ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 р. Справа № 804/12558/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача від відповідачаКонєвої С.О. Щербак А.Ю. Потуремець Т.І. Путря А.П., Лобода Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення відповідача №0000534001 від 30.07.2014р., -

ВСТАНОВИВ:

15.08.2014р. Державне підприємство «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова» звернулося з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів та просить:

- визнати дії Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів протиправними;

- визнати протиправним та скасування рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів №0000534001 від 30.07.2014р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 805191,15 грн.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 30.07.2014р. відповідачем було прийнято рішення №0000534001 про нарахування позивачеві до сплати пені у розмірі 118855,10 грн. та штрафу у розмірі 686336,05 грн. за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 21.05.2014р. по 24.06.2014р. на підставі ч.10 п.2 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-УІ (далі - Закон №2464). Позивач вважає протиправними дії відповідача з приводу проведення перевірки з огляду на те, що наказ №366 від 03.07.2014р. та повідомлення №70/28-01-40-01 від 03.07.2014р. було отримано позивачем 08.07.2014р. про проведення документальної невиїзної перевірки з 04.07.2014р., тобто пізніше ніж тоді, коли вона повинна бути проведена, акт перевірки від 14.07.2014р. оформлено неналежним чином з порушенням вимог ст.ст.83,87 Податкового кодексу України та наказу ДПА №984 від 22.12.2010р. «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» та не містить достовірну інформацію, а саме: не заповнена графа «Форма внеску» - «Основні та оборотні засоби, не заповнено графу «Частина у статутному капіталі» - 100%, не заповнена графа «Фактично внесено» - 1653372 тис. грн., не вірно зазначається інформація в графі «Період, якому ДП «ВО ПМД ім. О.М.Макарова» володів корпоративними правами, не вірно вказано розмір земельних ділянок та розмір загальної площі виробничих будівель та споруд, податковою інспекцією не вимагались від позивача додаткові документи для перевірки, перевірка проводилась без первинних документів, в порушення п.7.4 п.7.7 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013р. №455 ( далі - Інструкція №455) відповідач надіслав рішення та акт перевірки в різний час у зв'язку з чим позивач вважає, що оспорюване рішення №0000534001 від 30.07.2014р. є неправомірним та суперечить вимогам діючого законодавства України, так як винесено з порушенням п.86.8 ст.86 ПК України, вищевказаної Інструкції №455. Крім того, позивач посилається і на те, що відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення було порушено і п.12 ст.9 та ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та абз.2 п.12 Інструкції № 455, так як підприємство позивача повинно було не пізніше 20.05.2014р. сплатити єдиний внесок нарахований за квітень 2014р. у розмірі 6 863 360,47 грн., однак існувала заборгованість по виплаті заробітної плати за квітень 2014р., у зв'язку з чим єдиний внесок за квітень 2014р. сплачувався позивачем з 21.05.2014р. по 24.06.2014р. та сплата єдиного внеску відбувалася разом із заробітною платою, виплата якої є пріоритетом над сплатою єдиного внеску. Враховуючи наведене позивач вважає, що відповідач повинен враховувати той факт, що позивач в першу чергу, як пріоритет, повинен виплатити заробітну плату як це вимагає абз.2 п.12 Інструкції №455 разом з єдиним внеском, тоді як позивач, незважаючи на вказану норму, виплатив єдиний внесок 24.06.2014р., а потім останній платіж по виплаті заробітної плати за квітень 2014р. зробив 01.07.2014р. При цьому, позивач посилається і на те, що затримка у виплаті заробітної плати за квітень 2014р. виникла по незалежним від позивача обставин у зв'язку з несвоєчасним перерахуванням коштів російськими контрагентами та, на думку позивача, суди повинні враховувати факти поважних причин щодо затримки виплати єдиного внеску, якщо у підприємства немає грошового обігу в банку та зазначає, що всі кошти, які надходять на підприємство направляються на погашення інших податків та внесків за інші місяці, які виплачуються також з затримкою.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, у письмових запереченнях на позов просили в задоволенні позову відмовити у повному обсязі посилаючись на те, що податковою інспекцією висновки зроблені в акті від 14.07.2014р. є обґрунтованими, а рішення від 30.07.2014р. №0000534001 правомірним у зв'язку з тим, що податковій інспекції надано право проводити документальні та камеральні перевірки у порядку, встановленому Податковим кодексом України згідно п.1 ст. 13 Закону № 2464. При перевірці податковою інспекцією використано Методичні рекомендації щодо проведення документальних перевірок юридичних осіб, документування виявлених порушень та оформлення їх результатів, направлених листом Міністерства доходів і зборів України від 30.09.2013р. №19693/7/99-99-17-01-02-17 згідно до яких визначено, що перевірки по єдиному внеску проводяться відповідно до ст.ст.78,79 ПК України,а оформлення результатів перевірок здійснюється відповідно до положень ст.86 ПК України. Так, 03.07.2014р. було сформовано наказ №366 на проведення перевірки позивача з питань своєчасності сплати єдиного внеску за квітень 2014р., який було направлено поштою на адресу позивача через відмову отримання його посадовими особами позивача та вручено позивачеві 08.07.2014р., тобто до дати складання акту перевірки. Отже, відповідач вважає, що позивач був обізнаний щодо проведення перевірки та мав можливість надати всі первинні документи. Акт перевірки від 14.07.2014р. був складений з дотриманням процедури, встановленої ст.86 ПК України, наказу ДПА України від 11.09.2008р. №584 та наказу ДПА України від 22.12.2010р. №984 з урахуванням розгляду заперечень позивача на акт перевірки, які були подані позивачем 25.07.2014р. та розглянуті 29.07.2014р., податкове повідомлення-рішення прийнято 30.07.2014р. Також представники відповідача посилаються і на те, що абз.1 п.8 ст.9 Закону №2464 передбачено обов'язок позивача сплачувати єдиний внесок нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця у зв'язку з чим позивач зобов'язаний був сплатити єдиний внесок за квітень 2014р. до 20.05.2014р., тоді як підприємством остання сплата єдиного внеску за квітень 2014р. була проведена 24.06.2014р. При цьому, представники відповідача зазначають, що за п.12 ст.9 Закону №2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника та у разі несвоєчасної сплати єдиних внесків до платника застосовуються фінансові санкції за нормами ст. 9 Закону №2464.

У ході судового розгляду справи судом встановлені наступні обставини справі.

Державне підприємство «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова» 24.11.2000р. зареєстровано як юридична особа за адресою: 49008, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця Криворізька, будинок 1, перебуває на обліку як платник податків у СДПІ у м. Дніпропетровську МГУМ, є платником єдиних внесків до управління Пенсійного фонду України, що підтверджується наявними у матеріалах справи копією виписки з ЄДРПОУ від 16.04.2014р., копією свідоцтва про державну реєстрацію від 24.11.2000р., копією статуту, а також іншими матеріалами справи (а.с.39-78).

У період з 04.07.2014р. по 08.07.2014р. податковою інспекцією на підставі наказу №366 від 03.07.2014р., згідно із п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питання своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2014р. за результатами якої було складено акт від 14.07.2014р. за №400/21-01-10-01-14308368 за висновками якого було встановлено порушення позивачем п.8, п.12 ст.9 Закону №2464 та абз.6 п.4.3 розд.4 Інструкції №455 в результаті чого своєчасно не сплачено у встановлені терміни єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2014р. у сумі 6863360,47 грн. (а.с.16,18-23).

На підставі вищевказаного акту перевірки, податковою інспекцією 30.07.2014р. було прийнято рішення №0000534001 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску згідно якого позивачеві нарахована пеня у розмірі 118855,10 грн. та штраф в сумі 805191,15 грн. за період з 21.05.2014р. по 24.06.2014р. на підставі ч.10 п.2 ст.25 Закону №2464 (а.с.30).

Позивач оспорює дії відповідача з проведення перевірки та вищевказане рішення відповідача від 30.07.2014р., просить визнати дії щодо проведення перевірки протиправними, а також визнати протиправним та скасувати оспорюване рішення посилаючись на невідповідність відомостей у акті, несвоєчасне вручення позивачеві наказу на перевірку та на те, що єдині внески сплачувались одночасно із виплатою заробітної плати, а у зв'язку з наявністю на підприємстві заборгованості по виплаті заробітної платні за квітень 2014р., єдині внески були сплачені у період з 21.05.2014р. по 24.06.2014р. з затримкою з причин не надходження коштів від контрагентів позивача, тобто по незалежних від позивача обставин.

Заслухавши представників позивача, відповідача, які брали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відсутність правових та обґрунтованих підстав для задоволення позову.

Щодо позовних вимог позивача про визнання дій відповідача щодо проведення перевірки протиправними слід зазначити наступне.

Згідно статті 13 Закону №2464 передбачено, що органи доходів і зборів мають право проводити перевірки на підприємствах щодо обчислення та сплати єдиного внеску. Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

У відповідності до вимог п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78цього Кодексу.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання вимог ст.79 ПК України надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Так, як вбачається із наданих суду документів, податковою інспекцією 03.07.2014р. було прийнято наказ № 366 про проведення документальної невиїзної перевірки позивача з питання своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2014р. на підставі п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, що підтверджується копією відповідного наказу (а.с.16).

Також було складено і повідомлення на проведення перевірки від 03.07.2014р. №70/28-01-40-01 (а.с.15).

Зазначений вище наказ та повідомлення були направлені на адресу позивача поштою 03.07.2014р. та отримані позивачем 08.07.2014р., що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанцією про відправку від 03.07.2014р. та поштовим повідомленням від 11.07.2014р., які наявні в матеріалах справи (а.с.103-105).

Факт отримання вищевказаного наказу та повідомлення про проведення перевірки саме 08.07.2014р. підтверджено також і позивачем у позові та представником позивача в судовому засіданні.

Враховуючи наведене та те, що контролюючим органом дотримано вимог щодо вручення позивачеві наказу на проведення перевірки, суд приходить до висновку, що відповідач мав повноваження на проведення перевірки у відповідності до вимог ст.13 Закону №2464, ст.ст.75, 79 ПК України.

При цьому, судом також враховується і те, що позивач, отримавши наказ №366 від 03.07.2014р. на проведення перевірки 08.07.2014р., не скористався своїм правом на його оскарження, а тому посилання позивача на те, що дії відповідача з проведення перевірки є протиправними не приймаються судом до уваги, оскільки є неспроможними за наявності наказу на проведення перевірки, який не скасовано та не визнано протиправним у встановленому законодавством порядку.

Приймаючи до уваги викладене, у адміністративного суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки позивача, оскільки дії контролюючого органу щодо проведення перевірки є законними та обґрунтованими, вчиненими у межах повноважень та у спосіб, визначений Законом №2464 та нормами Податкового кодексу України.

Що стосується позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 30.07.2014р. №0000534001, то в цій частині позовних вимог позивачеві також слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно ст.6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати,обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За ч.8 ст.9 Закону №2464 визначено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

При цьому, платники, зазначені у п.1 ч.1 ст.4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.

У відповідності до п. 2 ч.11 ст.25 Закону №2464 органи доходів і зборів застосовують до платників єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум.

Згідно ч.10 ст. 25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Отже, з аналізу наведених норм видно, що позивач зобов'язаний був сплатити єдиний внесок за квітень 2014р. у строк до 20.05.2014р.

Так, як встановлено в судовому засіданні, а також підтверджено як матеріалами справи, так і поясненнями представника позивача, сплата єдиного внеску за квітень 2014р. була здійснена позивачем у період з 21.05.2014р. по 24.06.2014р.

Тобто, судом встановлено, факт порушення позивачем строків сплати єдиного внеску за квітень 2014р., встановлених ч.8 ст.9 Закону №2464, що також підтвердив і представник позивача в судовому засіданні.

Частина 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В той же час, і частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладає обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Представник позивача в судовому засіданні не навів жодних підстав та не надав жодних доказів, які б свідчити про протиправність дій відповідача щодо проведення перевірки та прийняття за її результатами оспорюваного рішення з урахуванням встановленого судом факту порушення позивачем несвоєчасної сплати єдиного внеску за квітень 2014р., яке не спростовано позивачем у ході судового розгляду справи.

Є неспроможними посилання позивача і на те, що відповідачем акт перевірки від 14.07.2014р. оформлено неналежним чином з порушенням вимог ст.ст.83,87 Податкового кодексу України та наказу ДПА №984 від 22.12.2010р. «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» та не містить достовірну інформацію, а саме: не заповнена графа «Форма внеску» - «Основні та оборотні засоби, не заповнено графу «Частина у статутному капіталі» - 100%, не заповнена графа «Фактично внесено» - 1653372 тис. грн., не вірно зазначається інформація в графі «Період, якому ДП «ВО ПМД ім. О.М.Макарова» володів корпоративними правами, не вірно вказано розмір земельних ділянок та розмір загальної площі виробничих будівель та споруд, оскільки зазначені невідповідності у акті перевірки не можуть впливати на виявлене порушення щодо несвоєчасності сплати позивачем єдиного внеску за квітень 2014р. та зазначені вище невідповідності у акті не можуть бути підставами для визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення з урахуванням наявності встановленого факту порушення строків сплати позивачем єдиного внеску за квітень 2014р. встановлених Законом №2464, що підтверджено як матеріалами справи, так і самим представником позивача у ході судового розгляду справи.

Також не можуть бути покладені в основу даного судового рішення і твердження позивача про те, що позивач повинен сплачувати єдиний внесок одночасно із виплатою заробітної плати та затримка у виплаті єдиного внеску відбулася не з вини позивача, а з підстав наявності заборгованості по заробітній платі на підприємстві у позивача, оскільки у відповідності до вимог Закону №2464 фінансовий стан платника єдиного внеску не впливає на виплату єдиного внеску та наявність у позивача заборгованості по заробітній платі не звільняє його від обов'язку сплати єдиного внеску у строки, визначені ч.8 ст.9 Закону №2464.

Згідно зі ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги викладене та перевіривши дії відповідача щодо проведення перевірки та прийняття оспорюваного рішення, суд приходить до висновку про те, що дій відповідача щодо проведення перевірки та прийняття оспорюваного рішення вчинені відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Статтями 8, 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

В то же час, у відповідності до вимог ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору, а решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги та з урахуванням того, що позивачем за подання позовних вимог майнового характеру було сплачено судовий збір у розмірі 500 грн. 00 коп.(а.с. 3) та те, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, слід стягнути з позивача решту судового збору у розмірі 4372 грн. 00 коп. (4872,00 грн. - 500,00 грн. ).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71,86, 94, 122, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення відповідача №0000534001 від 30.07.2014р. - відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова»(49008, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул.Криворізька, буд.1, код ЄДРПОУ 14308368) - в дохід Державного бюджету України - решту судового збору у розмірі - 4372 грн. 00 коп. ( чотири тисячі триста сімдесят дві грн. 00 коп.)

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений - 22.09.2014р.

Суддя С.О. Конєва