Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/778/4194/14 Головуючий у 1-й інстанції: Парій О.В.
Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2014 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Осоцького І.І.
суддів: Мануйлова Ю.С.
Панкеєва О.В.
при секретарі: Буримі В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Міський палац спорту» Бердянської міської ради на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 серпня 2014 року у справі за позовом Комунального підприємства «Міський палац спорту» Бердянської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутого майна, -
ВСТАНОВИЛА :
КП «Міський палац спорту» Бердянської міської ради (надалі - КП «Міський палац спорту» БМР) звернулося до суду із вказаним позовом. В обгрунтування позову послалося на те. що 21 квітня 2009 року відповідач ОСОБА_3, займаючи з 21.04.2009 року по 29.12.2011 року, посаду директора КП «Міський палац спорту» БМР , безпідставно отримав грошові кошти в сумі 30018 грн. 07 коп. При цьому послалося на те, що відповідачем було допущено порушення п.16 Контракту найму директора КП» Міський палац спорту» БМР, а саме, без попереднього узгодження з міським головою сум премій директору, у результаті чого останньому було зайва нарахована заробітна плата в сумі 28 195 грн.55 коп. та відпускні в загальній сумі 1 822 грн. 52 коп. Вказані порушення були допущені з вини відповідача, що підтверджується актом ревізії фінансово-господарської діяльності КП «Міський палац спорту» БМР від 02.07.2012 р.
Пославшись на вказані обставини, просило стягнути з відповідача на свою користь безпідставно набуті гроші в сумі 30018 грн. 07 коп. та судовий збір в сумі 300 грн. 18 коп.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Зазначили, що в акті ревізії вказано винних осіб - заступника головного бухгалтера та в.о. заступника головного бухгалтера. Підприємство отримувало прибуток, та за умовами контракту виплата премії мала здійснюватися. Штатний розпис підприємства із зазначенням окладу та премії узгоджувався із заступником міського голови.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 серпня 2014 року в задоволенні позову КП «Міський палац спорту» БМР до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутого майна - відмовлено.
В апеляційній скарзі КП «Міський палац спорту» БМР, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.2 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з ч.3 ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне затосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відповідно до статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (порушення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із наступного.
За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача. Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмується, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів. Зазначена позиція висловлена Верховним Судом України (постанова від 02.07.14 р. справа № 6-91цс14).
Судом не встановлено факту наявності рахункової помилки, а також факту недобросовісного набуття ОСОБА_3 отриманих грошових коштів. Доводи позивача про те, що відповідач знав про протиправність своїх дій та усвідомлював, що набуває ці кошти незаконно та без відповідних підстав, суд не приймає до уваги, оскільки доказів в підтвердження цих обставин суду не надано. Крім цього для не застосування норми цієї статті необхідна наявність не тільки недобросовісності з боку отримувача цих коштів, а й ще наявність рахункової помилки, яка в даному випадку відсутня.
Колегія суддів не може повністю погодитись з такими висновками суду, оскільки вони не грунтуються на матеріалах справи та не відповідають нормам матеріального права.
Як встановлено судом і таке вбачається з матеріалів справи, період з 21 квітня 2009 року по 29 грудня 2011 року ОСОБА_3 обіймав посаду директора Комунального підприємства «Міський палац спорту» Бердянської міської ради. З ним було укладено контракт.
Відповідно до п. 16 Контракту за виконання обов'язків, передбачених дійсним контрактом директору ОСОБА_3 установлюється посадовий оклад 2060 грн. на місяць, премія за рахунок фонду оплати праці в розмірі 50% посадового окладу відповідно до Положення про преміювання керівника підприємства. Виплачується матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі середньомісячного заробітку одночасно з наданням щорічної відпустки. Виплата премії здійснюється за умови виконання п. 7 дійсного контракту і за узгодженням з міським головою.
Згідно Акту ревізії фінансово-господарської діяльності КП «Міський палац спорту» БМР за період з 01.01.09 року по 01.03.12 року, складеного Бердянською об'єднаною Державною фінансовою інспекцією 02 липня 2012 року № 002-21/9, перевіркою правильності нарахування та виплати заробітної плати директору підприємства ОСОБА_3 встановлено, що в розрахунково-платіжних відомостях за травень 2009 - серпень 2011 років посадовий оклад директора завищений на суму премії, передбачену штатним розписом (50%-1030,00 грн.). До ревізії документів, які узгоджують премію директору, та розпорядження міського голови на виплату премії директору не надано. Відповідно до звітів про фінансові результати (форма №2), протягом 2009 - 3 кварталу 2011 років КП «Міський палац спорту» БМР було збитковим. В порушення п. 16 контракту найму директора, ст. 18 Закону України «Про оплату праці», ст. 21 КЗпП України директору протягом травня 2009 - серпень 2011 років зайво нараховано заробітної плати в сумі 28195,55 грн.. В результаті вищезазначеного порушення по завищенню посадового окладу директора, зайво нараховано відпускні в загальній сумі 1822,52 грн. Допущені порушення КП «Міський палас спорту» БМР свідчать про ведення бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку з боку: Видрі Людмили Іванівни - головного бухгалтера з 01.01.09р. по 01.12.09р.; Александренко Оксани Сергіївни - головного бухгалтера з 01.12.09р. по 13.02.12р., при відсутності належного контролю за веденням бухгалтерського обліку: Лаєра Юрія Олександровича - директора з 01.01.09р. по 17.04.09р.; ОСОБА_3 - директора з 21.04.09р. по 22.12.11р.
Колегія суддів не погоджується із висновком суду про те, що у справі не встановлено факту недобросовісного набуття ОСОБА_3 отриманих грошових коштів, а також що відповідач знав про протиправність своїх дій та усвідомлював, що набуває ці кошти незаконно та без відповідних підстав, оскільки доказів в підтвердження цих обставин суду не надано.
Аналогічні твердження відповідача та його представника в цій частині спростовуються наступним.
Судом не взято до уваги та не надано належної оцінки тому, що з директором КП «Міський палац спорту» БМР ОСОБА_3 був укладений Контракт найму директора. Відповідно до ст.21 особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Відповідно до Постанови КМУ від 19 березня 1994 року за № 170 якою, затверджено, Положення «Про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників», зазначено, що умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників, з якими укладається контракт, визначаються угодою сторін. Розміри виплат не можуть бути меншими, ніж передбачено чинним законодавством, угодами і колективним договором, і залежать від виконання умов контракту.
У контракті можуть також визначатись умови підвищення або зниження обумовленого сторонами розміру оплати праці, встановлення доплат і надбавок, премій, винагород за підсумками роботи за рік чи інший період, участі у прибутках підприємства, установи, організації (якщо це передбачено чинним законодавством та їхніми статутами) чи громадянина-підприємця.
Таким чином, контракт будучі Угодою «правочином» визначає об'єм прав та обов'язків сторін і є обов'язковим для виконання кожною стороною.
Оскільки, директор ОСОБА_3, всупереч положенню п.16 Контракту, яким передбачено, що за «виконання обов'язків, передбачених дійсним контрактом Директору ОСОБА_3 установлюється посадовий оклад 2060 грн. на місяць, премія за рахунок фонду оплати праці в розмірі 50 % посадового окладу відповідно до Положення про преміювання керівника підприємства. Виплата премії здійснюється за умови виконання п.7 дійсного контракту і за узгодженням з міським головою», в обхід цього пункту затвердив своїм підписом штатний розклад (який приймається на початок звітного періоду), без встановлення прибутковості підприємства та належним чином погодження, отримував щомісячно премії. До акту ревізії надані накази КП» «Міський палац спорту» БМР від 25.005.2011 № 23,від 24.06.2011 №29, від 25.07.2011 №46 на нарахування та виплату премії директору в розмірі 50% посадового окладу згідно умов Контракту, підписані директором комунального підприємства. В ході зазначеної вище ревізії було направлено запит до Бердянської міської ради щодо узгодження премій директору КП «Міський палац спорту» БМР. З отриманої інформації (лист від 06.06.2012 №06-3212/45, що знаходиться в Додатках до акту ревізії) встановлено, що відомостей про преміювання директора у міській раді відсутні. Тобто протягом травня 2009 -грудня 2011 рр. розпоряджень міського голови на виплату премії директора КП «Міський палац спорту» БМР не було.
За таких обставин, колегія суддів приходить висновку, що грошові кошти, виплачені директору КП «Міський палац спорту» БМР ОСОБА_3 в сумі 30018 грн. 07 коп. за вищевказаним наказами, які є незаконними і такими, що суперечать п.16 Контракту найма директора, ст. 18 ЗУ «Про оплату праці», ст.21 КЗпП, без попереднього узгодження з міським головою, КП «Міський палац спорту» БМР завдано матеріальної шкоди в загальній сумі 30018 грн. 07 коп.
Відповідно до роз'яснень, викладених у абз.11,12 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду справ в апеляційному порядку» апеляційний суд ухвалює рішення про зміну рішення суду першої інстанції у випадку, якщо помилки у неправильно прийнятому рішенні можливо усунути без його скасування, не змінюючи суть рішення, і вони стосуються окремих його частин, зокрема у разі виправлення помилок суду першої інстанції щодо розміру суми, що підлягає стягненню, розподілу судових витрат тощо. Якщо помилки у такому рішенні стосуються фактичної сторони справи чи правового обґрунтування рішення, то їх усунення необхідно вважати також зміною рішення, тому апеляційний суд не повинен усувати такі помилки ухвалою із зазначенням про залишення рішення без змін з його уточненням чи доповненням.
У разі ухвалення нового рішення або зміни рішення суд апеляційної інстанції в мотивувальній частині рішення дає оцінку доказам, що наявні в матеріалах справи, а також новим доказам, якщо вони досліджувалися, в їх сукупності за правилами, встановленими статтею 212 ЦПК.
Колегія суддів вважає, що судом помилково застосовані до вказаних правовідносин положення ст.ст.1212-1215 ЦК, і не застосовані норми КЗпП України, зокрема, ст.ст132-134 КЗпП України з огляду на те, що правовідносини, що виникли між сторонами є трудовими.
Відповідно до ст.132, п.2 ч.1 ст.133 КЗпП України, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами.
Згідно довідки КП» «Міський палац спорту» БМР від __ ______ 2014 року №6 середньомісячний заробіток директору КП «Міський палац спорту» БМР ОСОБА_3 складає _____ грн. _____ коп.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що шкода, заподіяна винним діями ОСОБА_3 КП» «Міський палац спорту» БМР підлягає стягненню в розмірі середнього місячного заробітку останнього, а саме, в сумі ____ грн. _____ коп.
Разом з тим, колегією суддів встановлено, що директор КП «Міський палац спорту» БМР ОСОБА_3, виконуючи свої обов'язки видав та підписав накази КП» «Міський палац спорту» БМР від 25.005.2011 №23, від 24.06.2011 №29, від 25.07.2011 №46 на нарахування та виплату премії директору в розмірі 50% посадового окладу згідно умов Контракту всупереч п.16 Контракту, без узгодження з міським головою, що спричинило збитки КП» «Міський палац спорту» БМР на суму 30018 грн. 07 коп. Про виявлення заподіяної ОСОБА_3 вищевказаної шкоди КП» «Міський палац спорту» БМР стало відомо 10.07.2012 року під час вручення другого примірника акта ревізії директору КП» «Міський палац спорту» БМР С.М.Кашпор (а.с.27 зворот), а також з листа Бердянської об'єднаної державної фінансової інспекції від 10.07.2012 року № 002-14/1170 на ім'я директора КП» «Міський палац спорту» БМР С.М.Кашпор про обов'язкові вимоги щодо усунення порушень.
Відповідно до п. 39 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого Постановою КМ України від 20 квітня 2006 р. № 550 перший і третій примірники акта ревізії надаються для ознайомлення і підписання об'єкту контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після закінчення ревізії.
У відповідності до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Відповідно до ч.3ст.233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Колегія суддів не вбачає поважних причин пропущення строку позовної давності, КП» «Міський палац спорту» БМР на такі поважні причини не посилається, а відповідач наполягає на застосуванні наслідків пропущення строку позовної давності.
Таким чином, оскільки КП» «Міський палац спорту» БМР стало відомо про спричинення відповідачем вищевказаної шкоди КП» «Міський палац спорту» БМР під час отримання 10 липня 2012 року директором КП» «Міський палац спорту» БМР С.М.Кашпор другого примірника акта ревізії фінансово-господарської діяльності КП «Міський палац спорту» БМР від 02.07.2012 р. 002-21/9, а тому строк позовної давності для звернення до суду у КП» «Міський палац спорту» БМР сплив 10 липня 2013 року, оскільки позивач звернувся до суду 10.12.2013 року, позивач не просив суд поновити строк звернення до суду, жодних поважних причин пропуску зазначеного строку не навів, тому колегія суддів вважає, що в задоволенні позову КП» «Міський палац спорту» БМР С.М.Кашпор до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутого майна слід відмовити з підстав пропуску строку звернення до суду у відповідності до ч.3 ст.233 КЗпП України.
На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та матеріалам справи, доказам по справі дана неналежна оцінка і тому судове рішення підлягає зміні в частині правового обґрунтування відмови у позові .
Керуючись ст. ст. 307,309, 313-317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА: :
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міський палац спорту» Бердянської міської ради задовольнити частково.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 серпня 2014 року у цій справі змінити в частині правового обґрунтування відмови у позові.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
судді: