У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді Григоренка М.П.,

суддів: Максимчук З.М., Рожина Ю.М.,

секретар судового засідання Пиляй І.С., з участю відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду від 06 червня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И Л А :

17 вересня 2013 року ОСОБА_2 звернулася в Рівненський районний суд з позовом до ОСОБА_1, в якому просила стягнути з останнього на її користь на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 600 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 30% від прожиткового мінімуму встановленого законом на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду та до досягнення дітьми повноліття.

Рішенням Рівненського районного суду від 06 червня 2014 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі по 470 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви, 17.09.2013 року і до досягнення дітьми повноліття.

В решті позовних вимог відмовлено.

______________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/787/1649/2014 Головуючий у 1 інстанції : Штогун О.С.

Доповідач : Григоренко М.П.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликається на його незаконність, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

Зазначає, що з 21.04.2011 року він безробітний, що підтверджується записами у трудовій книжці. З червня 2014 року він перебуває на обліку в Рівненському районному центрі зайнятості. Його матеріальне становище вкрай скрутне. Рухомого чи нерухомого майна, яке могло б приносити дохід, на праві власності у нього немає, інших доходів також немає. Проживає у будинку бабусі, що підтверджується відповідними доказами. Його батько ОСОБА_5 помер, а мати не в змозі допомагати.

Вказує, що забезпечує дітей на ті кошти, які заробляє, допомагаючи сусідам, в першу чергу купує дітям найнеобхідніше - ліки та продукти харчування.

Встановлений судом розмір аліментів в сумі 470 грн. щомісячно на кожну дитину є непосильним для нього і позбавить його коштів для існування. Він зможе сплачувати аліменти по 200 грн. на кожну дитину щомісячно, а у разі зміни його матеріального становища буде клопотати про збільшення розміру аліментів, оскільки усвідомлює свій обов'язок щодо утримання малолітніх дітей.

Крім того, позивач не надала суду доказу того, що діти проживають з нею і судом не взято до уваги, що діти зареєстровані разом з ним за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується випискою із будинкової книжки.

Із цих підстав просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього аліменти на утримання дітей в сумі 200 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття.

В ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Заслухавши доповідача, пояснення відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду справи було встановлено факт ухилення відповідача від обов'язку по утриманню своїх дітей, в зв'язку із чим ОСОБА_1 має сплачувати аліменти на утримання дітей, відповідно до положень ст.ст. 84, 180, 182, 184 СК України.

Даний висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, наявним у справі доказам та ґрунтується на законі.

Доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки розмір аліментів визначено у відповідності до вимог статті 182 СК України та з урахуванням обставин даної справи, в тому числі із врахуванням стану здоров'я відповідача.

Твердження відповідача про те, що він не спроможний сплачувати аліменти в тому розмірі, який визначив суд першої інстанції, на увагу не заслуговують, так як цей розмір визначено із врахування встановленого прожиткового мінімуму на дитину і він відповідає засадам справедливості та розумності.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення Рівненського районного суду від 06 червня 2014 року підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Рівненського районного суду від 06 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду та рішення суду першої інстанції до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали апеляційної інстанції.

Головуючий Григоренко М.П.

Судді : Максимчук З.М.

Рожин Ю.М.