ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.01.2007 Справа № А9-22/314-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Головка В.Г. (доповідач),
суддів Лисенко О.М., Чохи Л.В.
при секретарі: Ревковій Г.О.
за участю представників сторін:
від позивача –Мельник Л.М., довіреність від 9.01.2007
від відповідача –Звонарьова М.Л., довіреність від 20.09.2006
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2006р. у справі №А9-22/314-06
за позовом управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська
до Національного Банку України в особі управління Національного Банку України в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ
про стягнення 2577,6грн.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області 31.10.2006р. у справі №А9-22/314-06 (суддя Подобєд І.М.) в позові управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська до Національного Банку України в особі управління Національного Банку України в Дніпропетровській області про стягнення 2577,6грн. відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати як помилкове та прийняте з порушенням норм матеріального права, посилаючись на наступне:
- суд знехтував доводами, що згідно ч.6 п.2 постанови Кабміну України і Національного банку України від 28.01.2000 №166 „Про реалізацію ст.64 ЗУ „Про Національний банк України” при визначенні пенсії відповідно до ЗУ „Про державну службу” установити, що при визначенні розміру пенсій відповідно до ЗУ „Про державну службу” службовцям Національного банку України враховуються; премії та інші надбавки, передбачені постановою КМУ від 13.12.1999р. №2288 у встановлених розмірах, але не вище їх максимальних величин, визначених для відповідних категорій працівників Секретаріату Кабміну України;
- судом не взято до уваги, що відповідач, який разом з Кабміном України прийняв постанову від 28.01.2000 №166 „Про реалізацію ст.64 ЗУ „Про Національний банк України”, не дотримувався її положень;
- судом проігноровано ст.117 Конституції України, якою визначено, що Кабмін України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими для виконання.
У запереченні на апеляційну скаргу відповідач просить постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги і відзиву на неї, суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Із матеріалів справи вбачається, що у Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська звернулося з вимогами до Національного банку України в особі управління Національного банку України в Дніпропетровській області про відшкодування шкоди в сумі 2577,60грн., спричиненої внаслідок переплати пенсії колишньому працівнику банку Кундіренко Н.В. за період з 26 травня по 30 вересня 2005р.
Відповідач, заперечуючи проти позову, послався на особливий статус НБУ як центрального органу державного управління, а також на те, що спір не витікає з публічно-правових відносин.
Постановляючи рішення в адміністративному судочинстві про відмову в задоволенні позову, суд не витребував доказів щодо знаходження Кундіренко Н.В. в трудових відносинах з відповідачем та відповідних документів щодо повноважень представника відповідача в суді, виходячи з постанови Національного Банку України від 22.12.2000р. №495.
Суд, не витребувавши пенсійну справу, прийняв в якості доказів довідки від 25.05.2005р. та залишив поза увагою довідки від 17.10.2005р., які були надані повторно після призначення пенсії (а.с.9-11).
Крім того, судом не витребувані докази щодо розміру пенсії працівникам Секретаріату Кабінету міністрів України за весь спірний період та не з'ясовано як ці обставини могли вплинути на призначення пенсії Кундіренко Н.В., а також розмір її відшкодування.
Це свідчить про неповне з'ясування обставин справи, що є підставою для скасування судового рішення відповідно до ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин рішення підлягає скасуванню та направленню на новий розгляд, в ході якого слід повторно обговорити питання щодо прийнятності вирішення спору в адміністративному судочинстві.
Керуючись ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська задовольнити частково.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2006р. скасувати, а справі №А9-22/314-06 направити на новий розгляд до суду першої інстанції зі стадії прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий В.Г.Головко
Судді О.М.Лисенко
Л.В.Чоха