У Х В А Л А

                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 лютого 2009 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

                          Головуючого - Полюховича О.І.

                          Суддів -  Сачука В.І.,Міщенко О.А.

                          З участю прокурора - Клімашевич Н.О.                         

                          Та засудженого - ОСОБА_1

розглянула кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1  на вирок Радивилівського районного суду від 26 листопада 2008 року.

    Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженець с.Курсики, Радивилівського району,  українець, громадянин України, житель с.Козин, Радивилівського району, не працюючий,   раніше не судимий,

-     засуджений за ч.1 ст.122 КК України на три роки обмеження волі; за ст.128 КК

України на один рік обмеження волі.

      На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточне покарання призначено три роки обмеження волі.

       Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8000 гривень та на користь ОСОБА_3 5000 гривень.

      Судом вирішено питання стосовно речових доказів.

     ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що  22 лютого 2008  року близько о 01год. на подвір'ї свого господарства, що в с.Козин, Радивилівського району, Рівненської області  на ґрунті неприязних відносин під час конфлікту з ОСОБА_3 та ОСОБА_2, наніс ОСОБА_3 удар дерев'яною палицею  в область голови спереду, від якого останній впав, а ОСОБА_2 дерев'яною палицею два удари по голові. Коли потерпілі вийшли з подвір'я на вул. Берестецьку, наздогнав їх та наніс ОСОБА_2 ще удар в область лівого плеча та голови ззаду, від яких останній впав на асфальтове покриття.. В результаті дій ОСОБА_1 ОСОБА_2 заподіяні умисні середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, а ОСОБА_3 заподіяні  середньої тяжкості тілесні ушкодження з необережності.

       В поданій на вирок суду апеляції :

засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи кваліфікації  вчинених ним дій,

просить врахувати часткове  добровільне відшкодування ним заподіяних збитків, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, неправомірну поведінку самих потерпілих  та змінити вирок суду, застосувати до нього ст.75 КК України та відмовити в стягненні моральної шкоди потерпілим.

      На вирок суду подавалась апеляція державного обвинувача по справі, яка ним відкликана згідно листа №  95 вих. - 09 від 30 січня 2009 року.

      Заслухавши доповідача Міщенко О.А., засудженого ОСОБА_1 про задоволення його апеляції, думку прокурора  Клімашевич Н.О.  про залишення вироку суду без зміни,  дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1. підлягає до задоволення  частково.

        Висновок суду про винність  ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, ґрунтується на сукупності зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні  достатніх та достовірних доказів, що не оспорюється в апеляції.

        Кваліфікація дій засудженого за ч.1 ст.122, ст.128 КК України є вірною.      

        Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу засудженого поведінку потерпілих.

         Аналіз матеріалів справи свідчить, що саме поведінка потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які прийшли на подвір'я  засудженого о 1-й годині ночі, з метою  поговорити з колишньою дружиною засудженого - ОСОБА_4, стукали в двері та вікна, порушуючи його та членів його сім'ї   спокій і відпочинок.

         Разом з тим, суд безпідставно зазначив про відсутність обставин, що пом'якшують покарання засудженого.

       Із матеріалів справи  вбачається, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, частково відшкодував матеріальні та моральні збитки. Всі ці обставини у їх сукупності істотно знижують  ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів та ступінь небезпечності  його для суспільства і дають підставу  для звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

       Що стосується цивільного позову про стягнення моральної шкоди, то суд вірно  з врахуванням  перенесених потерпілими страждань, часу та зусиль на відновлення стану їх  здоров'я визнав за необхідне стягнути з засудженого  моральну шкоду.   

       Доводи апеляції щодо скасування вироку в частині цивільного позову не заслуговують на увагу і підстав для  їх задоволення  колегія суддів не вбачає.

     На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів,

                                                   у х в а л и л а :

      Апеляцію  ОСОБА_1 задовольнити частково.

      Вирок Радивилівського  районного суду від 26 листопада 2008 року   стосовно ОСОБА_1 змінити.

       Застосувати до ОСОБА_1 ст.75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік з покладенням обов'язків, передбачених п.п.2.3. ч.1 ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

       В решті вирок суду залишити без змін.

               Головуючий  - підпис                       Судді - підпис

    Вірно: Доповідач                                О.А.Міщенко