Справа № 22-ц-1062/ 2008 року Головуючий 1 ін ст. - Нестеренко О С
Категорія: визнання угоди недійсною Доповідач - Трішкова І.Ю.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2008 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Бездітко В.М. ,
суддів - Трішково І.Ю.. Борової С. А.,
при секретарі - Гребенщиковій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою директора сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 09 листопада 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка про визнання договору оренди землі від 28 лютого 2006 року недійсним,
ВСТАНОВИЛА:
Позивачі звернулись до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що кожний з них 28.02.2006 р. уклав договір оренди належної їм земельної ділянки зі СТОВ ім. Шевченко строком на 10 років. Позивачі вважають, що укладені договори не відповідають вимогам ст. 15 Закону України "Про оренду землі", т.я. в них не зазначені істотні умови договору. До договору не додані плани земельних ділянок і кадастровий план з відображенням обмежень у використанні та встановленні земельних сервітутів, акти визначення меж земельних ділянок а натурі. Крім того, на день подачі позову не проведена державна реєстрація договорів оренди, тому просили визнати договори оренди земельних ділянок недійсними.
Представник відповідача позов не визнала, посилаючись на виконання всіх вимог Закону при укладенні договорів.
Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 09 листопада 2007 року позови задоволені і договори оренди земельних ділянок, укладені між позивачами і відповідачем, визнані недійсними.
В апеляційній скарзі директор СТОВ ім. Шевченко просить скасувати рішення суду і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення з боку суду норм матеріального і процесуального права. В уточненнях до апеляційної скарги представник апелянта відмовився від доводів апеляційної скарги про недійсність довіреностей на представництво інтересів позивачів в суді в зв'язку з відсутністю доказів.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню .
В судовому засіданні встановлено, що 28.02.2006 р. між позивачами і відповідачем були укладені договори оренди земельних ділянок, які належать на праві власності позивачам. Договори укладені строком на 10 років.
Задовольняючи позови про визнання договорів оренди недійсними, суд першої інстанції виходив з того, що вони не відповідають вимогам ст. 15 Закону України "Про оренду землі", т.я. в них не зазначені такі істотні умови, як індексація орендної плати, форма виплати орендної плати, порядок внесення орендної плати.
З таким висновком суду погодитись не можна, т.я. він не відповідає обставинам справи.
2
З наданих договорів оренди вбачається, що в п.2.5 п.п."б" договорів містяться підстави для розгляду питання щодо зміни розміру, порядку, строків та умов виплати орендної плати, в тому числі і індексація грошової оцінки земельної ділянки згідно до чинного законодавства.
Пунктами 2.2. 2.3 передбачені форма виплати орендної плати, порядок її внесення , а також порядок зміни зазначених умов договору.
З огляду на надані договори оренди земельних ділянок вбачається, що зазначені договори повністю відповідають вимогам ст. 15 Закону України "Про оренду землі".
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент виникнення правочину вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками, не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Позивачі не навели жодну підставу, передбачену чинним законодавством, для визнання договорів оренди землі недійсними.
З огляду на наведене, підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання недійсними договорів оренди землі не має. Тому судова колегія вважає за необхідне скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 319 ЦПК України, судова колегія, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка задовольнити.
Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 09 листопада 2007 року скасувати і ухвалити нове рішення.
В задоволенні позовів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання договору оренди землі від 28 лютого 2006 року недійсним відмовити.
Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення рішення.