Справа № 22-1692/2008 Головуючий у 1 інстанції» Юрченко В.П.
Категорія 51 Доповідач Звягінцева О.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Стельмах Н.С.
суддів Звягінцевої О.М. , Молчанова С. І.
при секретарі Шилковій Ю.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до 3-го Воєнізованого гірничорятувального загону, Державного підприємства „Макіїввугілля" ОП „Шахта ім. В.І. Леніна", 3 особа- відділення ФСС у Гірницькому районі м. Макіївки, про неправомірну відмову у складанні акту про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 і
встановив:
в апеляційній скарзі 3-ій Воєнізований гірничорятувальний загін оспорює обґрунтованість рішення суду, яким позов задоволено частково, і ставить питання про його скасування за порушенням судом норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, посилаючись на те, що судом не враховано основний критерій при складанні акту за формою Н-1 - втрата працездатності, якої не відбулось.
Судом було встановлено, що позивач внаслідок його падіння та отримання 22.11.1999 р. ушибу поясничного відділу хребта працездатності не на 1 день не втрачав, на більш лекшу роботу строком не менше ніж на 1 робочий день не переводився.
В засіданні апеляційного суду представник 3-го Воєнізованого гірничорятувального загону за довіреністю ОСОБА_2підтримала доводи скарги, просила про її задоволення, скасування судового рішення.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.
15.09.2003 року позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів і зазначав, що з 1986 р. він перебував у трудових правовідносинах з 3-м Воєнізованим гірничорятувальним загоном.
22.11.1999 p. під керівництвом посадових осіб він здійснював депресіонну зйомку в шахті ім. В.І. Леніна, під час виконання трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок, а саме він упав на заводненому уклоні, отримав травму - ушиб поясничного відділу хребта та правої нижньої кінцівки.
Після виїзду з шахти він звернувся до шахтного медпункту, де йому було надано першу медичну допомогу.
Травму було зафіксовано у медичному амбулаторному Журналі за № 35 від 22.11.1999 p.; даний факт підтверджений записом в Журналі виробничого травматизму шахти ім. В.І. Леніна за№ 240 від 22.11.1999 р.
Під час нещасного випадку з ним були присутні працівник шахтиОСОБА_3. та працівник 3-го Воєнізованого гірничорятувального загону ОСОБА_4
З невідомих причин акт за формою Н-1 про нещасний випадок на
виробництві за формою Н-1 не складався.
З 23.11.1999 р. він знаходився на лікуванні у Макіївському Центрі реабілітації хворих з спинно-мозковою травмою, в теперішній час продовжує лікування.
Вважає отриману травму виробничою, а нещасний випадок, що трапився з ним під час виконання трудових обов'язків 22.11.1999 р. таким, що підягає розслідуванню відповідно до вимог чинного законодавства.
Встановлення факту нещасного випадку необхідно йому для встановлення стійкої втрати працездатності та отримання страхових виплат у відшкодування шкоди.
Тому він просив суд ухвалити рішення, яким визнати неправомірною відмову у складанні акту про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1.
Рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 9 вересня 2004 року позов задоволено частково, встановлено факт нещасного випадку 22.11.1999 р. з позивачем на виробництві та отримання ним травми-ушибу поясничного відділу хребта.
Зобов'язано 3-й Воєнізований гірничорятувальний загін скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві, що відбувся з позивачем 22.11.1999 p.; стягнуто з нього на користь держави держмито у розмірі 51 грн.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального
законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апеляційний суд вважає, що позивачем не надано по цій справі будь-яких переконливих доказів на обгрунтування позовних вимог.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що факт нещасного випадку на виробництві з позивачем 22.11.1999 року, внаслідок якого ним було отримано травму - ушиб поясничного відділу хребта, знайшов своє підтвердження.
Однак з таким висновком суду апеляційний суд погодитись не може, оскільки він не відповідає обставинам справи та суперечить вимогам п.п. 5, 6 Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою KM України від 21 серпня 2001 року № 1094 (далі- Положення).
Відповідно до вимог п. 5 Положення розслідуванню підлягають травми, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день.
Відповідно до вимог п. 6 Положення за висновками роботи комісії з розслідування визнаються пов'язаними з виробництвом і складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, 23, 24, 25, 28 та 30 листопада 1999 року позивач продовжив розпочату ним 22.11.1999 р. депресіонну зйомку по всій шахті до її закінчення, що підтверджено відмітками в Табелі обліку щодо його спуску в шахту (а.с. 64-72).
За висновком комісійної судово-медичної експертизи № 530 від 21.05.2004 p.- 21.06.2004 p. після падіння в шахті 22.11.1999 р. у ОСОБА_1. ускладнень немає, після падіння в шахті 22.11.1999 р. він продовжував працювати, тому був працездатним.
В теперішній час у позивача стійкої втрати працездатності у зв'язку з ушибом хребта в шахті немає (а.с. 128-132).
За таких обставин, незважаючи на те, що факт падіння позивача 22.11.1999 р. в шахті хоча і був зафіксований в досліджених судом Журналі виробничого травмування та Амбулаторному журналі по шахті ім. В.І.
Леніна, однак матеріалами справи не підтверджено, що це падіння потягло втрату його працездатності на один робочий день чи більше.
Таким чином, оскільки позивач не надав доказів, що ушкодження його здоров'я є наслідками травми на виробництві 22.11.1999 pокy, тому нема підстав для задоволення позову.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, то у відповідності до вимог п.3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України судове рішення слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ч. 1 ст. 218 , п. 2 ч. 1 ст. 307, п.3 ч. 1 ст. 309, ст. 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
апеляційну скаргу 3-го Воєнізованого гірничорятувального загону задовольтнити, рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 9 вересня 2004 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1до 3-го Воєнізованого гірничорятувального загону, Державного підприємства „Макіїввугілля" ОП „Шахта ім. В.І. Леніна", 3 особа- відділення ФСС у Гірницькому районі м. Макіївки, про неправомірну відмову у складанні акту про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.