Справа № 22 -2330                 Головуючий в 1 інстанції Груіцька Л.О.

Категорія 5                                        Доповідач Бондаренко Л.І.

УХВАЛА

Іменем України

2008р. березня 18 дня. Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Пономарьової О.М.  суддів Бабенко П.М. , Бондаренко Л.І. при секретарі Артамоновій С. О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1,   який діє в інтересах  ОСОБА_2

на рішення Краматорського міського суду від 26 грудня 2007р.

за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_3про стягнення матеріальної компенсації.

Заслухавши доповідача,  перевіривши матеріали справи,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1,  який діє в інтересах ОСОБА_2. звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Краматорського міського суду від 26 грудня 2007р.,  яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3. про стягнкення матеріальної компенсації.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду,  з направленням справи на новий судовий розгляд. Суд не взяв до уваги,  що позивач не проживає у спірній квартири біля 7 років,  яка належить йому та відповідачки на праві спільної часткової власності.

Вважає,  що на підставі  ст.  358 ЦК України з відповідачки необхідно стягнути матеріальну компенсацію у зв»язку з неможливістю користуватися спільним майном

Апеляційний суд вважає,  що апеляційна скарга підлягає відхиленню,  рішення -без зміни.

Судом першої інстанції встановлено,  що позивач та відповідачка володіють спільною частковою власністю - квартирою АДРЕСА_1

Суд,  виходячи із вимог позовної заяви,  обставин по справі про те,  що право користування квартирою у натурі відповідно до часток у спільній власності сторін,  судом не визнано,  договір між ними про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їх часток у праві спільної власності нотаріально не посвідчувався.

Висновок суду про необґрунтованість вимог позивача відповідає нормам матеріального права.

Згідно  ст.  356 ЦК України,  власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до  ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном,  що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі,  яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників,  які володіють й користуються спільним майном,  відповідної матеріальної компенсації.

Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їх  часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально,  він є обов»язковим і для особи,  яка придбає згодом частку в справі спільної часткової власності на це майно.

У судовому засіданні встановлено,  що позивач та відповідачка володіють їхньою спільною частковою власністю.

Домовленості про порядок володіння та користування квартирою сторони не досягли.

Виходячи із положень норми матеріального закону - статті 358 ЦК України у разі виплати матеріальної компенсації одним з них іншому право спільної часткової власності припинить своє існування.

Суд першої інстанції,  розглядаючи вимоги позивача,  не знайшов їх переконливими для їх задоволення.

Доводи в апеляційній скарзі,  про те,  що суд неправильно вирішив спір,  не взяв до уваги,  що позивач біля 7 років не може користуватися квартирою,  а тому у відповідності зі ч.3  ст.  358 ЦК України з відповідачки необхідно стягнути матеріальну компенсацію у зв»язку з неможливістю користуватися спільним майном,  є передчасними.

Із матеріалів справи вбачається,  що спірна квартира є об»єктом спору між сторонами по іншій справі про поділ майна подружжя. Справа про поділ майна на час ухвалення рішення суду не розглянута.

Рішення суду відповідає нормам матеріального,  процесуального права,  підстав для скасування не вбачається.

Керуючись  ст.  ст.  303-307,  308,  315 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1,  який діє в інтересах ОСОБА_2відхилити.

Рішення Краматорського міського суду від 26 грудня 2007р.залишити без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції-Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду.