законодавством України і Договором застави, що укладається між Банком і Позичальником.

Як встановлено судом, 02.02.2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "Вердикт Фінанс" було укладено договір факторингу № 11, відповідно до якого банк відступив ТОВ "Вердикт Фінанс" право вимоги за кредитним договором, укладеним між банком та відповідачем ОСОБА_1, що стверджується копією цього договору та Витягом з договору факторингу № 11, за яким у Реєстрі заборгованості боржників значиться відповідач ОСОБА_1

Так, п. 10.5. кредитного договору передбачено право банку повністю або частково перевести свої права та зобов'язання по цьому договору, а також по угодам, пов'язаним із забезпеченням виконання зобов'язань за цим договором, третій особі без згоди Позичальника.

Згідно п. 2.2 договору факторингу № 11, покупець набуває усі права вимоги за кредитним договором № 2612/0707/64-005 від 30.07.2007 року, що є дійсними на дату набрання чинності, включаючи, але не обмежуючись правами вимоги до боржника щодо сплати суми основного боргу; правами вимоги до боржника щодо сплати процентів, нарахованих на суму основного боргу; а також правами вимоги до боржника щодо сплати штрафних санкцій.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

За ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до приписів ст. 514 цього Кодексу, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

А ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, відповідно до вищенаведених правових норм та досліджених в судовому засіданні доказів суд приходить до висновку, що ТОВ "Вердикт Фінанс" набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 2612/0707/64-005 від 30.07.2007 року.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Крім вищенаведених правових норм, умовами кредитного договору також передбачено право банку вимагати від Позичальника дострокового виконання боргових зобов'язань та сплати процентів у випадку невиконання Позичальником своїх боргових зобов'язань, а Позичальник зобов'язаний виконати зазначені зобов'язання в порядку передбаченому даним Договором (п. 3.9. кредитного договору).

З розрахунку заборгованості, який надано позивачем вбачається, що позичальником ОСОБА_1 порушено умови кредитного договору щодо своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

Так, станом на 06.03.2014 року розрахунок заборгованості ТОВ "Вердикт Фінанс" проводився з моменту укладення між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "Вердикт Фінанс" 02.02.2012 року договору факторингу № 11, про відступлення права вимоги від ПАТ "Сведбанк" до ТОВ "Вердикт Фінанс" та передачі Клієнтом Фактору необхідних документів про розмір заборгованості Позичальника, зазначених у додатках до договору факторингу, а тому, заборгованість позичальника за кредитним договором становить: 14663 дол. США - заборгованість за кредитом, 11756,82 дол. США - сума несплачених відсотків за користування кредитом, сума нарахованої пені за прострочення виконання зобов'язань - 3566,61 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку (9,448 грн.) складає у сумі 29 986,43 дол. США (283 311,83 грн.).

За ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Представник позивача просила суд стягнути з відповідачів заборгованість саме в гривневому еквіваленті.

Таким чином, вимоги позивача щодо дострокового стягнення з відповідача, як позичальника заборгованості за кредитним договором суд вважає обґрунтованими, оскільки позичальником були порушені умови кредитного договору.

При вирішенні спору судом не приймаються до уваги посилання відповідача ОСОБА_1 стосовно того, що на протязі 2007-2010 років він сплачував кредит за умовами кредитного договору, а в 2010 році ПАТ "Сведбанк" самовільно в односторонньому порядку без попередження відповідача підняв відсоткову ставку за договором, у зв`язку з чим відповідач не мав змоги сплачувати за зобов'язаннями.

Як зазначалося вище, п. 1.3. Кредитного Договору передбачено, що Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 13,5 % річних за весь строк фактичного користування кредитом (з 30.07.2007 року по 29.07.2014 року).

Проте, в порушення п.п. 6.1.2., 6.1.2.1., 6.1.2.2., 7.1.4. Договору, відповідач не надав суду будь-яких доказів як на підставу своїх заперечень щодо прийняття Банком без попередження відповідача рішення про підняття відсоткової ставки за кредитом, оскільки з п. 6.1.2.1. Договору вбачається, що про зміну процентної ставки Банк повідомляє Позичальника шляхом направлення листа з повідомленням про вручення за 10 (десять) календарних днів до вступу в дію зміненою процентної ставки. Зміни до цього Договору набувають чинності, а нова процентна ставка починає діяти з 11-го дня після відправлення Банком повідомлення відповідно до цього підпункту пункту 6.1.2. цього Договору. А з огляду на п. 6.1.2.2. Договору, при введенні Банком нового розміру процентної ставки протягом десятиденного строку зазначеного в п. 6.1.2.1. Договору, Позичальник має право подати до Банку письмове заперечення щодо нового розміру процентної ставки, яке фіксується поставленням вхідного штампу Банком із зазначенням номера та дати реєстрації звернення Позичальника.

Відповідач ОСОБА_1 за весь строк дії договору не вчинив жодних дій з приводу узгодження між ним та ТОВ "Вердикт Фінанс" або (ПАТ "Сведбанк") розміру процентної ставки за Договором, розстрочки заборгованості за Договором, надання йому кредитних канікул, дострокового погашення заборгованості за Договором, чим на думку суду не скористався правом передбаченим п.п. 7.1.1.-7.1.4. Договору, а тому в порушення ч. 1 ст. 625 ЦК України не може посилатися у запереченні на неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

При цьому, суд вважає, що банком дотримано положення статей 11, 18, 21 Закону України "Про захист прав споживачів", а також пункту 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року № 541/13808 (щодо договорів, укладених після набрання постановою чинності), де передбачено обов'язок банків у разі надання кредиту в іноземній валюті під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за цим договором несе споживач.

Пунктами 10.1., 10.11. Договору Банком повністю виконані вимоги які попереджують споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за цим договором несе споживач, що підтверджується відповідним підписом відповідача.

Крім того, відповідачем ОСОБА_1 до суду було надано письмове клопотання про застосування строків позовної давності при вирішенні спору.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до приписів ст. 258 ЦК для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За ч.ч. 3,4 ст. 267 цього Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Пунктом 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному зв'язку з самою ч. 11 ст. 11 зазначеного Закону стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони споживчого кредиту (правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-126 цс 13), яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

В постанові Верховного Суду України від 06.11.2013 року по справі № 6-116 цс13 викладено правову позицію стосовно того, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежа.

Відповідачем у запереченні не зазначено точної дати останньої проплати згідно графіку погашення заборгованості за кредитним договором, що міститься у матеріалах справи, а також суду не надано жодних доказів виконання відповідачем належним чином зобов'язань за Договором та припинення виконання зобов'язань саме у 2010 році (сплата по тілу кредиту, процентів, пені).

Разом з тим, позивачем суду надано Графік погашення заборгованості за кредитним договором та Розрахунок заборгованості у валюті кредиту (долари США) станом на 06.03.2014 року за кредитним договором № 2612/0707/64-005 від 30.07.2007 року.

Відповідач не надав до суду іншого розрахунку, а тому судом приймається до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості, оскільки його проведено відповідно до умов кредитного договору, вказано розміри процентної ставки, яка змінюється відповідно до п. 3.2. Договору, зазначено розмір заборгованості по кредиту по кожному періоду, розраховано пеню.

При цьому стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня /місяця/, з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою (Постанова ВСУ від 06.11.2013 року по справі № 6-116 цс13).

З розрахунку заборгованості в матеріалах справи вбачається, що позичальником не сплачувалися кошти по тілу кредиту та відсотки за користування кредитом і станом на 02.02.2012 року (уступка вимоги за кредитним договором) заборгованість за тілом кредиту складала - 14 663,00 дол. США, за відсотками - 7 561,37 дол. США, пеня за прострочення виконання зобов'язання - 3 566,61 дол. США.

Позов надійшов до суду 31.03.2014 року, тобто, для вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками в розмірі 26 419,82 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку 06.03.2014 року (9,448 грн.) складає у сумі 249 614,46 грн., загальний строк позовної давності тривалістю в три роки, який обчислюється із 02.02.2012 року, не закінчився. Як зазначалося вище, відповідачем до суду іншого розрахунку заборгованості не надано.

Щодо вимог про стягнення пені, для яких встановлений спеціальний строк позовної давності (один рік), то суд враховує наступні обставини.

Так, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» установлено граничний розмір пені: розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України).

Як вбачається з розрахунку заборгованості, позивачем нараховано пеню за період з 06.03.2013 року по 06.03.2014 року, що на думку суду позивачем відповідно до приписів Постанови ВСУ від 06.11.2013 року по справі № 6-116 цс13 нараховано правомірно, і станом на 06.03.2014 року становить 3 566,61 дол. США., що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку (9,448 грн.) складає у сумі 33 697,33 грн.

Таким чином, суд вважає стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитом, відсотків за користування кредитом та пені за прострочення виконання зобов'язання в загальній сумі 283 311,83 грн.

На підставі ст.ст. 79, 88 ЦПК України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 2833,12 грн.

Виходячи з вищевказаного, керуючись ст.ст. 11, 509, 512, 513, 514, 516, 525, 526, 530, 536, 549-552, 610-612, 623-625, 629, 631, 1050, 1054, 1077, 1078, 1082, 1084 ЦК України, ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", ст.ст. 10, 60, 79, 88, 131, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" заборгованість за кредитним договором №2612/0707/64-005 від 30.07.2007 року у сумі 29 986,43 дол. США, що за курсом НБУ станом на 06.03.2014 року є еквівалентом 283 311,83 (двісті вісімдесят три тисячі триста одинадцять) грн. 83 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" судовий збір у сумі 2833,12 грн. (дві тисячі вісімсот тридцять три) грн. 12 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Сквирський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії даного рішення.

Суддя: С. І. Віговський