КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"26" вересня 2014 р. Справа №910/16158/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.08.2014р.

за заявою Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про вжиття заходів до забезпечення позову

у справі № 910/16158/14 (суддя - Марченко О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентіна"

про стягнення 313967005,28 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2014 заяву ПАТ "ВТБ Банк" про вжиття заходів до забезпечення позову по справі № 910/16158/14 задоволено частково. До вирішення спору по суті вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Електросталь" у сумі 313967005,28 грн., що знаходяться на будь-якому рахунку названого товариства. Заборонено державному реєстратору Реєстраційної служби Мар`їнського районного управління юстиції Донецької області вносити зміни до реєстраційної справи ТОВ "Електросталь" та до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо реорганізації/ліквідації названої юридичної особи. У задоволенні решти вимог заяви ПАТ "ВТБ Банк" про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, 26.08.2014 місцевим господарським судом була прийнята ухвала про виправлення описки в резолютивній частині ухвали від 08.08.2014, зокрема в частині визначення відповідних грошових рахунків.

Не погодившись з ухвалою від 08.08.2014 у даній справі, 19.09.2014 ПАТ "Дельта Банк", звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.08.2014р. в частині накладання арешту на кошти, що містяться на рахунку № 26156002017235, відкритому у ПАТ "Дельта Банк".

В обґрунтування своїх вимог, ПАТ "Дельта Банк" зазначає, що грошові кошти (а саме майнові права на отримання банківського вкладу), які знаходяться на вищезазначеному рахунку, виступають в якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 2005-110 від 27.04.2005, укладеним з ТОВ "Електросталь". Даний факт апелянт підтверджує копіями договорів застави від 19.06.2013, укладеними між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Електросталь".

Так, на думку скаржника, суд першої інстанції вищезазначеною ухвалою порушив його права, як кредитора та заставодержателя, оскільки позбавив ПАТ "Дельта Банк" можливості задоволення вимог за кредитними зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Господарським процесуальним кодексом України (надалі - ГПК України) (ст. 22 - права та обов'язки сторін) визначено, що сторони мають, зокрема, право оскаржити судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку.

За змістом пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України держава забезпечує особам право на апеляційне оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Дельта Банк" не є учасником провадження у справі та судом першої інстанції до участі у справі не залучалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України (право апеляційного оскарження) сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи апеляційної скарги про те, що ухвала про вжиття заходів до забезпечення позову по справі № 910/16158/14 впливає (або в майбутньому може вплинути) на права та обов'язки скаржника не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Так, згідно ст. 4 Закону України «Про заставу», предметом застави можуть бути майно та майнові права.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (далі - Закон), обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Стаття 37 Закону встановлює, що до публічних обтяжень належать: податкова застава; накладення арешту на рухоме майно на підставі рішення суду для забезпечення цивільного позову або при порушенні провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця; звернення стягнення на рухоме майно відповідно до рішення суду, винесеного за позовом, який стосується виконання незабезпечених зобов'язань боржника; накладення арешту на рухоме майно на підставі рішень уповноважених органів у випадках, встановлених законом; інші обтяження рухомого майна, які кваліфікуються публічними. Порядок встановлення і зміст окремих видів публічних обтяжень визначаються законом. Публічне обтяження набирає чинності з моменту його реєстрації в Державному реєстрі.

Застава рухомого майна, що виникає на підставі договору належить до забезпечувального виду обтяжень. В свою чергу, обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом (ст. ст. 11, 21 Закону).

У матеріалах справи (оскарження ухвали) наявна копія витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, зі змісту якої вбачається, що майнові права на грошові кошти, які знаходяться на рахунку № 26156002017235, обтяжені ПАТ "Дельта Банк" у встановленому законом порядку 21.06.2013 (зокрема, на підставі вищезазначеного договору застави майнових прав від 19.06.2013).

Тоді як лише факт наявності такого обтяження (сам по собі) не приймається судом апеляційної інстанції, як підстава того, що оскаржуваною частково ухвалою порушується права та інтереси заявника. Законом регламентовано як порядок реєстрації обтяжень, так і реалізація прав осіб, зокрема, щодо черговості звернення стягнення на предмет таких обтяжень в майбутньому.

Частина 3 статті 12 Закону зазначає, що на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом (ч. 1 ст. 14).

Згідно ст. 39 Закону, пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження.

Враховуючи той факт, що обтяження майнових прав на грошові кошти, які знаходяться на рахунку № 26156002017235 здійснено ПАТ "Дельта Банк" 21.06.2013 (що підтверджується витягом з ДРОРМ, наявним у матеріалах справи) та з урахуванням того, що право задовольнити майнові вимоги у разі порушення відповідного зобов'язання за рахунок заставного майна, передбачено умовами вищезазначеного договору застави та регламентовано нормами Закону, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що накладення судом першої інстанції арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку № 26156002017235, відкритому у ПАТ "Дельта Банк", жодним чином не порушує прав скаржника. Тоді як в силу ст. 40 Закону, звернення стягнення на предмет публічного обтяження здійснюється в порядку, встановленому законом. Якщо щодо предмета публічного обтяження зареєстроване інше обтяження з вищим пріоритетом, при зверненні стягнення на предмет публічного обтяження обтяжувач або особа, на користь якої встановлено публічне обтяження, зобов'язані надіслати обтяжувачу з вищим пріоритетом письмове повідомлення про звернення стягнення за публічним обтяженням у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону. У цьому разі обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на відповідне рухоме майно згідно з положеннями розділу IV цього Закону.

Тоді як предметом оскарження у даній справі є ухвала про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Таким чином, на підставі норм матеріального права, зокрема, ст. 40 Закону, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що права заявника не порушені частиною оскаржуваної ухвалила питання про його права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалося.

Відповідно до норм ГПК України скаржник не є стороною у даній справі, а відтак, згідно положень статті 91 Господарського процесуального кодексу України не належить до кола суб'єктів, яких наділено правом звертатись із апеляційною скаргою на оскаржене рішення.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", якщо апеляційну скаргу подано особою, яка не має права її подавати, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу.

Оскільки судом першої інстанції при розгляді заяви ПАТ "ВТБ Банк" про вжиття заходів до забезпечення позову, питання про права та обов'язки скаржника не вирішувалось, а доводи апелянта про те, що оскаржувана ухвала впливає на його права та обов'язки є необґрунтованими з огляду на наведені норми матеріального права, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для прийняття апеляційної скарги ПАТ "Дельта Банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.08.2014 у справі № 910/16158/14.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції відмовляє заявнику у прийнятті апеляційної скарги до свого провадження.

В порядку п. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», відмова у відкритті провадження у справі передбачає повернення судового збору скаржнику.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 91, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" в прийнятті апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.08.2014 у справі № 910/16158/14 в частині накладання арешту на кошти, що містяться на рахунку № 26156002017235, відкритому у ПАТ "Дельта Банк".

2. Апеляційну скаргу з доданими до неї документами повернути Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк".

3. Повернути Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" з Державного бюджету України 609,00 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги на підставі квитанції № ПН974162 від 17.09.2014.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім