Справа № 348/895/14-к

Провадження № 11-кп/779/302/2014

Категорія ст. 187 ч. 1 КК України

Головуючий у 1 інстанції Вінтоняк М.Б. М. Б.

Суддя-доповідач Гриновецький Б.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:

суддів Гриновецького Б.М.,

Поповича С.С., Шкрібляка Ю.Д.,

з участю секретаря Перегінця О.Л.,

прокурора Шишка Є.А.,

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у кримінальному провадженні № 12013090200000898 апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_4 та прокурора, який брав участь у справі на вирок Надвірнянського районного суду від 4.08. 2014 року,

в с т а н о в и л а :

Цим вироком

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, неодноразово судимого

засуджено : - за ст. 185 ч.2 КК України до 6 місяців арешту;

- за ст. 187 ч.1 до 3 років позбавлення.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю цих злочинів йому шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено позбавлення волі на 3 роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано невідбуте покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 9.01.2013 року і остаточно визначено позбавлення волі на 3 роки 1 місяць. Він утримується під вартою.

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно ст. 89 КК України,

несудиму

засуджено за ст. 185 ч.3 КК України до позбавлення волі на 3 роки. На підставі ст. 79 КК України її звільнено від покарання з іспитовим строком випробування на 1 рік 6 місяців з накладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Запобіжним заходом їй обрано особисте зобов'язання.

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого,

засуджено за ст. 185 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Він перебуває під домашнім арештом.

За вироком ОСОБА_5 вночі 14.07.2014 року в м. Надвірна вчинила крадіжку металевого сейфа з грошима і цінностями на 28988 грн. з проникненням в житло потерпілої ОСОБА_9, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 та ОСОБА_4, який її вчинив повторно. Крім того, ОСОБА_4 ввечері 8.02.2014 року в м. Надвірна вчинив розбій щодо потерпілого ОСОБА_10 і заволодів його мобільним телефоном й гаманцем з грошима, чим заподіяв збитки на 7910 грн.

В апеляційних скаргах :

- прокурор оспорює правильність перекваліфікації судом дій ОСОБА_6 та ОСОБА_4 з ч.3 на ч.2 ст.185 КК України та м'якість покарання щодо всіх обвинувачених. Просить задовольнити апеляційну скаргу, вирок скасувати, винести новий;

- обвинувачений ОСОБА_4, змінивши апеляційні вимоги, наводить доводи про те, що він не вчиняв крадіжки майна потерпілої ОСОБА_9, в його діях немає складу злочину. Розбою він не вчиняв, потерпілий розпочав конфлікт, вважає, що в цьому епізоді його дії треба перекваліфікувати на ст. 125 ч.2 КК України. З наведених мотивів просить вирок змінити.

В апеляційній інстанції :

- прокурор частково підтримав апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у справі, визнав необґрунтованими апеляційні доводи ОСОБА_4 і вважає, що на його думку суд правильно перекваліфікував дії обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_4 з ч.3 на ч.2 ст. 185 КК України, покарання щодо ОСОБА_5 є справедливим. Однак покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_4 є м'яким. Просить щодо них задовольнити апеляційну скаргу прокурора;

- обвинувачений ОСОБА_4, змінив апеляційні вимоги, навів доводи про те, що він не вчиняв крадіжки майна потерпілої ОСОБА_9, просить в цій частині його виправдати. Розбою він не вчиняв, потерпілий винен у конфлікті, вважає, що в цьому епізоді його дії треба перекваліфікувати на ст. 125 ч.2 КК України. Тому просить вирок змінити;

- вказані доводи обвинуваченого ОСОБА_4 підтримав його захисник;

- обвинувачені ОСОБА_5 і ОСОБА_6, захисник ОСОБА_8 просять відхилити апеляційну скаргу прокурора і задовольнити апеляційні доводи ОСОБА_4

З'ясувавши всі обставини даного провадження, перевіривши всі апеляційні доводи апелянтів, колегія суддів прийшла до висновку про відхилення апеляційної скарги прокурора та часткове задоволення апеляційних вимог обвинуваченого ОСОБА_4

Відповідно до ст. 370 КПК України вирок суду має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Даний вирок не усім вказаним вимогам відповідає.

Висновок суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч.1 КК України ґрунтується на належно досліджених й правильно оцінених доказах.

Зокрема, сам ОСОБА_4 визнає, що конфлікт з потерпілим ОСОБА_10 був, його гаманець з грошима опинився в нього.

Потерпілий ОСОБА_10 ствердив, в той вечір на нього напав обвинувачений, наніс удар, він впав, той продовжив його побиття і під час нанесення ударів забрав належне йому майно.

Показання потерпілого узгоджуються з показаннями свідків, зокрема:

- свідка ОСОБА_11 про те, що в той вечір чув шум бійки, побачив, що ОСОБА_4 наносив удари потерпілому ОСОБА_10 Жодних речей потерпілого на місці події не залишилося;

- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_12 ;

- свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про те, що вони бачили як обвинувачений наносив побої потерпілому.

- свідка ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_4 їй розповів про конфлікт з потерпілим та наявність у нього майна ОСОБА_10

Крім вказаних доказів вина ОСОБА_4 у вчиненні розбою підтверджується даними висновку судмедекспертизи ОСОБА_10 про те, що йому в той вечір були нанесені легкі тілесні ушкодження з розладом здоров'я (т.1 а.с.71-73); даними протоколів слідчих дій про впізнання обвинуваченого ОСОБА_4 потерпілим та свідками, про огляд гаманця потерпілого, про огляд місця події, про відтворення її обставин (т.1 а.с. 32-38, 45-51, 63-69).

Всі апеляційні доводи ОСОБА_4 про недоведеність його вини у вчиненні розбою, а вчинення ним злочину за ст. 125 ч.2 КК України, спростовуються наведеними у вироку доказами й мотивами.

Зокрема, суд обґрунтовано визнав достовірними показання потерпілого ОСОБА_10 про заволодіння обвинуваченим його майном шляхом розбійного нападу. Немає підстав вважати показання потерпілого недостовірними.

Посилання апелянта на показання свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_11 є необґрунтованими. Вказані свідки не виправдовують обвинуваченого. Їх показання узгоджуються з показаннями потерпілого про розбійний напад на нього. Посилання апелянта на те, що свідок ОСОБА_13 вказала, що після події обвинувачений щось піднімав, не дає підстав для виправдання ОСОБА_4 Ця обставина дає можливість припустити лише те, що він міг піднімати свої ключі, оскільки іншими вищенаведеними доказами доведено, що він шляхом розбійного нападу заволодів майном потерпілого.

Прохання ОСОБА_4 про заслуховування записів показань вказаних свідків позбавлені процесуальних підстав згідно ст. 404 ч.3 КПК України.

Доводи ОСОБА_4 щодо того, що ним не вчинялась крадіжка майна потерпілої ОСОБА_15 є обґрунтованими.

З встановлених судом обставин події, зокрема зі всіх доказів по епізоду щодо крадіжки вказаного майна, слідує, що обвинувачені ОСОБА_4 і ОСОБА_6 не брали участі у виконанні об'єктивної сторони крадіжки майна з квартири ОСОБА_15 Дану крадіжку з проникненням у житло вчинила ОСОБА_5 Обвинувачені ОСОБА_4 і ОСОБА_6 мали причетність до цього майна на стадії вскриття викраденого ОСОБА_5 сейфу з майном за межами квартири потерпілої.

Взнавши при цьому від ОСОБА_5, що цей сейф є краденим, обвинувачені ОСОБА_4 і ОСОБА_6 скрили це від відповідних органів, тобто приховали тяжкий злочин, що охоплюються ст. 396 КК України, на яку слід перекваліфікувати їх діяння із ст. 185 ч.2 КК України.

ОСОБА_4 не підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 396 КК України, оскільки наявні у справі матеріали не підтверджують юридичного факту про те, що він і ОСОБА_5 є членами сім'ї у розумінні ст. 396 ч.2 КК України.

Апеляційний суд зобов'язаний перекваліфікувати вищевказаним чином дії ОСОБА_6 при відсутності його апеляційної скарги в силу вимог ст. 404 ч.2 КПК України.

У зв'язку з вказаною перекваліфікацією апеляційний суд виключає з обвинувачення ОСОБА_5 за ст. 185ч.3 КК України кваліфікуючу ознаку вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

З наведених мотивів колегія суддів визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про неправильну перекваліфікацію дій ОСОБА_4 і ОСОБА_6 із ч.3 на ч.2 ст. 185 КК України.

Колегія суддів не погоджується з апеляційними доводами прокурора про м'якість покарання обвинувачених.

При визначенні покарання ОСОБА_5 і звільненні від його відбування суд в повній мірі врахував вимоги ст.ст. 50, 65, 79 КК України про його законність і справедливість. Суд врахував, що вона вперше судиться, позитивно характеризується, збитки відшкодовано, вона має на утримання малолітню дитину. За таких обставин суд обґрунтовано умовно звільнив її від відбування покарання. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора в цій частині.

Доводи прокурора про м'якість покарання обвинувачених ОСОБА_4 і ОСОБА_6 є необґрунтованими в силу перекваліфікації їх дій на м'якший злочин. Крім того, судом належно враховані вказані у вироку пом'якшуючі їх покарання обставини, зокрема те, що збитки відшкодовано, їх незадовільний стан здоров'я, ОСОБА_4 утримує двоє малолітніх дітей, вони позитивно характеризуються. Тому підстав для посилення їм покарання колегія суддів не вбачає.

Визначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_4 і ОСОБА_6 за ст. 396 КК України, колегія суддів згідно вимог ст. 65 КК України враховує наведені у вироку пом'якшуючі їх покарання обставини. З наведених у вироку підстав і мотивів колегія суддів до покарання ОСОБА_6 за вказаною статтею застосовує дію ст. 69 КК України і вважає за необхідне визначити йому штраф у встановленому законом розмірі.

Покарання ОСОБА_4 за ст. 187 ч.1 КК України і остаточне його покарання за сукупністю злочинів й вироків колегія суддів залишає таким, яке визначив суд першої інстанції, оскільки воно відповідатиме ст. 65 КК України.

При призначенні ОСОБА_4 покарання за ст. 187 ч.1 КК України суд допустився описки, яку слід усунути у передбаченому КПК України порядку.

Таким чином апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у справі, слід залишити без задоволення, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити частково, вирок щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 змінити.

Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у справі, залишити без задоволення, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити частково, вирок Надвірнянського районного суду від 4.08. 2014 року щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 змінити.

Виключити з обвинувачення ОСОБА_5 за ст. 185 ч.3 КК України кваліфікуючу ознаку вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_4 із ст. 185 ч.2 на ст. 396 КК України і призначити арешт на 2 місяці, за ст. 187 ч.1 КК України - позбавлення волі на 3 роки і за сукупністю цих злочинів згідно ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити йому позбавлення волі на 3 роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати йому невідбуте покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 9.01.2013 року і остаточно визначити позбавлення волі на 3 роки 1 місяць.

В порядку ст. 404 ч.2 КПК України перекваліфікувати дії ОСОБА_6 із ст. 185 ч.2 на ст. 396 КК України і призначити йому із застосуванням ст. 69 КК України штраф 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 1700 грн.

В решті вирок щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до ВССУ протягом трьох місяців з дня її оголошення, засудженим ОСОБА_4 - з моменту вручення її копії.

Судді Б.М. Гриновецький

Ю.Д. Шкрібляк

С.С. Попович

Згідно з оригіналом

Суддя Б.М. Гриновецький