Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Собіни І.М., Шимківа С.С.,

секретар судового засідання: Пиляй І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 18 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири,

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2, представника ОСОБА_1-ОСОБА_4, позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 18 серпня 2014 року стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_3 24982 грн. 87 коп. у відшкодування збитків, завданих ушкодженням майна, 3000 грн. у відшкодування оплати проведених судових експертиз, 794 грн. 30 коп. судових витрат, всього 28777 грн. 17 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_3 15 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що рішення суду є незаконним, оскільки не відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Доводить, що висновок суду щодо демонтажу ним труби рушникосушки не ґрунтується ні на показаннях ОСОБА_1, ні на інших матеріалах справи.

Зазначає, що він не може бути притягнутим до цивільної відповідальності в цій справі, адже в його діях повністю відсутній склад цивільного правопорушення, він не вчинив жодного протиправного діяння чи бездіяльності, ніякої труби не відрізав та не спричиняв шкоди.

Стверджує, що ОСОБА_1 була у своїй квартирі після того як він з ОСОБА_5 її залишили, а тому знаючи, що її квартира не відключена від системи теплопостачання, зобов'язана була при підготовці її до опалювального сезону, перевірити справність системи теплопостачання та готовність її до експлуатації.

Вважає, що саме в результаті безгосподарного та безвідповідального ставлення ОСОБА_1 до своєї квартири, сталося затоплення, в результаті якого була спричинена шкода ОСОБА_3, тому вона, як одноосібна власниця цієї квартири, має нести відповідальність за спричинену ОСОБА_3 шкоду.

Звертає увагу на те, що Сарненським районним судом завершено розгляд аналогічної справи за позовом до ОСОБА_1 про залиття квартири № 47, у тому ж

______________________________________________________________________

Справа №572/4647/13-ц Головуючий у суді І інстанції - Власик Н.М.

Провадження № 22-ц/787/2050/2014 Доповідач - Бондаренко Н.В.

будинку та за тих же обставин, рішенням по якій, його вини у відрізанні цієї ж самої труби рушникової сушки судом встановлено не було.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог до нього про стягнення матеріальної та моральноїшкоди, завданої залиттям квартири ОСОБА_3 відмовити.

ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій не погоджується з рішенням в частині стягнення з не збитків, які, на її думку, завдані з вини співвідповідача ОСОБА_2

Зазначає, що суд, встановивши ким було здійснено демонтаж рушникосушки, дійшов невірного висновку щодо наявності вини у її діях, оскільки дозволу на втручання в систему централізованого опалення у неї ніхто не просив і такий дозвіл нею не надавався.

Покликається на те, що судом не вказано у рішенні, якими саме винними діями чи бездіяльністю з її боку завдано шкоду позивачу, а також яка форма вини мала місце у такому випадку.

Вважає, що сам по собі факт належності їй на праві власності квартири, з якої сталося затоплення, не є підставою для задоволення позову з тих підстав, що перебування у власності нерухомого майна не відноситься до видів діяльності, які є джерелом підвищеної небезпеки.

З наведених підстав ОСОБА_1 просить скасувати частково рішення, ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до неї відмовити за безпідставністю та стягнути на її користь понесені судові витрати.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, за апеляційна скарга ОСОБА_1 - частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 1166,1167 ЦК України для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди, у тому числі в результаті бездіяльності заподіювача, необхідна сукупність таких обов'язкових умов: а) наявність шкоди; б) протиправність дій заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; г) вина в заподіянні шкоди.

Таким чином, делікатна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. При цьому у спорах про відшкодування шкоди діє презумпція заподіювача шкоди, згідно з якою саме відповідач доводить відсутність своєї вини у завданні шкоди.

Встановлено, що 3 жовтня 2013року сталося залиття квартири АДРЕСА_1 тепло-мережевою водою, яка витікала із труби ванної кімнати внутрішньо-будинкової системи опалення в квартирі №50, що двома поверхами вище. Причиною затоплення квартири позивача стало те, що власниця квартири №50 ОСОБА_1 здійснила самовільне втручання у внутрішньо - будинкову мережу теплопостачання шляхом відрізання труби рушникової сушки централізованого опалення у ванній кімнаті, при цьому, не було здійснено герметизацію труби.

Затоплення помешкання ОСОБА_3 водою спричинило пошкодження приміщень як самої квартири так і майна, що знаходилось в ній.

Сторонами не заперечується, що власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1, квартира №44 за цією ж адресою перебуває у спільній власності позивача, його дружини та дочки.

Вбачається, що в період з квітня по червень 2013року квартирою відповідачки користувався ОСОБА_2, однак договір найму ним з ОСОБА_1 не укладався. З дозволу власниці квартири ОСОБА_2 здійснювався ремонт в ній та після його закінчення він мав намір проживати в цій квартирі на умовах найму. Під час проведення ремонту було демонтовано у ванній кімнаті трубу централізованого опалення, при цьому не здійснено заглушування зрізаних її кінців труби.

Стягуючи солідарно з відповідачів шкоду, заподіяну позивачеві, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2, здійснивши демонтаж труби центрального теплопостачання у ванній кімнаті квартири ОСОБА_1, не завершив цю роботу шляхом заглушування зрізаних кінців труби, а ОСОБА_1, як власниця квартири, не проконтролювала ці дії та не вчинила нічого для запобігання шкідливих наслідків від дій ОСОБА_2

З такими висновками суду першої інстанції повністю погодитись не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Покладаючи обов'язок на відповідачів по солідарному відшкодуванню збитків позивачу, суд не встановив та не зазначив у рішенні в чому полягає спільність дій чи бездіяльність зазначених осіб, у чому виражається взаємопов'язаність, сукупність їх дій або єдність наміру в залитті квартири позивача.

У даних правовідносинах не підлягає застосуванню ст.780 ЦК України, відповідно до ч. 1 якої шкода, завдана третім особам у зв'язку з користуванням річчю, переданою у найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах, оскільки відповідачкою не надано жодних доказів, що ОСОБА_2 проживав у житлі на умовах найму. Взагалі у справі відсутні докази про правові підстави проживання (перебування) ОСОБА_2 у квартирі відповідачки.

Відповідно до ч. 5 ст. 319 ЦПК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

В силу ст. 322 ЦК України тягар утримання майна також покладений на власника майна.

Пунктом 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою KM України від 08.10.1992 року №572 передбачено, що, власники квартир, наймачі та орендарі зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримуватись правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню житла.

Докази про те, що ОСОБА_1 зверталась до підприємства теплових мереж з приводу несправностей обладнання центрального теплопостачання, його відключення у її квартирі відсутні.

За таких обставин відсутні правові підстави для стягнення з ОСОБА_2 збитків, заподіяних позивачу затопленням квартири. Ґрунтується на законі висновок суду першої інстанції про те, що саме бездіяльність та неналежне виконання покладених законом на власницю квартири ОСОБА_1 обов'язків по здійсненню систематичного нагляду щодо справності сантехнічного обладнання та системи опалення, що розташовані безпосередньо в її квартирі призвели до заподіяння шкоди майну ОСОБА_3

Відповідно до ст.22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода)

Згідно висновку судової будівельно - технічної експертизи № 062-13 ЕК від 30.12.2013року вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт пов'язаних з усуненням наслідків залиття квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 становить 21 971грн.

Дійсний розмір шкоди, заподіяної ОСОБА_3 внаслідок псування, ушкодження виробів становить 3 011грн.81коп, що підтверджується висновком товарознавчої експертизи №9983/ВС від 16.12.2013року.

Вказана шкода підлягає стягненню із ОСОБА_1

Позивачу також слід компенсувати понесені ним витрати по оплаті судових експертиз в розмірі 3 000грн.

Разом з тим, згідно останніх позовних вимог позивач просив стягнути 1125,39грн. витрат, які складаються із:

- витрат в сумі 61,45грн. понесених при оплаті послуг з дослідження повітря в квартирі, проведеного Сарненським міжрайонним відділом лабораторних досліджень;

- витрат в сумі 29,88 грн. по оплаті послуг ПАТ «Укртелеком» з передачі факсом документів юридичній фірмі в м.Київ з метою отримання консультації;

- вартості проїзду 3-4.10.13р. з м.Львів до м.Сарн в сумі 150грн.;

- витрат по оплаті послуг банку в сумі 17грн.;

- витрат в сумі 157,51коп. за послуги електролаболаторії Сарненської дільниці електромереж по вимірюванню опору ізоляції електропроводки у квартирі і 3грн. за оплату послуг банку;

- витрат по оплаті електроенергії в сумі 170,88грн. за період з червня грудень 2013 включно;

- витрат в сумі 19грн. по оплаті друку фото, витрат в сумі 8грн. за ксерокопії документів, поданих до суду;

- витрат на проїзд в сумі 12,86грн. у судове засідання із с.Кривки Турківського р-ну Львівської області до м.Сарни та 61,81грн. витрат на проїзд 24 та 29 січня 2014р. в апеляційний суд з метою подачі заперечень на апеляційну скаргу та участі у судовому засідання;

- витрат по оформленню довіреності на представництво в сумі 150грн. і 34грн. за реєстрацію цієї довіреності; 2,50 грн. послуги банку.

Суд першої інстанції задовольнив ці вимоги частково в загальному розмірі 794грн.30коп. і помилково вважав понесені витрати по оплаті послуг лабораторії, підрозділу дистанції електропостачання, по оплаті електроенергії, друку фотографій, за виготовлення копій документів кошти судовими витратами по справі. Окрім цього, суд допустив арифметичну помилку при підрахунку стягуваних ним сум, зазначених в мотивувальній частині рішення, їх загальна сума становить 546,24грн., а не 794,3грн.

Відповідно до статей 79,85,86 ЦПК України підлягають відшкодуванню позивачу судові витрати, пов'язані з його явкою до суду в загальній сумі 74,67грн., решта витрат, що стягнуті на його користь судом не є судовими витратами у справі, не є ці витрати і збитками в розумінні ст.22 ЦК України, а тому відшкодуванню не підлягають.(а.с.113,136-140)

Що стосується підстав та розміру відшкодування немайнової шкоди, то враховуючи, що затоплення квартири ОСОБА_3, який є інвалідом 2 групи, призвело до зміни звичного його способу життя, душевних переживань, погіршення стану здоров'я, пов'язаних з пошкодженням житла внаслідок залиття та необхідністю проведення його ремонту, колегія суддів вважає, що матеріалами справи доведена підставність заподіяння позивачу моральної шкоди з вини відповідачки. Розмір відшкодування визначений судом правильно та відповідачкою ОСОБА_1 не оспорюється.

У відповідності до ст.88 ЦПК України із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 249,83коп.

Враховуючи викладене, рішення суду постановлено підлягає скасуванню з постановленням нового рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 323-325 ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 319, 322, 1166, 1167 ЦК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 18 серпня 2014 року скасувати.

ОСОБА_3 в позові до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири відмовити.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 24 982(двадцять чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят дві)грн.81коп. та понесені судові витрати у справі в розмірі 3074(три тисячі сімдесят чотири)грн.67коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 15000(п'ятнадцять тисяч)грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 249(двісті сорок дев'ять)грн.83коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді: Бондаренко Н.В.

Собіна І.М.

Шимків С.С.