Справа № 22-1572/2008р. Головуючий в 1 інстанції Ткачова С. М.
Категорія 31 Доповідач Звягінцева О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Стельмах Н.С.
суддів Звягінцевої О.М. , Молчанова С. І.
при секретарі Шилковій Ю.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті злочину, і
встановив:
в апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2. оспорює обгрунтованість рішення суду, яким частково задоволено позов, і ставить питання про його зміну із стягненням з нього на користь позивачки у відшкодування матеріальної шкоди 4596, 60 грн. та моральної шкоди- 1000 грн. за неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Посилається на те, що він визнав понесені позивачкою витрати на поховання потерпілого на суму 3646, 60 грн. і 950 грн. - на виготовлення пам'ятника, а суд виходив з вартості пам'ятника - 2900 грн.; лише частина наданих позивачкою копій фіскальних чеків, чеків, квитанцій свідчить про придбання товарів саме нею.
Вважає, що судом при визначенні розміру заподіяної позивачці моральної шкоди не враховано обставини справи, а саме те, що злочин ним був скоєний з необережності, пішоход-потерпілий в порушення вимог п. 4 Правил дорожнього руху України переходив дорогу у неналежному місці.
В засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_2. та його представник-адвокат ОСОБА_3. підтримали доводи апеляційної скарги і просили про її задоволення, зміну рішення суду, а позивачка ОСОБА_1. та її представник-адвокат ОСОБА_4. заперечували проти доводів скарги, просили про її відхилення та залишення рішення суду без зміни.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи були встановлені наступні обставини.
20.08.2007 р. позивачка ОСОБА_1. звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача, зазначала, що вона є дружиною ОСОБА_1, який загинув 26 листопада 2006 р. в результаті наїзду автомобіля ВАЗ 21061, державний НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2
За даним фактом було порушено кримінальну справу за ст. 286 ч. 2 КК України, а 14.08.2007 р. відносно відповідача Краматорським міським судом було закрито провадження у справі за амністією.
В результаті скоєного ним злочину їй було спричинено матеріальну шкоду у розмірі 8149, 31 грн. - це сума витрат на поховання її чоловіка, ритуальні послуги та обряди, спорудження надгробного пам'ятника.
їй також спричинено і моральну шкоду на суму 30000 грн., яка полягає в тому, що вона відчувала і продовжує відчувати моральні страждання в результаті передчасної смерті її чоловіка, тривалий час знаходилась і до цих пір знаходиться у стресовому стані, порушено звичний уклад її життя.
Просила стягнути з відповідача у відшкодування матеріальної шкоди 8149 грн. 31 коп. і 30000 грн. - у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 19 грудня 2007 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2. на користьОСОБА_1. у відшкодування матеріальної шкоди 8029 грн. 16 коп., у відшкодування моральної шкоди- 30000 грн., 59 грн. 50 коп. - судового збору на користь держави та 30 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Всупереч доводів скарги суд першої інстанції повно, всебічно, об'єктивно дослідив обставини справи, встановленим фактам і доказам надав належну правову оцінку, вирішуючи спір, правильно застосував матеріальний закон, висновки суду відповідають обставинам справи. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Судом встановлено, що згідно з копією постанови Краматорського міського суду від 14.08.2007 р. було закрито провадження у кримінальній справі за звинуваченням відповідача ОСОБА_2у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, на підставі п. „г" ст. 1 Закону України „Про амністію" від 19.04.2007 року; він у повному обсязі визнав свою вину в тому, що 26.11.2006 року, керуючи автомобілем ВАЗ 21061, державний НОМЕР_1, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1, що перетинав проїзжу частину справа наліво відносно напрямку руху автомобіля, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий помер (а.с. 10).
Доводи скарги щодо наявності вини потерпілого у перетинанні дороги у неналежному місці апеляційний суд вважає неспроможними, оскільки згідно з висновком автотехнічної експертизи № 58/1 з технічної точки зору дії водія автомобіля ВАЗ 21061, державний НОМЕР_1, ОСОБА_2. як ті, що не відповідають вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, знаходились у причинному зв'язку з настанням події ДТП.
Окрім того, з технічної точки зору, в умовах даної дорожньої події за умови своєчасного застосування водієм ОСОБА_2 екстреного гальмування останній мав технічну можливість запобігти наїзд на пішохода, при цьому автомобіль або зупинився би, не доїжджаючи до смуги руху пішохода, або пішохід встигав би видалитися від смуги руху вказаного автомобіля на безпечну відстань ( а.с. 48-55).
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо покладення на відповідача обов'язку з відшкодування заподіяної ним матеріальної шкоди.
Відповідно до вимог ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, які зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Всупереч доводам скарги судом правильно визначено розмір вказаних витрат, понесених позивачкою і документально нею підтверджених.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апеляційний суд вважає, що позивачка надала суду переконливі докази в обґрунтування своїх позовних вимог.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", з наступними змінами та доповненнями, витрати на виготовлення пам'ятників і огорож визначаються виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам'ятників і огорож у даній місцевості.
Відповідачем не надано доказів того, що треба зменшувати вартість надгробного пам'ятника, що вартість фактично спорудженого надгробного пам'ятника вище граничної вартості стандартних пам'ятників у даній місцевості.
Тому судом першої інстанції обгрунтовано не взято до уваги надану ОСОБА_2 довідку з СКП „Ритуальна служба" м. Краматорська щодо вартості комплекта пам'ятника „Скорбящая мать" у розмірі 950 грн. (а.с. 56).
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції всупереч доводам скарги щодо необхідності урахування необережної форми вини ОСОБА_2 у скоєнні
злочину відповідно до вимог ч. 2 ст. 1167 ЦК України на відповідача обгрунтовано покладено обов'язок з відшкодування заподіяної ним моральної шкоди.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди судом першої інстанції враховано характер, обсяг, тривалість моральних страждань позивачки, те, що її завдано смертю чоловіка, що виключає можливість відновлення попереднього стану.
За таких обставин апеляційний суд не вбачає підстав для зменшення розміру завданої позивачці моральної шкоди.
Доводи скарги апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки вони не спростовують правових висновків суду.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або невідповідності висновків суду обставинам справи, або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни судового рішення немає.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню недоплачена ним сума судового збору у розмірі 19 грн. 65 коп.
Керуючись ч. 1 ст. 218, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_2. відхилити, рішення Краматорського міського суду Донецької області від 19 грудня 2007 року залишити без зміни.
Стягнути з ОСОБА_2на користь держави 19 грн. 65 коп. недоплаченого ним судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.