ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.10.2014 року Справа № 904/2507/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Дмитренко Г.К.- доповідач
суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.
при секретарі: Однорог О.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Цаберяба І.О., представник, довіреність б/н від 03.09.14;
від відповідача: Никифоров А.С., представник, довіреність б/н від 05.08.13;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Буд Монтаж" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2014 року у справі № 904/2507/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Укрспецмонтаж", м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Буд Монтаж", м. Дніпропетровськ
про стягнення суми переплати за договором підряду
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 30.09.2014 року по 09.10.2014 року (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2014 року (суддя Петрова В.І.) з товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Буд Монтаж" на користь товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Укрспецмонтаж" стягнуто 82981 грн. 92 коп. заборгованості за договором підряду від 18.09.2012 року №35, 620 грн. 66 коп. річних за несвоєчасне виконання зобов"язання з повернення грошових коштів та 1827 грн. судового збору.
Не погодившись з рішенням суду товариство з обмеженою відповідальністю "Сан Буд Монтаж" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, та на невідповідність висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Укрспецмонтаж" у запереченні на апеляційну скаргу просить в її задоволенні відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
18.09.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Укрспецмонтаж" (замовник) і товариством з обмеженою відповідальністю "Сан Буд Монтаж" (підрядник) був укладений договір підряду №35, за умовами якого підрядник зобов'язався у передбачений договором строк за завданням замовника на власний ризик виконати зі своїх матеріалів роботи із влаштування зовнішніх та внутрішніх інженерних мереж водопостачання та каналізації на об'єкті за адресою: м. Павлоград, "Дослідно-промисловий об'єкт подрібнення та стабілізації палива" ДП "НВО "ПХЗ", а замовник зобов'язався прийняти закінчену роботу та оплатити її.
Відповідно п.1.3. договору перелік, етапи та об'єм робіт, інша інформація, пов'язана з роботами, вказується в узгодженому обома сторонами кошторисі або додаткових угодах, які додаються до договору та є його невід'ємною частиною.
Згідно п.6.1. договору останній вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом одного року. У разі якщо не пізніше ніж за двадцять календарних днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін письмово не заявить про його припинення, даний договір вважається пролонгованим на тих саме умовах на один рік.
За п.2.1. договору вартість виконання робіт визначається договірною ціною та локальним кошторисом, узгодженими обома сторонами, які додаються до договору та є його невід'ємною частиною.
Підрядник передає замовнику виконані роботи згідно акту приймання-передачі виконаних підрядних робіт, в якому вказується вартість виконаних робіт (п.7.1. договору).
За ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
У відповідності з ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно п.3.1. договору замовник оплачує виконані підрядником роботи у наступному порядку:
- протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами договору та кошторису на виконання робіт перераховує підряднику 40% вартості, вказаній у такому кошторисі, на підставі рахунку підрядника;
- залишкову суму замовник перераховує підряднику протягом 5 банківських днів з моменту підписання обома сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт (ф.КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (ф. КБ-3).
Договірною ціною передбачено виконання робіт на суму 277018 грн. 08 коп. (а.с.15-16).
Позивач перерахував відповідачу аванс за договором підряду від 18.09.2012 року №35 у сумі 360000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 18.09.2012 року №209, від 24.09.2012 року №220, від 19.10.2012 року №265, від 06.11.2012 року №299, від 27.11.2012 року №331, від 20.12.2012 року №357 (а.с.53-58) та не заперечується відповідачем.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач виконав роботи, обумовлені договором, на загальну суму 277018 грн. 08 коп., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за листопад 2012 року, підписаним сторонами 30.11.2012 року без зауважень, та довідкою про вартість (а.с.36-43).
Отже сума переплати, яку позивач сплатив відповідачу, становить 82981 грн. 92 коп.
25.12.2013 року позивач надіслав відповідачу претензію за №2512/1а про повернення грошових коштів у сумі 82981 грн. 92 коп. (а.с.59, 183).
У відповідності з ч. 1,2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Сан Буд Монтаж" вказує на те, що ним виконано роботи з облаштування внутрішніх мереж водопостачання та каналізування на суму 48375 грн. 64 коп., про що складено відповідний акт виконаних робіт за травень 2014 pоку, однак позивач відмовився його підписувати та повідомив листом №1706/2 від 17.06.2014 року про те, що дані роботи товариством з обмеженою відповідальністю "Сан Буд Монтаж" не виконувались, а роботи за договором від 18.09.2012 року №35 виконані повністю.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами відповідача, наведеними в апеляційній скарзі, враховуючи наступне.
Згідно п. 7.3 договору підряду від 18.09.2012 року № 35 приймання-передача виконаних робіт здійснюється уповноваженими представниками сторін. Про готовність виконаних робіт до приймання-передачі підрядник зобов'язаний письмово повідомити замовника. Протягом двох робочих днів з моменту отримання зазначеного письмового повідомлення підрядника, уповноважений представник замовника повинен прибути для прийняття виконаних робіт. У разі якщо такий представник замовника не прибув, підрядник вправі самостійно скласти акт приймання-передачі виконаних робіт та направити його замовнику для підписання. Якщо протягом п'яти робочих днів з моменту отримання такого акту замовник не надасть його підписаним підряднику, а також у разі відмови замовника від підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, цей акт підписується підрядником та в ньому зазначається про відмову замовника від підписання даного акту. Підписаний підрядником акт може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо мотиви відмови замовника від підписання акту будуть визнані судом обґрунтованими.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Доказів письмового повідомлення товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Укрспецмонтаж" про готовність виконаних робіт до здачі-приймання, як це встановлено п. 7.3 договору, відповідачем не надано.
Крім того, позивачем на адресу державного підприємства НВО "Павлоградський хімічний завод" було направлено лист від 24.06.2014 року №2406\1 з проханням надати перелік працівників товариства з обмеженою відповідальністю "Санбудмонтаж", які з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року мали доступ на територію заводу для виконання робіт з інженерних мереж водопостачання і каналізування на об'єкті за адресою м. Павлоград, «Дослідно-промисловий об'єкт подрібнення та стабілізації палива» ДП "НВО "ПХЗ" (а.с. 201).
Листом від 26.06.2014 року №18\157-77 державне підприємство науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" повідомило про те, що працівники товариства з обмеженою відповідальністю "Санбудмонтаж" у травні 2014 року на території заводу не перебували. До цього листа додано звіт системи контролю віддаленого доступу (а.с. 202-204).
Оскільки одержання відповідачем оплати за виконання підрядних робіт на суму, що перевищує вартість фактично виконаних робіт згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року, підтверджено документально, а підстав утримання ним спірної суми відповідачем не доведено, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що відповідач без достатніх правових підстав зберігає грошові кошти та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в сумі 82981 грн. 92 коп.
Відповідно п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 «Про судове рішення» з огляду на вимоги частини першої статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).
Заявлена позивачем до стягнення сума переплати 82981 грн. 92 коп. є безпідставно отриманою, тому застосування господарським судом ст. 1212 Цивільного кодексу України є правомірним.
Також товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Укрспецмонтаж" заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних за несвоєчасне виконання зобов'язання з повернення коштів за період з 08.01.2014 року по 08.04.2014 року в сумі 620 грн. 66 коп.
Між тим, у п. 1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Як вказано у п. 5.2 вищезгаданої постанови, обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає, зокрема, у випадках повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.
За таких обставин рішення господарського суду в частині стягнення річних підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2014 року у справі № 904/2507/14 скасувати в частині стягнення річних, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
«Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Буд Монтаж", м. Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Укрспецмонтаж", м. Дніпропетровськ 82981 грн. 92 коп. переплати і 1659 грн. 63 коп. судового збору, видавши наказ».
Виконання цієї постанови покласти на господарський суд Дніпропетровської області.
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Буд Монтаж" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Г.К. Дмитренко
Суддя А.Є. Прокопенко
Суддя В.І. Крутовських
повний текст постанови виготовлений 13.10.14р.