№ 308/8416/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15.09.2014 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Ротмістренко М.В.

при секретарі - Ревачко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Мотивуючи позовні вимоги вказують на те, що 06 квітня 2014 року близько 21 год. 40 хв. в м. Ужгороді на перехресті вул. Капушанська та пр. Свободи відповідач керуючи автомобілем марки «Сітроен Берлінго», реєстраційний номер НОМЕР_1, допустив зіткнення з іншим легковим автомобілем марки «ВАЗ 2105», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, у салоні даного автомобіля вона слідувала в якості пасажира.

Вказує, що в результаті ДТП отримала різні тілесні ушкодження, які потребували і потребують лікування та медичного втручання. Крім того, їй була завдана моральна шкода, яка полягала у фізичному болі та душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя та інших негативних явищ. Тому моральну шкоду оцінює в розмірі 5000 грн.

В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилися, однак від її представника надійшла заява, згідно якої просить суд розглянути справу без їх участі. Позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча про час, день та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, не повідомила суд про причини неявки. Суд знаходить можливим розглянути справу у його відсутності, відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до ст.ст. 11, 60 ЦПК України, суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог чи заперечень.

З постанови про закриття кримінальної справи від 14.04.2011 року слідує, що кримінальне провадження № 12014070030000711 від 07.04.2014 року, за фактом ДТП було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

У результаті ДТП пасажир автомобіля марки «ВАЗ 2105» д.н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_1, згідно висновку судово-медичної експертизи №280 від 11.04.2014 року отримала тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ. Струс головного мозку, різні рани шкірних покривів лівої щоки, на шкірних покривах чола по центру, синця по попередній поверхні правого колінного суглобу, а також по задній поверхні лівого стегна в середній третині, і по цій ознаці кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності.

З постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 листопада 2012 року слідує, що 06 квітня 2014 року близько 21год. 40хв. ОСОБА_2 в м. Ужгороді по вул. Капушанській керуючи автомобілем Сітроен д/н НОМЕР_1, не надав перевагу в русі автомобілю ВАЗ 2105 д/н НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі по пр. Свободи, та допустив з ним зіткнення.

Згідно ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної бо юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем ОСОБА_1 витрачено 974 грн. на придбання ліків, що підтверджується фіскальними чеками.

Відповідно до заключення лікаря дерматолога, курс реабілітаційних процедур для ОСОБА_1 становить 4000 грн.

За таких обставин, суд вважає, що з відповідача на користь ОСОБА_1, слід стягнути 4974 грн.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала, у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, якщо шкода завдана внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Зважаючи на те, що дії відповідача є неправомірними, беручи до уваги причинено-наслідковий зв'язок між ними та травмами отриманими позивачкою, суд приходить до висновку щодо наявності моральної шкоди, що її було спричинено позивачам з боку ОСОБА_2

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.19995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної шкоди повинен визначатися судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

За таких обставин, враховуючи втрати немайнового характеру, що їх зазнала позивачка, виходячи з засад розумності та справедливості, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивачки частково та стягнути з відповідача на її користь на відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 2000 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 243,60 гривень судового збору

Керуючись, ст.ст. 22, 23, 1167,1187 ЦК України, ст.ст. 10, 60, ч.4 ст. 169, 212, 213, 215, 224, 226 ЦПК України, суд,-

РІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4974 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят чотири) грн. матеріальної шкоди та 2000 (дві тисячі) грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 243,60 грн. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Ужгородського міськрайонного суду протягом десяти днів з моменту отримання рішення відповідачем.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги, передбачених ст. 294 ЦПК України.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Ротмістренко М.В.