ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.01.2007 Справа № 39/266-06 (16/159)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий Головко В.Г. (доповідач)
судді: Лисенко О.М., Чоха Л.В.
секретар: Ревкова Г.О.
за участю представників сторін:
від позивача –Меркович Б.В., довіреність від 02.10.2006
від відповідача: Христова Т.О., довіреність від 17.10.2006
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2006р. у справі №39/266-06(16/159-06)
за позовом відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків", м.Дніпропетровськ
до міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал", м.Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості по орендній платі, розірвання договору та інше
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.06р. у справі №39/266-06(16/159-06) (суддя Ліпинський О.В.) позов відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків" до міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" про розірвання договору оренди, стягнення заборгованості та виселення з займаного приміщення задоволено частково.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати як прийняте з порушенням господарського процесуального права та чинного законодавства, посилаючись на наступне:
- в рішенні суду зазначено, що 07.09.2006р. в судовому засіданні був присутній представник відповідача –провідний юрисконсульт Христова Т.О., тоді як вказаний представник знаходився у відпустці, про що свідчить наказ №5068/к від 07.09.2006р.;
- 07.09.2006р. позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, яка була направлена відповідачеві тільки 08.09.2006р., про що свідчить відмітка поштового відділення, а через відсутність представника відповідача в засіданні, відповідач не міг скористатися своїми правами, передбаченими ст. 22 ГПК України тощо.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначив, що рішення відповідає вимогам діючого законодавства та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги і відзиву на неї, суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Із матеріалів справи вбачається, що після уточнення позовних вимог суд розглянув справу у відсутність представника відповідача, чим порушив права сторони, передбачені ст.22 ГПК України.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
У зв’язку з чим рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.06р. у справі №39/266-06(16/159) підлягає скасуванню.
Згідно п.2 ст.103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
Встановлено, що 29.11.1999р. між відкритим акціонерним товариством „Дніпропетровський завод прокатних валків” та Державним комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства м.Дніпропетровська, правонаступником якого є міське комунальне виробниче підприємство „Дніпроводоканал”, було укладено договір оренди №1, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв будівлю загальною площею 281,3кв.м за адресою: м.Дніпропетровськ пр.Воронцова, 17.
Зазначений договір є чинним, оскільки в наступному від продовжував свою дію відповідно до вимог ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, проти чого не заперечують сторони.
Розмір місячної орендної плати разом з комунальними послугами було встановлено сторонами на рівні 945грн. 64коп., що підтвердили сторони в судовому засіданні.
Розрахунки за орендними платежами відповідач зобов'язався здійснювати щомісячно не пізніш 20 числа поточного місяця за пред'явленими рахунками орендодавця, які відповідач отримував безпосередньо під розпис.
Заборгованість відповідача по оплаті орендних платежів за період із серпня 2005 року по травень 2006 року становить 9456грн. 40коп., проти чого не заперечив відповідач та його представник у судовому засіданні.
Відповідно до ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно доданого до матеріалів справи розрахунку розмір інфляційних нарахувань за період прострочення виконання відповідача грошових зобов’язань становить 244грн. 02коп., розмір трьох процентів річних - 108грн. 74коп.
Отже з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 9456грн. 40коп.- орендної плати, 244грн. 02коп. - інфляційних витрат та 108грн. 74коп. - три відсотка річних.
Позивач, крім того, просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату орендних платежів нараховану за період із 21.08.2005 по 05.04.2006р. в сумі 445 грн. 40 коп.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2006 у справі Б15/33/06 порушено провадження у справі про банкрутство відповідача, за якою введено мораторії на задоволення вимог кредиторів.
Пунктом 4 ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що одночасно з порушенням провадження у справі
про банкрутство, вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів; протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів... не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не
застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
За таких умов позовні вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 324грн. 17коп. за період із 21.08.2005 по 23.02.2006, тобто за виключенням періоду, протягом якого діє мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Згідно ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
В п.5.2 договору оренди передбачено, що при невиконанні умов договору кожна із сторін може вимагати дострокового розірвання цього договору, попередивши про це іншу сторону за 1 місяць.
Доказів щодо попередження відповідача за 1 місяць про дострокове розірвання договору оренди як це передбачено п.5.2 позивач відповідно до ст.33 ГПК України не надав.
За ст.783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Зазначений перелік є вичерпним, а умовами договору не передбачено дострокове розірвання договору у разі не сплати орендної плати протягом 3 місяців, як на тому наполягає позивач. Настання негативних наслідків для відповідача можливе тільки з підстав, передбачених ст.782 ЦК України.
Таким чином, заборгованість по орендній платі з мотивів, викладених у позовній заяві, не може бути підставою для розірвання договору оренди у судовому порядку.
Посилання представника позивача на претензію не може бути прийнято до уваги, оскільки вона містить тільки застереження щодо можливого направлення в майбутньому повідомлення про відмову від договору. Доказів направлення такого повідомлення позивачем не надано.
Отже вимога позивача щодо розірвання договору та виселення відповідача з займаного приміщення задоволенню не підлягає, тому в цій частині позову слід відмовити.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2006р. у справі №39/266-06(16/159-06) - скасуванню.
Судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2006р. у справі №39/266-06(16/159-06)скасувати.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з міського комунального виробничого підприємства „Дніпроводоканал” (49600 м.Дніпропетровськ вул.Красна,21-а, код 03341305) на користь відкритого акціонерного товариства „Дніпропетровський завод прокатних валків” (49023 м.Дніпропетровськ вул.Комінтерну,2, код 00187375) 9456грн. 40коп. основного боргу, 244грн. 02коп. інфляційних витрат, 108грн. 74коп. три проценти річних, 324грн. 17коп. пені, 104грн. 33коп. витрат по сплаті державного мита та 116грн. 60коп. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий В.Г.Головко
Судді О.М.Лисенко
Л.В.Чоха