ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 41/207 06.10.14

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси»

На діївідділу Державної виконавчої служби України

По справі № 41/207

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Золотой Мандарин Ойл»

ДоАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

Треті особи із самостійними вимогами на предмет спору

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ресурси» Дочірнє підприємство «Стальінвест «Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметалзбут»

Провиконання зобов'язання в натурі

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від скаржника: Горєв В.О. - дов. № б/н від 24.03.2014 р.;

від боржника: Щербина Д.В. - дов. № б/н від 24.03.2014 р.;

від позивача: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився

від ДВС: Рубель І.В. - дов. № 44-05/4.1/1097 від 10.09.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотой Мандарин Ойл» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» про виконання зобов'язання в натурі.

Ухвалою суду від 14.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 21.04.2009 року.

17.04.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ресурси» та Дочірнє підприємство «Стальінвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметалзбут», керуючись ст. 26 Господарського процесуального кодексу України, через канцелярію суду, як треті особи із самостійними вимогами на предмет спору, звернулись з позовними заявами до відповідача.

Ухвалою суду від 17.04.2009 року позовні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ресурси» та Дочірнього підприємства «Стальінвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметалзбут» прийняті до розгляду та залучено в якості третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ресурси» та Дочірнє підприємство «Стальінвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметалзбут».

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.04.2009 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотой Мандарин Ойл», задоволено частково, зобов'язано Акціонерну енергопостачальну компанію «Київенерго» повернути зі зберігання на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотой Мандарин Ойл» мазут марки М-100 загальною кількістю 24 627,097 тонн заставною вартістю 54179613,40 грн. (п'ятдесят чотири мільйони сто сімдесят дев'ять тисяч шістсот тринадцять) грн. 40 коп., що знаходиться на зберіганні на «Теплоелектроцентраль № 5 Київенерго»АЕК «Київенерго», позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ресурси» задоволено повністю, зобов'язано Акціонерну енергопостачальну компанію «Київенерго» повернути в натурі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси» мазут марки М-100 загальною кількістю 25 381,67 тонн заставною вартістю 55 839 674,00 грн. (п'ятдесят п'ять мільйонів вісімсот тридцять дев'ять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 00 коп., що знаходиться на зберіганні на «Теплоелектроцентраль № 6 Київенерго»АЕК «Київенерго», позовні вимоги Дочірнього підприємства «Стальінвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметалзбут», задоволено повністю, зобов'язано Акціонерну енергопостачальну компанію «Київенерго» повернути в натурі на користь Дочірнього підприємства «Стальінвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметалзбут» мазут марки М-100 у кількості 24 830,305 тонн заставною вартістю 54626671,00 (п'ятдесят чотири мільйони шістсот двадцять шість тисяч шістсот сімдесят одна) грн. 40 коп., що знаходиться на зберіганні: 16 363,662 тонн на «Теплоелектроцентраль № 5 Київенерго» АЕК «Київенерго», 8 466,643 тонн на «Теплоелектроцентраль № 6 Київенерго» АЕК «Київенерго».

06.05.2009 року на виконання вищезазначеного рішення Господарським судом міста Києва видано накази.

08.05.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотой Мандарин Ойл», Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси» та Дочірнє підприємство «Стальінвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметалзбут» через канцелярію суду звернулись з заявами про зміну способу виконання рішення Господарського суду м. Києва від 21.04.2009 року.

Ухвалою від 12.05.2009 року заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотой Мандарин Ойл», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси» та Дочірнього підприємство «Стальінвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметалзбут» про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 21.04.2009 року у справі 41/207 задоволено, змінено спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду від 21.04.2009 року у справі № 41/207, стягнуто з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотой Мандарин Ойл» 54 179 613 (п'ятдесят чотири мільйони сто сімдесят дев'ять тисяч шістсот тринадцять) грн. 40 коп. вартості мазуту, стягнуто з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси» 55 839 674 (п'ятдесят п'ять мільйонів вісімсот тридцять дев'ять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 00 коп. вартості мазуту, стягнуто з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на користь Дочірнього підприємства «Стальінвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметалзбут» 54 626 671 (п'ятдесят чотири мільйони шістсот двадцять шість тисяч шістсот сімдесят одна) грн. 00 коп. вартості мазуту та видано накази.

Визнано таким, що втратив чинність наказ Господарського суду м. Києва № 41/207 від 06.05.2009 року про зобов'язання Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» повернути зі зберігання на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотой Мандарин Ойл» мазут марки М-100 загальною кількістю 24 627,097 тонн заставною вартістю 54179613,40 грн. (п'ятдесят чотири мільйони сто сімдесят дев'ять тисяч шістсот тринадцять) грн. 40 коп., що знаходиться на зберіганні на «Теплоелектроцентраль № 5 Київенерго» АЕК «Київенерго».

Визнано таким, що втратив чинність наказ Господарського суду м. Києва № 41/207 від 06.05.2009 року про зобов'язання Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» повернути в натурі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси» мазут марки М-100 загальною кількістю 25 381,67 тонн заставною вартістю 55 839 674,00 грн. (п'ятдесят п'ять мільйонів вісімсот тридцять дев'ять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 00 коп., що знаходиться на зберіганні на «Теплоелектроцентраль № 6 Київенерго»АЕК «Київенерго».

Визнано таким, що втратив чинність наказ Господарського суду м. Києва № 41/207 від 06.05.2009 року про зобов'язання Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» повернути в натурі на користь Дочірнього підприємства «Стальінвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметалзбут» мазут марки М-100 у кількості 24 830,305 тонн заставною вартістю 54626671,00 (п'ятдесят чотири мільйони шістсот двадцять шість тисяч шістсот сімдесят одна) грн. 40 коп., що знаходиться на зберіганні: 16 363,662 тонн на «Теплоелектроцентраль № 5 Київенерго» АЕК «Київенерго», 8 466,643 тонн на «Теплоелектроцентраль № 6 Київенерго»АЕК «Київенерго».

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 21.04.2009 року Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на вищезазначене рішення.

Ухвалою Вищого господарського суду України касаційну скаргу АЕК «Київенерго» на рішення Господарського суду м. Києва від 21.04.2009 року повернуто заявнику, справу 41/207 до Господарського суду міста Києва.

13.12.2013 року Публічне акціонерне товариство «Київенерго», яке змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до Господарського суду м. Києва з заявою, в якій просило розстрочити виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 12.05.2009 року у справі № 41/207 в частині погашення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ресурси» терміном на 360 місяців, у зв'язку зі складним фінансовим становищем.

З огляду на те, що матеріали справи № 41/207 були направлені до Київського апеляційного господарського суду, ухвалою суду від 16.12.2013 р. відкладено вирішення питання про прийняття до провадження заяви Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про розстрочку виконання рішення суду у справі № 41/207 до повернення матеріалів зазначеної справи до Господарського суду міста Києва.

19.02.2014 р. матеріали справи № 41/207 були повернуті на адресу Господарського суду м. Києва.

Ухвалою від 26.02.2014 року розгляд заяви було призначено на 11.03.2014 року.

05.03.2014 р. через канцелярію суду від ПАТ «Київенерго» надійшла заява про уточнення заяви від 13.12.2013 про розстрочення виконання рішення суду, відповідно до якої просило суд відстрочити виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 12.05.2009 р. № 41/207 на 36 місяців та розстрочити виконання ухвали господарського суд м. Києва від 12.05.2009 р. № 41/207 на 120 місяців.

Ухвалою суду від 11.03.2014 р. в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в частині розстрочення виконання ухвали суду по справі № 41/207 від 12.05.2009 року відмовлено. Заява Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в частині відстрочення виконання ухвали суду по справі № 41/207 від 12.05.2009 року задоволено, відстрочено виконання ухвали суду по справі № 41/207 від 12.05.2009 року на 36 місяців до 11.03.2017 р.

Ухвалу суду від 11.03.2014 року було оскаржено в апеляційному та касаційному порядку. Постановою Київського апеляційного суду від 28.05.2014 року ухвалу суду від 11.03.2014 року залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2014 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси» задоволено, а постанову Київського апеляційного суду від 28.05.2014 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 року у справі № 41/207 скасовано в частині відстрочення виконання ухвали суду від 12.05.2009 року у справі № 41/207 на 36 місяців до 11.03.2017 року. У дані частині прийнято нове рішення про відмову у задоволенні заяви ПАТ Київенерго» про відстрочку виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 12.05.2009 року. В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 28.05.2014 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 року у справі № 41/207 залишено без змін.

15.09.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси» надійшла скарга на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, відповідно до якої просив суд:

- визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньова М.О. щодо винесення постанови від 05.09.2014 року про зупинення виконавчого провадження № 13930081 протиправними;

- визнати постанову від 05.09.2014 року про зупинення виконавчого провадження № 13930081 незаконною (недійсною) та скасувати її.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2013 року розгляд скарги призначено на 06.10.2014 року.

В судовому засіданні 06.10.2014 представник скаржника надав усні пояснення по суті скарги, відповідно до яких вважає дії держаного виконавця щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження незаконними, а зазначену постанову недійсною, оскільки державний виконавець виніс її з порушенням норм права, яке полягає у застосуванні до спірних правовідносин п. 15 ч. 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

До канцелярії суду представник Державної виконавчої служби України подав відзив на скаргу, а в судовому засіданні 06.10.2014 р. надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд у задоволенні скарги відмовити з тих підстав, що заборгованість ПАТ «Київенерго» перед ТОВ «Торговий дім «Ресурси» є невнесеною платою за товар (мазут), що спожитий в процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв. Таким чином, на заборгованість відповідача перед позивачем по справі 41/207 поширюється дія частини 2 статті 2 Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Представник боржника через канцелярію суду подав відзив на скаргу, відповідно до якої просив суд відмовити у її задоволенні у повному обсязі, а у судовому засіданні 06.10.2014 р. надав усні пояснення, в яких у повному обсязі підтримав доводи наведені у зазначеному відзиві.

Представники позивача та третьої особи-2 в судове засідання 06.10.2014 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час, дату та місце проведення судового засіданні були повідомлені належним чином.

Розглянувши подану скаргу, дослідивши матеріали справи, а також, заслухавши пояснення учасників процесу, господарський суд прийшов до висновку про задоволення зазначеної скарги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, 27.07.2009 р. постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження ВП № 13930081.

У ході примусового виконання наказу № 41/207, 07.08.2014 р. ПАТ «Київенерго» подано заяву про зупинення виконавчого провадження на підставі статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

На підставі поданої заяви державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження № 13930081 та зупинено виконавче провадження.

Відповідно до пункту 15 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на момент зупинення виконавчого провадження) виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках, внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Пунктом 3.1 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначено, що для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення. Підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процесі погашення заборгованості підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру. Порядок ведення та користування даними Реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3.2.6 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» Міністерство палива та енергетики України протягом п'яти днів після надання розрахунковим центром переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, видає наказ про затвердження такого переліку. Наказ Міністерства палива та енергетики України є підставою для внесення до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, визначених переліком. Підприємство паливно-енергетичного комплексу вважається таким, що бере участь у процедурі погашення заборгованості, з дня видання наказу Міністерством палива та енергетики України про затвердження переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості. Документом, що підтверджує участь підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості, є виписка з Реєстру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2005 року N 1163 «Про затвердження порядку ведення реєстру підприємців паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процесі погашення заборгованості та користування його даними» Міністерство палива та енергетики України визначено держателем реєстру, який приймає рішення про затвердження переліку підприємств ПЕК, що прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, а також про їх виключення з реєстру.

Відповідно до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам пункту 1.1 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України № 568 від 20 листопада 2005 року було внесено АЕК «Київенерго», що засвідчується випискою № 209/123 від 31.07.2009 р.

Відповідно до пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

13.12.2012 р. Конституційним Судом України було прийнято рішення №18-рп/2012 у справі №1-26/2012, яким надано тлумачення положенням пункту 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23 червня 2005 року з наступними змінами.

Так, Конституційним Судом України розтлумачено, що обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»; внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

У своєму рішенні Конституційний Суд України також зазначив, що зі змісту 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» вбачається, що його прийнято з метою сприяння поліпшенню фінансового стану підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості через здійснення заходів, спрямованих на зменшення та/або розстрочення кредиторської та дебіторської заборгованостей шляхом застосування механізмів списання, взаєморозрахунків, реструктуризації, часткової оплати на умовах, визначених зазначеним Законом; його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, і види якої визначені у Законі України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (преамбула, пункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 статті 1, частина друга статті 2).

Наведене дає Конституційному Суду України підстави для висновку, що положення 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» не регулюють правовідносини стосовно погашення заборгованості, не визначеної у пункті 1.4 статті 1, зокрема такої, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії.

У відповідності до пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» із змінами і доповненнями, передбачено, що заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2009 р., заборгованість ПАТ «Київенерго» виникла через невиконання договору зберігання, предметом якого є мазут. Тобто заборгованість відповідача не є невнесеною платою за товар (мазут), що спожитий у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв.

Зазначений факт встановлено в постанові Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2014 р. у справі № 41/207, яка не оскаржена та на даний момент є чинною, що в силу вимог статті 35 Господарського процесуального кодексу України не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», господарським судом за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 13930081 є незаконними, а відповідна постанова від 05.09.2014 року ВП № 13930081 є недійсною.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Скаргу задовольнити повністю.

2. Визнати дії Державної виконавчої служби України щодо зупинення виконавчого провадження ВП № 13930081 та винесення постанови про зупинення виконавчого провадження від 05.09.2014 року № 13930081 незаконними.

3. Визнати постанову Державної виконавчої служби України про зупинення виконавчого провадження від 05.09.2014 року ВП № 13930081 недійсною.

Суддя О.М. Спичак