ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.01.2007 Справа № 3/1/2144
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Павловський П.П. (доповідача).,
суддів: Логвиненко А.О., Чус О.В
Секретар судового засідання Мацекос І.М.
Представники сторін у судове засідання не з"явилися
розглянувши апеляційну скаргу Української Державної інноваційної компанії в особі Запорізького регіонального відділення, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 17.09.02р. у справі № 3/1/2144
за позовом: Української Державної інноваційної компанії в особі Запорізького регіонального відділення, м. Запоріжжя
до Казеного заводу “Трамплін”, м. Запоріжжя
про звернення стягнення суми боргу на майно відповідача
ВСТАНОВИВ:
В червні 2002 року позивач Українська Державна інноваційна компанія в особі Запорізького регіонального відділення, м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача казеного заводу “Трамплін”, м. Запоріжжя про звернення стягнення суми боргу на майно відповідача.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 17 вересня 2002р у справі № 3/1/2144 (суддя Гончареноко С.А) в позові відмовлено.
Ухвалою від 21 жовтня 2002 року Дніпропетровський апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу до розгляду.
Ухвалою від 19 грудня 2002 року Дніпропетровський апеляційний господарський суд зупинив провадження по справі № 3/1/2144 до вирішення питання про скасування мораторію.
Ухвалою від 14.12.06р провадження у справі № 3/1/2144 поновлено, розгляд справи призначено на 18.01.07р.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що оборотні активи підприємств може бути примусово реалізовано для задоволення вимог кредиторів.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, посилаючись на те, що дія мораторію не поширюється на ту частину майнових актів підприємства, що облікується як оборотні активи. Судом не прийнято до уваги, що тривале неповернення КЗ “Трамплін” боргу, у розмірі 1336087,87 грн негативно впливає на формування коштів Української Державної інноваційної компанії для інноваційного інвестування інших підприємств.
В своєму відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, а рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Позивач та відповідач в судове засідання не з’явились, про час та місце судового засідання повідомлено належним чином . Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача та позивача якого належним чином сповіщено про час та місце слухання справи.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали апеляційної скарги, вивчивши апеляційну скаргу, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено іннноваційний договір № 76, предметом якого є реалізація проекту по впровадженню нових технологій та створенню виробництва конкурентоспроможної продукції, згідно якого "Інвестор" (позивач по справі) зобов'язався внести для здійснення проекту цільовий вклад в сумі 1460000грн., а "Підприємство" (відповідач по справі) - виконати всі роботи по реалізації проекту і повернути "Інвестору" його вклад на протязі 1кв. 1999р. -2кв. 2000р.
Зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно із звичайно пред'явленими вимогами.
Відповідач заборгованість в сумі 1347346грн. 94коп. своєчасно не повернув, таким чином свої зобов'язання по сплаті не виконав.
10.07.2000р. №92 останнім виставлена в банк відповідача платіжна вимога від 25.10.2000р. №1 на суму заборгованості.
Згідно листа ЗЦВ "Промінвестбанку" м.Запоріжжя від 14.12.2000р. №21-12/347 вказана раніше платіжна вимога буде сплачуватися по мірі надходження коштів на рахунок відповідача. 25.04.01р. на користь позивача повернута частка боргу в сумі 11259грн. 07коп.
Звернення стягнення на майно за грошовими зобов'язаннями боржника у разі подання доказів відсутності коштів на його банківському рахунку можливе в порядку ст.121 ГПК України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" встановлений мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна, а ст. 2 цього Закону передбачено, що для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об’єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств.
Суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що відповідач підпадає під поняття підприємств, передбачених ст. 1 Закону. При таких обставинах дія мораторію не поширюється на ту частину майнових активів підприємства, що обліковуються як оборотні активи, а саме грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом дванадцяти місяців з дати складання балансу. Таким чином, оборотні активи підприємств може бути примусово реалізовано для задоволення вимог кредиторів.
Згідно постанови KM України від 13.04.2000р. №654 "Про утворення Української державної інноваційної компанії". Компанія є правонаступником майнових прав і обов'язків, у тому числі за договорами про надання інноваційних позик, Державного інноваційного Фонду та його регіональних відділень.
Таким чином судова колегія Дніпропетровського апеляційного господарського суду не знаходить підстав, передбачених ст.. 104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Запорізької області від 17.09.06р. у справі № 3/1/2144 –залишити без змін, а апеляційну скаргу Української Державної інноваційної компанії в особі Запорізького регіонального відділення, м. Запоріжжя –без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя П.П. Павловський
Суддя А.О.Логвиненко
Суддя О.В. Чус