АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-253/08                                                        Головуючий по 1 інстанції

Категорія  ст.  286 ч. 2                                                                      ІВАНЕНКО І.В.

КК України                                                                       Доповідач в апеляційній інстанції

ЩЕПОТКШАВ.В.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"8" квітня 2008 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                          ЩЕПОТКІНОЇ В.В.

судців                                     СОЛОМКИ І.А.,

СУХОДОЛЬСЬКОГО М. І.

за участю прокурора      СУБОТШОЇ С. А.

адвоката                                 ОСОБА_1

розглянувши кримінальну справу за апеляційним поданням прокурора на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 30 січня 2008 року,  яким

ОСОБА_2,

2 квітня 1989 року народження,  раніше не судимий,  -

засуджений за ч. 2  ст.  286 КК України і йому призначене покарання у вигляді позбавлення волі на 3 роки.

На підставі  ст.  75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

На підставі  ст.  76 КК України на ОСОБА_2 покладені обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої' системи; повідомляти органу кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи.

Судом стягнуто з ОСОБА_2 на користь Черкаської міської лікарні № 3 кошти у сумі 248 гривень 97 коп.,  та на користь Черкаської обласної лікарні в сумі 2882 грн. 89 коп.3а стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3

ОСОБА_2 засуджений за те,  що він 5 серпня 2007 року близько 00 год. 45 хв. у с Руська Поляна Черкаського району Черкаської області,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи автомобілем ЗАЗ-110017 державний номер НОМЕР_1,  рухаючись по вул.  Піонерській від села Дубіївка Черкаського району до вул.  Паризької комуни,  після виконання об'їзду пішоходів ОСОБА_4 та ОСОБА_5,  які рухалися правим узбіччям у попутному напрямку,  в порушення вимог пунктів 2.3,  2.9,  10.1 Правил дорожнього руху,  змінив напрямок руху автомобіля праворуч та,  поблизу будинку № 9 по указаній вулиці,  вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3,  спричинивши їй тяжкі тілесні ушкодження з ознаками небезпеки для життя в момент заподіяння.

2

В апеляції прокурор,  який затверджував обвинувальний висновок,  порушує питання про скасування вироку щодо ОСОБА_2 у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання засудженому тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок мякості,  оскільки суд необгрунтовано не застосував до засудженого додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами,  хоча він вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння,  зник з місця пригоди,  і його відшукали лише наступного дня. Прокурор ставить питання про постановления нового вироку апеляційним судом,  яким призначити ОСОБА_2 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на 3 роки та збільшити іспитовий термін за  ст.  75 ЮС України з 1 до 2-х років.

Засуджений ОСОБА_2 подав заперечення на апеляцію прокурора і просив залишити вирок суду без зміни.

Заслухавши судцю-доповідача,  прокурора,  який підтримав апеляцію,  пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1,  які просили залишити апеляцію без задоволення,  вивчивши доводи апеляції та матеріали кримінальної справи,  колегія суддів вважає,  що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності у вчиненні ОСОБА_2 злочину,  за який він засуджений,  ґрунтується на доказах,  досліджених судом в порядку ч.3  ст.  299 КПК України.

Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 2  ст.  286 КК України,  та ніким не оспорюються.

При призначенні покарання суд 1 інстанції вірно відповідно до вимог  ст.  65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2им злочину,  особу засудженого,  який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно,  вперше притягується до кримінальної відповідальності,  щиро покаявся у вчиненому,  добровільно відшкодував шкоду потерпілій,  але вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння.

Врахувавши дані обставини суд прийшов до обґрунтованого висновку про можливість виправлення засудженого зі звільненням від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

Доводи апелянта про необхідність збільшення засудженому ОСОБА_2 іспитового строку до 2-х років в апеляції не обґрунтовані.

Колегія суддів не знаходить підстав і для скасування вироку суду відносно ОСОБА_2а з метою застосування йому додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами,  оскільки суд 1 інстанції всебічно обгрунтував своє рішення про незастосування до ОСОБА_2,  який вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння додаткового покарання. При цьому суд вірно врахував,  що ОСОБА_2 щиро покаявся у скоєному,  добровільно відшкодував заподіяну потерпілій шкоду і продовжує надавати їй матеріальну допомогу на лікування,  перераховуючи щомісячно 601/4 свого заробітку добровільно потерпілій для її найскорішого одужання,  потерпіла ні в суді 1 інстанції,  ні в апеляції не просила суд застосувати до засудженого додаткове покарання.

Засуджений ОСОБА_2 працює торговим представником ПП «Торговий Дім Поляков» по Києву та Київській області і його робота тісно пов'язана із керуванням автомобілем.

На думку апеляційного суду позбавлення засудженого ОСОБА_2а права керування транспортними засобами на певний строк позбавити його роботи,  що негативно вплине на матеріальний стан потерпілої,  оскільки позбавить засудженого можливості надавати матеріальну допомогу потерпілій на лікування.

Сама потерпіла з рішенням суду про призначення покарання засудженому погодилась і вирок суду в апеляційному порядку не оскаржувала.

Враховуючи дієве каяття засудженого ОСОБА_2,  колегія суддів вважає рішення суду 1 інстанції про незастосування до засудженого додаткового покарання обґрунтованим.

Доводи апелянта,  що засуджений ухилявся від відповідальності і був розшуканий є безпідставними.  Як  вбачається  з  матеріалів  справи,   ОСОБА_2  вранці  5.08.2007  р.

3

добровільно з'явився в міліцію,  дав пояснення і пройшов медичний огляд на предмет алкогольного сп'яніння(а. с 20-21).

У зв'язку з чим колегія суддів не знаходить підстав для скасування вироку суду відносно ОСОБА_2

На підставі викладеного,  керуючись  ст.   ст.  365,  366 КПК України,  колегія суддів судової палати,  -

УХВАЛИЛА:

Вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 30 січня 2008 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни,  а апеляцію прокурора - без задоволення.