АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-263 /08 Головуючий по 1 інстанції -
Категорія: ст. ст. 186 Дубенець М. І.
ч.2, 153 ч.2, 152 ч.3 КК Доповідач в апеляційній
України інстанції
Соломка І.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
" 15 " квітня 2008 р. Колегія судців судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого - судді Щепоткіної В. В.,
судців Соломки І.А., Ятченка М. О.,
за участю прокурора Суботіної С. А.,
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши кримінальну справу за апеляціями та доповненнями до них засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської* області від 26 грудня 2007 року , яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, гр.. України, раніше судимий, -засуджений за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі , за ч.2 ст. 153 КК України на 5 років позбавлення волі, за ч.3 ст. 152 КК України на 9 років позбавлення волі.
Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначено -10 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Придніпровського райсуду м. Черкаси від 09.03.2000 року і остаточно визначено до відбуття ОСОБА_1- 11 років позбавлення волі;
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянин, громадянин України, раніше судимий, -засуджений за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі , за ч.2 ст. 153 КК України на 5 років позбавлення волі, за ч.3 ст. 152 КК України - на 9 років позбавлення волі.
Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначено - 10 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України частково приєднано йому невідбуту частину покарання за вироком Придніпровського райсуду м. Черкаси від 09.03.2000 року і остаточно визначено до відбуття ОСОБА_2- 11 років позбавлення волі;
2
додаткового розслідування мотивуючи тим, що вирок суду є необ»ективним та незаконним в частині його засудження за ч.3 ст. 152 КК України, досудове та судове слідство проведено неповно та однобічно, жодних доказів його вини в зґвалтуванні потерпілої не добуто, він не причетний до цього злочину, при розслідуванні справи до нього застосовували недозволені методи ведення слідства, але суд не дав цьому належну оцінку, порушено його право на захи ст.
В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_2 просив скасувати вирок суду , як незаконний в частині його засудження за ч.3 ст. 152 КК України, мотивуючи тим, що докази його причетності до вчинення зґвалтування потерпілої сфабриковані, не проведені експертизи, які його виправдовують , він засуджений за зґвалтування , яке не вчиняв.
Заслухавши доповідача, пояснення апелянтів на підтримку апеляцій та доповнень до них , думку прокурора, який їх заперечив , вивчивши матеріали кримінальної справи та обміркувавши над доводами апеляційних вимог, колегія суддів судової палати вважає, що вони не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні зґвалтування потерпілої ОСОБА_3 при обставинах, наведених у вироку, підтверджуються зібраними та дослідженими доказами, серед яких:
показання потерпілої ОСОБА_3, які вона послідовно давала, як при проведені досудового слідства, так і в суді про те, що 17.04.2006 року між баром «Давид» та автозаправкою «Авіас» після її пограбування ОСОБА_1 силоміць потягнув на узбіччя ґрунтової дороги, спустившись до яру, повалив її на землю, де під час того , як ОСОБА_2 тримав її за плечі та закривав рот, ОСОБА_1 задовольнив статеві пристрасті неприродним способом та зґвалтував її. Потім ОСОБА_1 тримав її, а ОСОБА_2 задовольнив статеві пристрасті неприродним способом та зґвалтував її. т.1 а.с. 9-10, а.с. 23-24 - дані протоколів пред»явлення особи для впізнання від 05.05.2006 р. згідно яких потерпіла ОСОБА_3 вказала на ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як осіб, які її зґвалтували;
т.1 а.с. 89, 92
- дані протоколу відтворення обстановки та обставин події від 05.05.06 р. за
участю підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час яких вони добровільно без
примусу розповідали про обставини зґвалтування ними потерпілої ОСОБА_3
17.04.06 р.;
т.1 а.с. 94-95, 101-102
· показання свідка ОСОБА_4 про те, що 05.05.06 р. вона була присутня в якості понятої під час проведення відтворення обстановки та обставин події з підозрюваними ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які добровільно показали та розповіли, як вони 17.04.06 р. вчинили зґвалтування потерпілої ОСОБА_3;
· дані висновку експерта № 582/212 від 28.04.06 р. згідно якого у потерпілої ОСОБА_3 було виявлено розрив дівочої перетинки та садна нижніх кінцівок давність яких можуть відповідати 17.04.06 p.;
т. 1 а.с. 31
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 186 ч.2 та ст. . 153 ч.2 КК України відповідають фактичним обставинам справи, обгрунтовані сукупністю перевірених доказів , зазначених в вироці суду , та ніким не оспорюються.
Дії засуджених за ч.2 ст. 186 , ч.2 ст. 153 , ч.3 ст. 152 КК України кваліфіковані правильно.
3
Вирішено стягнути : з засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь потерпілої ОСОБА_3 матеріальні збитки в сумі 350 грн та моральну шкоду в сумі 20000 грн.; з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_5 матеріальні збитки в сумі 1304 грн.
Відповідно до вимог ст. . 81 КПК України вирішено питання про речові докази.
встановила:
Вироком Канівського міськрайонного суду засуджені визнані винними у вчиненні злочинів за таких обставин.
17 квітня 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 близько 14 години 30 хвилин в м. Каневі , побачивши неповнолітню ОСОБА_3, яка йшла по вулиці і розмовляла по мобільному телефону, діючи умисно та узгоджено , за попередньою змовою, з метою заволодіння її майном наздогнали її на ґрунтовій дорозі між автозаправочною станцією «Авіас» та баром «Давид» , що в напрямку руху «Канів -Черкаси», та застосовуючи фізичне насильство , яке виразилось в тому, що ОСОБА_1 обхопивши ОСОБА_3 однією рукою за тулуб, а іншою закривши рота, повалив її на землю та утримував силоміць, щоб остання не виривалася, а ОСОБА_2 в цей час відкрито витягнув з сумочки останньої мобільний телефон «LG С 3320», вартістю 476 грн , зі стартовим пакетом до телефону , вартістю 50 грн, та забрав золоті сережки, які були на дівчині, вартістю 300 грн, завдавши їй матеріальних збитків на суму 826 грн.
Крім цього, вони ж 17 квітня 2006 року близько 14 години 45 хвилин, продовжуючи свої злочинні дії, застосовуючи фізичне насильство до потерпілої , а саме-ОСОБА_1, утримуючи її силою, обхопивши однією рукою за тулуб, а іншою закривши рота, потягнув ОСОБА_3 на узбіччя по правий бік від ґрунтової дороги, спустившись до яру знову повалив її на землю, де діючи спільно та узгоджено, по черзі силоміць утримували потерпілу за плечі , закривали їй рота та задовольнили з ОСОБА_3 статеві пристрасті неприроднім способом, чим завдали їй легкі тілесні ушкодження , що спричинили короткочасний розлад здоров»я, у вигляді саден нижніх кінцівок та розривів прямої кишки. Після чого , вони діючи умисно та узгоджено, в той час, як ОСОБА_2 силоміць утримував потерпілу за плечі та закривав їй рота, ОСОБА_1 зґвалтував ОСОБА_3 , потім ОСОБА_1 утримував її і закривав їй рота, а ОСОБА_2 зґвалтував її, чим завдали потерпілій легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров»я : садна нижніх кінцівок та розрив дівочої перетинки.
Крім цього, ОСОБА_1 24.04.2006 року близько 12 години 30 хвилин на зупинці громадського транспорту, що знаходиться біля дороги «Канів-Черкаси» між зупинкою громадського транспорту «Довжик» та поворотом на с. Литвинець Канівського району Черкаської області, застосовуючи до ОСОБА_5 насильство , що не є небезпечним для життя та здоров»я , схопив її лівою рукою за тулуб, а правою закрив рот, потягнув її за запинку, де повалив на землю та утримував силоміць, щоб вона не вирвалася, потім відкрито викрав у неї мобільний телефон «Сіменс» А-55, вартістю 190 грн, золоті вироби: золоту каблучку вагою 5, 88 грам, вартістю 660 грн, золоту каблучку вагою 3 грами, вартістю 345 грн, золоту каблучку вагою 3, 5 грама, вартістю 400 грн, картку «Київстар», вартістю 50 грн та гроші в сумі 24 грн, завдавши потерпілій матеріальні збитки на суму 2119 грн.
В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 просив вирок скасувати , а справу направити на новий судовий розгляд або повернути для проведення
4
При призначенні їм покарання суд достатньо виконав вимоги ст. . ст. . 65, 66, 67, 70, 71 КК України.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд правильно врахував характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, дані про особи винних, які неодноразово судимі , вчинили злочини після умовно-дострокового звільнення , і за відсутності обставин, що пом»якшують та обтяжують локарання , обґрунтовано призначив їм покарання у виді позбавлення волі в межах санкції кримінального закону , приєднавши відповідно до вимог ст. . 71 КК України частково до призначеного покарання невідбуту частину покарання за вироком Придніпровського райсуду м. Черкаси , яким вони були засуджені та згідно постанов суду умовно достроково звільнені.
Вказане покарання колегія суддів вважає необхідним і достатнім для виправлення винних та для попередження нових злочинів і підстав для його пом»якшення та застосування вимог ст. ст. 69, 75 КК України не знаходить.
Твердження засуджених про те, що по справі були допущені істотні порушення
КПК України, колегія суддів розцінює як непереконливі і необгрунтовані, оскільки при
вивченні матеріалів справи , порушень вимог кримінально-процесуального
законодавства, які тягнуть за собою скасування чи зміну вироку, повернення справи на додаткове розслідування не встановлено.
Доводи апеляції засудженого ОСОБА_1 щодо застосування до нього недозволених методів слідства були предметом розгляду органами досудового слідства та в судовому засіданні при розгляді справи судом першої інстанції про що мається в матеріалах справи
Постанова слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи по факту застосування фізичного та психічного насильства працівниками Канівського МРВ УМВС України в Черкаській області до ОСОБА_1( т. 2 а.с. 158), яка ніким не оскаржувалася.
Посилання в апеляції засудженим ОСОБА_1 на порушення його права на захист , яке на його думку заключалося в відмові суду в задоволенні його клопотання про допит додаткових свідків, є надуманим та спростовується протоколом судового засідання , згідно якого з зазначеним клопотанням до суду ОСОБА_1 не звертався, крім того , зауважень на протокол судового засідання він не подавав .
Всі інші доводи апеляцій засуджених та доповнень до них не впливають на законність та обгрунтованість вироку суду.
Підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
З врахуванням викладеного, керуючись ст. . ст. . 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
ухвалила:
Апеляцію засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2007 року - без зміни.