Справа №2а-50/09
П О С Т А Н О В А
іменем України
03 лютого 2009 року Франківський районний суд м. Львова в складі:
Головуючого-судді - Мартинишин М.О.
при секретарі - Кметь Г.М.
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1до Головного управління МВС України у Львівській області, Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області про неправомірні дії посадових осіб ГУМВСУ у Львівській області, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області мотивуючи тим, що наказом Управління МВС України у Львівській області від 31 жовтня 2006 року № 372 о/с звільнений з посади командира відділення оперативної роти батальйону міліції особливого призначення «Беркут» при УМВСУ за ст. 65 п. «а» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, однак при нарахуванні його пенсії, допущено істотні порушення вимог чинного законодавства. Зокрема не були включені у максимальному розмірі у обрахунок пенсії надбавка за безперервну службу в розмірі 90%, 100% надбавка грошового забезпечення, доплата від суми пенсії в розмірі 50%, преміювання, матеріальна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення, які передбачені Указами Президента України від 04.10.1996 року № 926/96 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» (із змінами та доповненнями), від 24.04.2003 року № 370/2003 «Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу». Просить прийняти рішення, яким визнати його право на нарахування 40% за вислугу років, 90% за безперервну службу, 100% грошового забезпечення, 35% за роботу у нічний час, матеріальну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення на рік, 50% належних від суми пенсії за вислугу 20 і більше років, премії і у зв'язку з цим перерахування призначеної його пенсії.
Під час розгляду справи позивач неодноразово змінював і уточнював позовні вимоги і просив залучити в якості співвідповідача Головне управління МВС України у Львівській області. Згідно останнього уточнення позовних вимог від 12.11.2008 року позивач просить:
1). визнати неправомірною бездіяльність службових осіб Головного управління МВС України у Львівській області щодо не встановлення йому з 01 січня 2004 року по 01 лютого 2006 року доплати від належної суми пенсії в розмірі 50% та з 01 січня 2004 року по 01 січня 2006 року преміювання в розмірі 33,3% та зобов'язати службових осіб Головного управління МВС України у Львівській області встановити йому за відповідний період і у зазначеному розмірі таку доплату і преміювання та провести їх виплату. А також зобов'язати скерувати в Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області відповідні документи для проведення перерахунку пенсії;
2). стягнути з Головного управління МВС України у Львівській області на користь позивача 3900 грн. 82 коп. матеріальної допомоги за 2004 - 2006 роки, 293 грн. 89 коп. частини доплати від суми пенсії за 2006 рік, 845 грн. 32 коп. частини надбавки за роботу у спецпідрозділі , 2424 грн. 40 коп. частини надбавки за безперервну службу, 5104 грн. 50 коп. частини одноразової допомоги при звільненні, 1279 грн. 52 коп. компенсації за продовольчі пайки, а всього 13848 грн. 45 коп., та 400 грн. за надання юридичної допомоги;
3). зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області провести перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії з часу призначення такої вперше з врахуванням довідки ГУМВС України у Львівській області про розмір грошового забезпечення та вчинити дії щодо виплати йому пов'язаної із цим заборгованості у повному обсязі.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, посилаючись на викладені в ньому мотиви, а також доповнив тим, що під час проходження ним служби виконував свої обов'язки добросовісно і сумлінно, але йому безпідставно не всі види грошового забезпечення виплачувались у повному обсязі.
Представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав повністю і дав додаткові пояснення, зокрема звернув увагу на те, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про міліцію» посадові особи ГУМВСУ у Львівській області повинні були диференційовано враховувати характер і умови роботи позивача і компенсувати його фізичні та інтелектуальні затрати, чого вони не зробили. Також посадовими особами ГУМВСУ у Львівській області під час проходження позивачем служби не виконувався та ігнорувався відносно нього наказ МВС України від 29.03.2005 року № 195 «Про підвищення розміру грошового забезпечення».
Представник відповідача ГУМВС України у Львівській області позов не визнав і в задоволенні вимог просить відмовити, оскільки керівництво ГУМВСУ у Львівській області діяло в межах своїх повноважень та закону і що керівникам органів внутрішніх справ надано право, а не покладено на них обов'язок установлювати особам рядового і начальницького складу зазначені види грошового забезпечення.
Представник відповідача Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області позов не визнав, і в задоволенні вимог просить відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, їх представників, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав:
Згідно ст. 19 Закону України «Про міліцію» ст. 12 «Положення про проходження служби…» форми та розміри грошового утримання працівників міліції встановлюються відповідно до законодавства України.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді командира відділення оперативної роти батальйону міліції особливого призначення «Беркут» при ГУМВСУ і звільнений з органів внутрішніх справ 31 жовтня 2006 року наказом № 372 о/с на підставі ст. 65 п. «а» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ».
Відповідно до п. 13 Інструкції про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та умов оплати праці працівників, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, затвердженої наказом МВС України № 1236 від 01.11.2003 року, грошове забезпечення, належне особам рядового і начальницького складу, але своєчасно не виплачене, їм або виплачене неповністю, виплачується за весь період, протягом якого особи рядового і начальницького складу мали на нього право.
Відповідно до ст. 2 Указу Президента України «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників ОВС» № 926 від 04 жовтня 1996 року з наступними змінами особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується матеріальна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на рік з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, премій тощо).
Виплата вказаної допомоги не обумовлена фактом закладення коштів в кошторисі Управлінь МВСУ, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Зокрема, в користь ОСОБА_1 слід стягнути невиплачену йому матеріальну допомогу за 2004 - 2006 роки в розмірі 3900 грн. 82 коп. з розрахунку за 2004 рік - 931 грн. 05 коп., за 2005 рік - 954 грн. 32 коп., за 2006 рік - 2015 грн. 47 коп. із врахуванням виплачених 70 грн. частини невикористаної відпустки.
В обрахунок матеріальної допомоги були включені такі види грошового забезпечення, які позивач фактично отримував під час проходження служби в органах внутрішніх справ про що свідчить грошовий атестат позивача та довідка про додаткові види грошового забезпечення БМОП «Беркут», а саме: посадовий оклад - 120 грн., оклад за звання - 65 грн., відсоткова надбавка за вислугу років - 65 грн. 01 коп.; 100%-надбавка - 250 грн. 76 коп.; 50%-надбавка за особливі умови служби - 92 грн. 88 коп.; 50% доплата від суми пенсії 325 грн. 88 коп.; 70% надбавка за безперервну службу - 644 грн. 20 коп.; 33,3% преміювання - 520 грн. 97 коп.
Відповідно до п. 3 Указу Президента України «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників ОВС» від 04.10.1996 року з наступними змінами передбачено встановлювати та виплачувати особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їхньою згодою та в інтересах справи на службі щомісячну доплату в розмірі до 50% суми пенсії, яка б могла бути їм нарахована. Вислуга ОСОБА_1 на день звільнення з ОВС становить 27 років, 02 місяці, 02 дні. Внаслідок бездіяльності посадових осіб суб'єкта оскарження, цю доплату останньому з 01 січня 2004 року і до 01 лютого 2006 року не встановлювали і не виплачували, тому позивач підставно просить зобов'язати оскаржуваний орган встановити йому таку за відповідний період в розмірі 50%. Лише наказом командира батальйону міліції особливого призначення «Беркут» від 31 січня 2006 року № 20 йому була встановлена така доплата у розмірі 50%. Разом з тим, виплату даної доплати за червень - жовтень 2006 року проведено з порушенням вимог чинного законодавства та у зменшеному розмірі. Тому слід стягнути на користь ОСОБА_3 частину невиплаченої доплати від суми пенсії за період з 01 червня 2006 року по 31 жовтня 2006 року в розмірі 293 грн.89 коп., в тому числі за червень - 15 грн.45 коп. (321,42 - 305,97); за липень 33 грн. 94 коп. (339,91 - 305,97); за серпень - 52 грн.43 коп. (358,40 - 305,97); за вересень - 86 грн. 41 коп. (392,38 - 305,97); за жовтень - 105 грн. 66 коп. (411,63 - 305,97). Розрахунок проведено згідно грошового атестату позивача та довідки УМВСУ про додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до п. 3 Указу Президента України та п. 25 Інструкції «Про порядок застосування нормативних актів з питань грошового забезпечення…» передбачено преміювання осіб рядового і начальницького складу в розмірі 33,3% в межах фонду преміювання з урахуванням особистого внеску в загальні результати оперативно-службової діяльності підрозділу.
Пунктом 9 даного Указу зобов'язано МВС України здійснити додаткові заходи щодо скорочення чисельності працівників з метою вивільнення коштів для фінансування додаткових витрат, пов'язаних з реалізацією цього указу. Крім того, судом встановлено, що внаслідок бездіяльності посадових осіб ГУМВСУ у Львівській області та порушення вимог наказів МВС України № 1504 від 10.12.2003 року «Про упорядкування виплати додаткових видів грошового забезпечення особовому складу органів і підрозділів внутрішніх справ» № 195 від 29.03.2005 року «Про підвищення розміру грошового забезпечення», позивачу безпідставно за період з 01 січня 2004 року по 01 січня 2006 року не встановлювалось та не виплачувалось преміювання в розмірі 33,3%, що вплинуло на розмір у наступному встановленого пенсійного забезпечення ОСОБА_1 Жодних перешкод для встановлення йому такого преміювання відповідно до закону не було, оскільки з січня 2006 року по день звільнення позивач отримував таке преміювання саме у максимальному розмірі.
Покликання представника відповідача ГУМВСУ у Львівській області, що інші співробітники теж не отримували преміювання в зв'язку з обмеженим фінансуванням, суд оцінює критично, до уваги не бере, оскільки інші підрозділи премії отримували, що стверджується матеріалами справи. Крім того, Законами України «Про державний бюджет України» на 2003, 2004, 2005 роки передбачено захищеність статей видатків оплати праці працівників бюджетних установ, нарахування на зарплату, забезпечення продуктами харчування (в т.ч. погашення заборгованості за минулі роки), оплата їх повинна проводитись в першочерговому порядку та в повному обсязі відповідно до ст. ст. 21,26,30 суд вважає підставними вимоги позивача щодо призначення йому премії в розмірі 33,3% за вказаний період.
Згідно наказу МВС України від 29.09.1995 року № 598 співробітникам БМШР «Беркут» виплачується надбавка до посадового окладу в розмірі до 50%. Така надбавка позивачу була встановлена у розмірі 50% і виплачувалась до 01 вересня 2005 року у сумі 60 грн. 38 коп. щомісячно. Але з 01 вересня 2005 року по 31 жовтня 2006 року таку надбавку безпідставно не виплачували в загальній сумі 845 грн. 32 коп. (14 х 60,38), що стверджується довідкою БМОП «Беркут» УМВСУ у Львівській області.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.04.2003 року № 370 «Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу» передбачено встановлювати особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ щомісячні надбавки за безперервну службу в органах внутрішніх справ у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності залежно від стажу служби.
У судовому засіданні встановлено, що позивачу під час проходження служби позивачу встановлювалась надбавка за безперервну службу у розмірі від 50% до 70%. Разом з тим, нарахування та виплату зазначеної надбавки за період з 01 січня 2006 року по 31 жовтня 2006 року проведено без врахування всіх видів грошового забезпечення та у зменшеному розмірі, що в подальшому вплинуло на розмір його пенсії. Зокрема, в обрахунок надбавки за безперервну службу з порушенням вимог Указу Президента України від 24.04.2003 року № 370 не було включено преміювання в розмірі 33,3% та частини доплати від суми пенсії в розмірі 50%, які позивач фактично отримував. Тому суд рахує підставним стягнути на користь ОСОБА_1 частину надбавки за безперервну службу за період з 01.01.2006 року по 31.10.2006 року в розмірі 2424 грн. 40 коп., в тому числі за січень - 143 грн. 81 коп. (431,77 - 287,92 як різниця між сумою, яка мала бути виплаченою і тою, що виплатили), за лютий - травень 2006 року - 880 грн. 88 коп. (2644,52 - 1763,64), за червень - 227 грн. 95 коп. (668,86 - 440,91), за липень - 237 грн. 19 коп. (678,10 - 440,91), за серпень - 246 грн. 44 коп. (687,35 - 440,91), за вересень - 263 грн. 44 коп. (704,34 - 440,91), за жовтень - 424 грн. 70 коп. (1068,90 - 644,20).
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 316 від 12 березня 1996 року з подальшими змінами від 18 лютого 1998 року, 14 квітня 1999 року передбачено забезпечувати осіб рядового і начальницького складу ОВС продовольчими пайками або компенсацією за них. Позивачу дані виплати не проводились з 01 квітня 2000 року по 29 березня 2002 року, тому вимоги останнього в частині стягнення компенсації за продовольчі пайки за 727 днів (1 грн. 76 коп. за добу) в розмірі 1279 грн. 52 коп. на думку суду є підставними.
Посилання представника відповідача на те, що Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17 лютого 2000 року № 1459 внесено зміни у ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», яким зупинено виплату компенсації за пайки військовослужбовцям, а також те, що кошти для таких виплат у кошторисі не передбачались, суд оцінює критично. Оскільки особи рядового і начальницького складу ОВС до військовослужбовців не належать так на них не поширювалась дія вищезазначеного закону. У судовому засіданні встановлено, що згідно кошторисів видатків УМВСУ у Львівській області на 2000 - 2001 роки кошти на ці виплати були передбачені.
Відповідно до п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 2002 року (із змінами та доповненнями) особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується грошова допомога при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Позивач прослужив повних 20 календарних років. Місячне грошове забезпечення позивача на час звільнення із органів внутрішніх справ становить 2595 грн. 90 коп. Розмір допомоги при звільненні мав становити 25959 грн. = (1297,95 х 20), з яких виплачено 20854 грн. 50 коп. Недоплата становить - 5104 грн. 50 коп.
У законах про державний бюджет України на 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005 роки кошти на утримання Міністерства внутрішніх справ України визначені.
Із кошторисів УМВСУ у Львівській області на 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005 роки вбачається, що видатки на заробітну плату, грошове забезпечення, кошти були передбачені для виплати компенсації за пайки, матеріальної допомоги, надбавки, доплат, преміювання. А тому безпідставним є посилання представника відповідача ГУМВСУ у Львівській області на обмеження коштів на такі виплати.
Суд не приймає доводів представника суб'єкта оскарження про безпідставність вимог позивача, оскільки з матеріалів справи вбачається, що документальною ревізією фінансово-господарської діяльності УМВСУ у Львівській області та перевіркою виконання вимог бюджетного законодавства за період 2003 - 2005 років встановлено ряд грубих порушень і суттєвих недоліків фінансової дисципліни, зокрема: нецільове використання бюджетних коштів на виплату стороннім особам заохочувальних премій і матеріальних допомог при наявності заборгованості і оплати праці; виділялись кошти на утримання понадштатної чисельності працівників за трудовими угодами; придбання речового майна, не передбаченого нормами належності та інші порушення фінансової дисципліни, про що МВС України видало наказ № 1041 від 21.11.2005 року. Крім того, встановлена вибіркова практика таких доплат в порушення вимог закону, що є прямим порушенням законних прав та інтересів позивача.
З огляду на дані обставини, суд вважає доведеним, що позивачу не з його вини не було встановлено ряд доплат, встановлення яких покладається на службових осіб суб'єкту оскарження, що за час проходження служби позивачем відповідач недонарахував та не виплачував йому належних сум грошового забезпечення та інших виплат, розмір яких залежить від розміру місячного грошового забезпечення. Загальна сума, що підлягає на даний час до виплати ОСОБА_1 становить 13848 грн. 45 коп., згідно представленого позивачем розрахунку, з яким суд погодився як обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 7-12, 14, 86, 90, 160-162, 167 КАС України, на підставі ст. 19 Закону України «Про міліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114, Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року із змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України № 316 від 12 березня 1996 року, Указу Президента України № 650 від 16 червня 1999 року, Указу Президента України № 926 від 04 жовтня 1996 року з наступними змінами «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці ОВС», Указу Президента України № 370 від 24 квітня 2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівників органів внутрішніх справ України за безперервну службу», Інструкції «Про порядок застосування нормативних актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», суд -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність службових осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо не встановлення ОСОБА_1з 01.01.2004 року по 01.02.2006 року доплати від належної суми пенсії в розмірі 50% та з 01.01.2004 року по 01.01.2006 року преміювання в розмірі 33,3% та зобов'язати службових осіб Головного управління МВС України у Львівській області встановити йому за відповідний період і у зазначеному розмірі таку доплату і преміювання та провести їх виплату. А також зобов'язати скерувати в Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відповідні документи для проведення перерахунку пенсії.
Стягнути з Головного управляння МВС України у Львівській області на користь ОСОБА_13900 грн. 82 коп. матеріальної допомоги за 2004 - 2006 рок, 293 грн. 89 коп. частини доплати від суми пенсії за 2006 рік, 845 грн. 32 коп. частини надбавки за роботу у спец підрозділі, 2424 грн. 40 коп. частини надбавки за безперервну службу, 5104 грн. 50 коп. частини одноразової допомоги при звільненні, 1279 грн. 52 коп. компенсації за продовольчі пайки, а всього 13848 грн.45 коп. та 400 грн. за надання юридичної допомоги.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1пенсії з часу призначення такої вперше з врахуванням довідки Головного управління МВС України у Львівській області про розмір грошового забезпечення та вчинити дії щодо виплати йому пов'язаної із цим заборгованості у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя Мартинишин М.О.