РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2014 р. Справа № 902/982/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демянчук Ю.Г.

судді Крейбух О.Г. ,

судді Бригинець Л.М.

при секретарі судового засідання Лелех І.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Скарбарчук О.Г. довіреність № 08/09-14 від 08.09.2014 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кряж" на рішення господарського суду Вінницької області від 29.07.2014 р. у справі № 902/982/14 (суддя Грабик В.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "ЮГцемент"

до Приватного підприємства "Кряж"

про стягнення 2548843,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення господарського суду Вінницької області від 29.07.2014 р. у справі №902/982/14 (суддя Грабик В.В.) позов публічного акціонерного товариства "ЮГцемент" до приватного підприємства "Кряж" задоволено частково. Підлягає до стягнення з приватного підприємства "Кряж" на користь публічного акціонерного товариства "ЮГцемент" борг в сумі 2159323,41 грн., пеня в сумі 139 971,48 грн., 10% річних в сумі 158 547,58 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 49 156,84 грн. В частині стягнення пені в сумі 90 985,43 грн. та 10% річних в сумі 15,86 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач приватне підприємство "Кряж" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. В обґрунтування підстав для його скасування посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.08.2014 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження у складі колегії: головуючий суддя Демянчук Ю.Г., суддя Крейбух О.Г., суддя Бригинець Л.М. та призначено до розгляду на 11.09.2014 року.

Ухвалою суду від 11.09.2014 року було відкладено розгляд справи та відповідно до пункту 2 ухвали зобов'язано позивача надати суду уточнений розрахунок штрафних санкцій відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

На виконання вимог ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 року позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи № 902/982/14 уточнений розрахунок пені та відсотків.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що господарський суд Вінницької області при винесенні рішення правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обгрунтоване рішення, а тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

У судовому засіданні 01.10.2014 року представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив з підстав зазначених у відзиві на неї. Просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, що підтверджено повідомленнями про вручення поштового відправлення на /а.с.47-79 у т.2/, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кряж" на рішення господарського суду Вінницької області від 29.07.2014 р. зі справі № 902/982/14 слід задоволити частково, рішення господарського суду Вінницької області від 29.07.14 р. зі справі № 902/982/14 змінити в частині стягнутих сум пені та 10% річних, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 01.01.2013 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 235 (далі - договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність покупцю цемент в кількості, асортименті, в строки та на умовах, визначених цим договором, а покупець зобов'язується прийняти цемент і сплатити за нього визначену цим договором ціну.

Відповідно до п. 3.1 договору цемент за цим договором поставляється постачальником автомобільним або залізничним транспортом.

Як зазначено у п. 3.2 договору сторони домовились, що цемент за цим договором може бути поставлений постачальником лише на умовах FCA або CPT місце призначення (відповідно до умов Міжнародних правил Інкотермс в редакції 2010р.). При цьому умови поставки партії цементу та вид транспорту, в якому має бути поставлена така партія цементу, визначаються сторонами додатково та вказуються в додатках до цього договору, які після їх підписання повноважними представниками сторін є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.5. договору визначено, що незважаючи на будь-які інші положення цього договору, сторони цим домовились, що датою поставки цементу за цим договором (далі - дата поставки) вважається дата передачі завантаженого на транспортний засіб цементу перевізнику незалежно від виду транспорту, в якому відбувається поставка, та умов поставки цементу, визначених сторонами та вказаних в додатках до цього договору.

Сторони також обумовили, що за порушення умов цього договору сторони несуть відповідальність, встановлену чинним законодавством України з урахуванням особливостей, встановлених цим договором. При цьому порушенням умов договору визнається будь-яке невиконання, неналежне або не своєчасне виконання стороною своїх зобов'язань, передбачених умовами цього договору. В разі порушення покупцем строків оплати цементу, встановлених п. 7.2. цього договору, постачальник має право стягнути, а покупець зобов'язаний відшкодувати постачальнику (на його вимогу) в повному обсязі всі збитки, які викликані у останнього в результаті такого порушення, та сплатити постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійного розміру облікової ставки Національного банку України, яка діяла під час прострочення оплати, за кожен день такого прострочення оплати. Неустойка (пеня) нараховується на розмір несплачених покупцем грошових сум, починаючи з першого дня прострочення оплати, та нараховується за весь період прострочення оплати покупцем, а її нарахування припиняється в день повного погашення заборгованості покупцем. Окрім вказаного вище, у випадку порушення строків оплати цементу постачальник має право стягнути, а покупець зобов'язаний сплатити постачальнику (на його вимогу) додатково також проценти в розмірі 10% річних, які нараховуються на розмір несплачених покупцем грошових сум, починаючи з першого дня прострочення оплати, та нараховуються за весь період прострочення оплати, а їх нарахування припиняється в день повного погашення заборгованості покупцем (п. 8.2 договору).

За умовами п. 10.1 договору останній набирає чинності з 01.01.2013 року.

Пунктом 10.2 договору сторони погодились, що цей договір є чинним з 01.01.2013р. та діє до 31.12.2013 року. Після закінчення цього терміну покупець втрачає право вимагати від постачальника поставки цементу на умовах, передбачених в цьому договорі. Проте, закінчення зазначеного терміну ні в якому разі не звільняє покупця від обов'язку оплати раніше отриманий цемент з урахуванням штрафних санкцій та/або збитків (якщо такі будуть).

В подальшому сторонами було укладено додатки № 1 від 01.01.2013 р., № 2 від 01.02.2013 р., № 3 від 01.03.2013 р., № 4 від 01.04.2013 р., № 5 від 01.05.2013 р., № 6 від 01.06.2013 р., № 7 від 01.07.2013 р., № 8 від 01.08.2013 р., № 9 від 01.09.2013 р. до договору поставки від 01.01.2013 р. №235, які є його невід'ємними частинами (а.с. 26-34 у т.1).

Відповідно до умов договору № 235 від 01.01.2013 р. ПАТ "ЮГцемент" отримало від ПП "Кряж" заявки на поставку цементу (а.с. 36-65 у т.1).

Отже, матеріали справи свідчать, що між сторонами існували господарські відносини щодо поставки та купівлі-продажу, що підтверджується належними та допустимими доказами.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 цього Кодексу, тобто, із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 175, статті 193 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку; суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Одностороння відмова від зобов'язання чи одностороння зміна його умов не допускаються, крім випадків, передбачених договором чи законом, зокрема, у випадках порушення зобов'язання; такі випадки повинні підтверджуватися належними доказами, складеними та оформленими відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підтвердження позовної вимоги про стягнення заборгованості в сумі 14199 981,67 грн., позивач надав залізничні та видаткові накладні: № 90000159 від 08.01.2013р. на суму 305998,56 грн., № 90000160 від 08.01.2013р. на суму 113 241,44 грн., № 90000168 від 09.01.2013р. на суму 59039,71 грн., № 90003520 від 11.03.2013р. на суму 230466,62 грн., № 90003640 від 12.03.2013р. на суму 407139,94 грн., № 90003711 від 13.03.2013р. на суму 234156,71 грн., № 90004028 від 15.03.2013р. на суму 177124,32 грн., № 90004794 від 26.03.2013р. на суму 118082,88грн.,№90005208 від 01.04.2013р. на суму 120150,32 грн., № 90005439 від 03.04.2013р. на суму 122402,88 грн., № 90005688 від 05.04.2013р. на суму 60606,43 грн., № 90005882 від 07.04.2013р. на суму 59161,39 грн., № 90007005 від 15.04.2013р. на суму 120830,34 грн., № 90007587 від 18.04.2013р. на суму 122317,88 грн., № 90007769 від 19.04.2013р. на суму 121807,87 грн., № 90008087 від 21.04.2013р. на суму 120320,33 грн., № 90008598 від 24.04.2013р. на суму 181309,26 грн., № 900010831 від 13.05.2013р. на суму 179269,22 грн., № 90011176 від 15.05.2013р. на суму 121722,88 грн., № 90011621 від 17.052013р. на суму 119597,82 грн., № 90011796 від 19.05.2013р. на суму 120447,84 грн., № 90012412 від 22.05.2013р. на суму 181054,26 грн., № 90012802 від 24.05.2013р. на суму 120447,84 грн., № 90012921 від 25.05.2013р. на суму 121382,86 грн., № 90012967 від 26.05.2013р. на суму 176719,16 грн. ,№ 90013178 від 27.05.2013р. на суму 120957,85 грн., № 90013380 від 28.05.2013р. на суму 121552,86 грн., № 90013589 від 29.05.2013р. на суму 121722,88 грн., № 90013779 від 30.05.2013р. на суму 182159,29 грн., № 90013780 від 30.05.2013р. на суму 121212,85 грн., № 90014097 від 01.06.2013р. на суму 121085,35 грн., № 90014375 від 03.06.2013р. на суму 122402,88 грн., № 90014570 від 04.06.2013р. на суму 181309,27 грн., № 90014979 від 06.06.2013р. на суму 121297,86 грн., № 90015216 від 08.06.2013р. на суму 119597,82 грн., № 90015217 від 08.06.2013р. на суму 120490,34 грн., № 90015455 від 10.06.2013р. на суму 117387,77 грн., № 90015666 від 11.06.2013р. на суму 180969,26 грн., № 90015887 від 12.06.2013р. на суму 120617,84 грн., № 90016077 від 13.06.2013р. на суму 120065,33 грн., № 90016417 від 15.06.2013р. на суму 122402,88 грн., № 90016419 від 15.06.2013р. на суму 122402,88 грн., № 90016564 від 17.06.2013р. на суму 115432,73 грн., № 90016719 від 18.06.2013р. на суму 122402,88 грн., № 90016933 від 19.06.2013р. на суму 181521,78 грн., № 90017121 від 20.06.2013р. на суму 61201,44 грн., № 90017491 від 22.06.2013р. на суму 61201,44 грн., № 90017495 від 22.06.2013р. на суму 122402,88 грн., № 90017547 від 23.06.2013р. на суму 61201,44 грн., № 90017753 від 26.06.2013р. на суму 60351,42 грн., № 90017844 від 26.06.2013р. на суму 244295,76 грн., № 90018024 від 27.06.2013р. на суму 122402,88 грн., № 90018265 від 29.06.2013р. на суму 116877,76 грн., № 90018327 від 01.07.2013р. на суму 174352,50 грн., № 90018527 від 02.07.2013р. на суму 172084,50 грн., № 90019142 від 05.07.2013р. на суму 230931,00 грн., № 90019198 від 06.07.2013р. на суму 229027,50 грн., № 90019275 від 07.07.2013р. на суму 172692,00 грн., № 90019651 від 09.07.2013р. на суму 284472,00 грн., № 90019845 від 10.07.2013р. на суму 168399,00 грн., № 90020041 від 11.07.2013р. на суму 225585,00 грн., № 90020435 від 13.07.2013р. на суму 115101,00 грн., № 90020452 від 14.07.2013р. на суму 173178,00 грн., № 90021330 від 19.07.2013р. на суму 167589,00 грн., № 90021449 від 20.07.2013р. на суму 230647,50 грн., № 90021920 від 23.07.2013р. на суму 183179,32 грн., № 90022135 від 24.07.2013р. на суму 183094,31 грн., № 90022842 від 29.07.2013р. на суму 174636,00 грн., №90023058 від 30.07.2013р. на суму 181011,77 грн., № 90023059 від 30.07.2013р. на суму 114088,50 грн., № 90023232 від 31.07.2013р. на суму 120277,84 грн., № 90023613 від 02.08.2013р. на суму 60096,42 грн., № 90023694 від 04.08.2013р. на суму 114817,50 грн., № 90023891 від 05.08.2013р. на суму 173826,00 грн., № 90024340 від 07.08.2013р. на суму 183391,82 грн., № 90024341 від 07.08.2013р. на суму 116235,00 грн., № 90024515 від 08.08.2013р. на суму 110727,00 грн., № 90024727 від 09.08.2013р. на суму 117855,28 грн., № 90024735 від 09.08.2013р. на суму 61201,44 грн., № 90024769 від 10.08.2013р. на суму 171234,00 грн., № 90025017 від 12.08.2013р. на суму 180756,76 грн., № 90025614 від 15.08.2013р. на суму 114453,00 грн., № 90025615 від 15.08.2013р. на суму 121722,86 грн., № 90025797 від 16.08.2013р. на суму 115668,00 грн., № 90026479 від 21.08.2013р. на суму 231093,00 грн., № 90026653 від 22.08.2013р. на суму 231984,00 грн., № 90027037 від 26.08.2013р. на суму 233077,50 грн., № 90027036 від 26.08.2013р. на суму 122402,88 грн., № 90027230 від 27.08.2013р. на суму 122402,88 грн., № 90027614 від 29.08.2013р. на суму 57429,00 грн., № 90027906 від 31.08.2013р. на суму 57996,00 грн., № 90028027 від 01.09.2013р. на суму 180884,27 грн., № 90028100 від 02.09.2013р. на суму 183179,32 грн., № 90028101 від 02.09.2013р. на суму 173907,00 грн., № 90028834 від 06.09.2013р. на суму 174424,12 грн., № 90028883 від 07.09.2013р. на суму 58320,00 грн., № 90030082 від 15.09.2013р. на суму 108823,50 грн. (а.с. 66-402 у т.1).

Частина вказаного товару повернута відповідачем позивачу на суму 60351,42 грн., що підтверджується накладною повернення від покупця № 97000294 від 26.06.2013р. (а.с.403 у т.1).

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 11980306,00 грн, що підтверджується реєстром зарахування грошових коштів від ПП "Кряж" з 18.03.2013р. по 25.04.2014р. (а.с.405-407).

Отже, на час вирішення спору судом заборгованність в сумі 2159323,41 грн. підтверджена доказами у справі, не спростована відповідачем/апелянтом, тому позовна вимога про стягнення цієї суми боргу правомірно задоволена судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання має наслідком застосування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) відповідно до норм ст.ст. 230 - 232 ГК України та ст.ст. 549 - 551 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з правильним висновком місцевого суду, що оскільки відповідач не провів розрахунок за отриманий товар в строк, передбачений п. 7.2. договору, то він відповідно до вимог ст. 612 ЦК України є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, а тому наявні підстави для стягнення з нього на користь позивача на підставі ст.231, ст. 232 ГК України, ст. 625 ч.2, ЦК України, п. 8.2 договору пені та 10% річних.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд врахувавши приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", лист Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 62-97 та передбачені п. 7.2 умови договору № 235 від 01.01.2013 р. дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 230956,91 грн. за період з 29.09.2013р. по 24.06.2014р., 10% річних в сумі 158563,44 грн. за період з 29.09.2013р. по 24.06.2014р. підлягають частковому задоволенню.

При цьому, колегією суддів проведено власний перерахунок штрафних санкцій та встановлено помилки в нарахуваннях пені та 10% річних місцевим господарським судом.

У зв'язку з невірним обрахуванням вказаних сум, ухвалою суду від 11.09.2014 року розгляд справи було відкладено та зобов'язано позивача надати суду уточнений розрахунок штрафних санкцій відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені в сумі 123761,23 грн. за період з 29.09.2013р. по 30.03.2014р. та 10% річних в сумі 159454,34 за період з 29.09.2013р. по 24.06.2014р. суд визнав їх обгрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення пені та 10% річних підлягають задоволенню частково пені у сумі 123761,23 грн., 10% річних в сумі 159454,34 грн.; в частині стягнення 107195,68 грн. пені слід відмовити.

Разом з тим, згідно із п. 4 част. 1 ст. 103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право змінити рішення.

Відповідно до п.4 част.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оцінюючи вищевикладені обставини справи, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга Приватного підприємства "Кряж" на рішення господарського суду Вінницької області від 29.07.2014 р. у даній справі слід задоволити частково, а рішення господарського суду Вінницької області від 29.07.2014 р. у справі № 902/982/14 змінити в частині стягнутих сум пені та 10% річних.

Відповідно до приписів статті 49 ГПК України здійснити перерозподіл судових витрат.

Статтею105 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову, у якій, зокрема, зазначається про новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кряж" на рішення господарського суду Вінницької області від 29.07.2014 р. зі справи № 902/982/14 задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 29.07.2014 р. зі справи № 902/982/14 залишити без змін в частині стягнення основного боргу та змінити в частині стягнутих сум пені та 10% річних.

3. Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Кряж" (вул. Чкалова, 16-Б, смт. Крижопіль, Крижопільський район, Вінницька область, 24600, код ЄДРЮОФОП 13333298) на користь публічного акціонерного товариства "ЮГцемент" (вул. Промислова, буд. 9, смт. Ольшанське, Миколаївський район, Миколаївська область, 57113, код ЄДРЮОФОП 00293031) борг в сумі 2159 323,41 грн., пеню в сумі 123761,23 грн., 10% річних в сумі 159454,34 грн. та 48850,78 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

В позові про стягнення 107195,68 грн. пені відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "ЮГцемент" (вул. Промислова, буд. 9, смт. Ольшанське, Миколаївський район, Миколаївська область, 57113, код ЄДРЮОФОП 00293031) на користь приватного підприємства "Кряж" (вул. Чкалова, 16-Б, смт. Крижопіль, Крижопільський район, Вінницька область, 24600, код ЄДРЮОФОП 13333298) 1063,05 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Доручити господарському суду Вінницької області видати накази.

5. Справу № 902/982/14 повернути до господарського суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Бригинець Л.М.