Справа № 22-1132/2008p. Головуючий в 1 інстанції Князьков В.В.
Категорія 25 Доповідач Звягінцева О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Стельмах Н.С. , суддів Звягінцевої О.М. , Молчанова С. І., при секретарі Шилковій Ю.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Відкритого акціонерного товариства„ Українська страхова компанія „Дженералі Гарант" про стягнення страхової суми, збитків та відшкодування моральної шкоди і
встановив:
в апеляційній скарзі представник ВАТ „УСК „Дженералі Гарант" за довіреністю ОСОБА_2. оспорює обгрунтованість рішення суду, яким позов задоволено частково, і ставить питання про його зміну та відмову в задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди за неправильним застосуванням норм матеріального права, посилаючись на те, що товариством не було порушено будь-яких зобов'язань перед позивачем; вважає незаконним застосування законодавства щодо захисту прав споживачів; споживачем страхових послуг є страхувальник ОСОБА_4., а предметом страхування- її цивільно-правова відповідальність перед третіми особами, до яких відноситься позивач.
В засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1. та його представник за довіреністю ОСОБА_3. заперечували проти доводів скарги і просили її відхилити, рішення суду залишити без зміни.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.
8.10.2007 р. позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, зазначав, що 22.06.2007 року на перехресті вул. Соколина та вул. Куйбишева в м. Донецьку з вини водія автомобіля марки "DAEWOO Lanos", державний НОМЕР_2, ОСОБА_5. відбулася ДТП, в результаті якої був ушкоджений належний йому на праві власності автомобіль марки „Chevrolet Aveo", державний нНОМЕР_1
Автомобіль "DAEWOO Lanos" належить на праві власності ОСОБА_4., яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну особою, яка буде керувати належним їй автомобілем у відповідача - ВАТ „УСК „Дженералі Гарант", яка є правонаступником УСК „Гарант Авто" згідно з Полісом № ВА/3898720 від 21.02.2007р. зі строком дії з 2.03.2007р. до 1.03.2008р.
Про настання страхового випадку відповідач був своєчасно сповіщений страхувальником ОСОБА_4., а вже 27.06.2007р. він як потерпілий звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, у заяві зазначив реквізити свого банківського рахунку для перерахування суми страхового відшкодування; у той же день представник відповідача оглянув його автомобіль і склав відповідний акт.
Відповідно до висновку авто-товарознавчого дослідження № 234/07 від 25.07.2007р. вартість матеріального збитку, з технічної точки зору, заподіяного йому як власнику автомобіля „Chevrolet Aveo" в результаті ДТП, становить 1785, 27 грн.
Даний висновок був наданий ним відповідачеві, однак співробітники останнього, хоча і прийняли висновок, відмовилися розписатися в його одержанні і заявили, що для визначення розміру страхового відшкодування вони будуть проводити експертизу зі своїми експертами, однак про проведення будь-яких розрахунків експертами-фахівцями з боку відповідача йому не відомо.
Довідка органів ДАІ про обставини ДТП додавалася до його заяви, однак йому було усно повідомлено , що необхідно дочекатися рішення суду про визнання водія застрахованого автомобіля „DAEWOO Lanos" винним, і що для цього направлено відповідний запит, після отримання вказаного рішення буде виплачено страхове відшкодування, запропоновано було „трохи почекати".
На початку жовтня 2007р. йому стало відомо від ОСОБА_4., що постанову про притягнення водія застрахованого автомобіля ОСОБА_5. до адміністративної відповідальності ухвалено Куйбишевським районним судом м. Донецька ще 18.07.2007р.
В порушення місячного строку, передбаченого ст. ст. 988, 990 ЦК України, ст. 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач до цього часу не повідомив його ні про складання страхового акту (аварійного сертифікату), ні про ухвалення рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування, розмір якого складає 1275, 27 грн., з урахуванням передбаченої франшизи- 510 грн.
Неправомірними діями відповідача йому заподіяно збитки, за надану йому правову допомогу ними сплачено 2500 грн., за нотаріальне посвідчення довіреності-150 грн.
Діями відповідача йому заподіяно і моральну шкоду, оскільки йому було вкрай неприємно їздити на битому автомобілі, він був змушений відремонтувати його за кошти з сімейного бюджету; сума страхового відшкодування є дуже незначною, однак відповідач не виплачує її тривалий час; він змушений додавати зусиль для організації свого життя; розмір спричиненої йому моральної шкоди оцінює на суму 1500 грн.
Просив стягнути з відповідача на його користь 1275, 27 грн. страхового відшкодування, у відшкодування збитків- 2650 грн., у відшкодування моральної шкоди - 1500 грн.
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 27 листопада 2007 року позов задоволено частково, стягнуто з ВАТ „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант" на користь ОСОБА_1. страхове відшкодування у розмірі 1275, 27 грн., у відшкодування моральної шкоди- 1000 грн., витрати на правову допомогу- 276 грн., витрати на видачу довіреності- 150 грн. та 30 грн. - витрат на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, на користь держави- 59 грн. 50 коп. - судового збору.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Всупереч доводів скарги, суд першої інстанції повно, всебічно, об'єктивно дослідив обставини справи, встановленим фактам і доказам надав належну правову оцінку, застосувавши матеріальний закон, правильно вирішив спір. Висновки суду відповідають обставинам справи.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апеляційний суд вважає, що позивачем надано переконливі докази на підтвердження позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. ст. 988, 990 ЦК України страховик у разі настання страхового випадку здійснює страхову виплату у строк, встановлений договором, відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до вимог ст. 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Судом встановлено, що позивач ще 27.06.2007 року звернувся до страховика з заявою про здійснення страхового відшкодування з доданою до неї довідкою органу внутрішніх справ про обставини ДТП (а.с. 8).
Оскільки було встановлено невиплату страхового відшкодування відповідачем, судом першої інстанції обгрунтовано стягнуто її суму на користь позивача.
Всупереч доводам скарги суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо заподіяння позивачеві моральної шкоди внаслідок порушення його прав і при визначенні її розміру врахував характер, обсяг та тривалість завданих йому моральних страждань.
Разом з тим, суд в своєму рішенні помилково послався на вимоги ст. 22 Закону України „Про захист прав споживачів", оскільки позивач не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності, а тому не є споживачем страхових послуг.
Тому це посилання підлягає виключенню з мотивувальної частини рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, в своїй позовній заяві ОСОБА_1. послався на загальні норми Цивільного кодексу України щодо відшкодування моральної шкоди ( ст. 23 ЦК України) і фактично оскаржив неправомірні дії відповідача (а.с. 3-6).
Оскільки було встановлено заподіяння моральної шкоди внаслідок неправомірних дій юридичної особи-страховика відносно ОСОБА_1., які полягали у невиплаті на протязі тривалого часу суми відшкодування, то суд першої інстанції, вирішуючи спір, повинен був посилатися на вимоги ст. 1167 ЦК України.
Апеляційний суд вважає безпідставними доводи скарги, оскільки вони не спростовують правових висновків суду.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або невідповідності висновків суду обставинам справи, або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і зміни судового рішення немає.
Керуючись ч. 1 ст. 218, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
апеляційну скаргу представника ВАТ „УСК „Дженералі Гарант" за довіреністю ОСОБА_2. відхилити, рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 27 листопада 2007 року в частині відшкодування моральної шкоди залишити без зміни.
Це ж рішення в іншій частині не оскаржено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.