№ 2-570/2008
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
17 квітня 2008 року Ленінський районний суд ОСОБА_1 у складі:
головуючого - судді Островської О.П.
при секретарі - Линник Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду ОСОБА_1 справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ЗАТ «Страхова компанія «Еталон» та ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної ДТП, -
встановив:
У грудні 2007 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до відповідачів ЗАТ «Страхова компанія «Еталон» та ОСОБА_4, в якому послалися, що 18 вересня 2007 року на вул. Совєтській м. Луганська біля «Ветеранської аптеки» мала місце дорожньо-транспортна пригода, під час якої відповідач ОСОБА_4, керуючи належним йому автомобілем НОМЕР_1, скоїв зіткнення з автомобілем «Опель» держномер ВВ 6014 АК, належним на праві власності позивачці ОСОБА_2, яким керував позивач ОСОБА_3, внаслідок чого належний позивачці ОСОБА_2 автомобіль отримав технічні пошкодження, на відновлення та ремонт якого позивачкою фактично витрачено 15465 грн.01 коп., що є для позивачки реальною майновою шкодою. Відповідачем же ЗАТ «Страхова компанія «Еталон» у відшкодування майнової шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля, виплачено позивачці тільки 13312 гр.81 коп., згідно висновку експерта, який є попереднім визначенням розміру шкоди. Тому вона вважає, що цей відповідач має доплатити їй зазначену суму різниці 2440 гр.23 коп., у чому їй відмовлено. ОСОБА_5 того, позивачка вважає, що вказаний відповідач повинен сплатити їй пеню у сумі 101 грн.69 коп. за прострочення виплати страхового відшкодування на 15 днів, оскільки вона здала документи представнику страхової компанії 12 жовтня 2007 року , які у відповідності зі ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повинні були бути розглянуті і протягом місяця проведена виплата страхового відшкодування, однак тільки 26 листопада 2007 року кошти були перераховані на її рахунок. Внаслідок протиправних дій відповідача ОСОБА_4 щодо неї та члена її сім'ї позивача ОСОБА_3, які виразилися у порушенні правил дорожнього руху, що призвело до зіткнення автомобілів, позивачці також заподіяно моральну шкоду, було порушено її звичний образ життя, вона змушена була витрачати свій час на вирішення питання щодо відшкодування шкоди, нервувала, що позначалося на її самопочутті, розмір моральної шкоди внаслідок цього позивачка визначає у сумі 5000 грн., цю шкоду відповідач ЗАТ «Страхова компанія «Еталон» у відповідності з зазначеним Законом України їй не відшкодував. Таким чином, позивачка ОСОБА_2 просить стягнути на її користь з вказаного відповідача ЗАТ «Страхова компанія «Еталон» недоплачену суму відшкодування майнової шкоди 2440, 23 грн., пеню у сумі 101, 69 грн., судові витрати у сумі 35, 05 грн. - вартість довідки ДАІ, у сумі 350 грн. - вартість експертизи, у сумі 15 грн. - за відкриття банком рахунку, у сумі 78, 14 гр. - комісію банка за обслуговування, у сумі 51 грн. - судовий збір, у сумі 30 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення суду, а також моральну шкоду у сумі 5000 гр. ОСОБА_5 того, позивачка ОСОБА_2 послалася, що у склад заподіяної пошкодженням належного їй автомобіля шкоди, крім вартості відновлювального ремонту, входить також вартість втрати товарного виду автомобіля, яка визначена експертом у сумі 2926, 74 грн., та яку відповідач ЗАТ « Страхова компанія «Еталон» не повинен відшкодовувати, однак оскільки вона має право на повне відшкодування заподіяної майнової шкоди, то вважає, що цю суму їй повинен відшкодувати відповідач ОСОБА_4, тому просить стягнути
вказану суму 2926, 74 грн. втрати товарного виду автомобілю на її користь з відповідача ОСОБА_4, також просить стягнути з цього відповідача ОСОБА_4 і у відшкодування моральної шкоди 5000 грн., оскільки саме внаслідок його неправомірних дій, пов'язаних з порушенням правил дорожнього руху, за що він притягнутий до адміністративної відповідальності, було пошкоджено належний їй автомобіль, що також спричинило їй моральні страждання.
У подальшому позивачка надала заяву, в якій уточнила, що сума матеріальної шкоди складає 2152 грн., яку просила стягнути.
Позивач ОСОБА_3, посилаючись на те, що вказаним зіткненням автомобіля відповідача ОСОБА_4П з автомобілем, яким він керував, внаслідок протиправних дій цього відповідача щодо нього, який порушив правила дорожнього руху, він переніс моральне потрясіння, було порушено його звичний розпорядок життя, він змушений був витрачати свій час на вирішення питань пов'язаних з оформленням документів, ремонтом автомобіля, тому він вважає, що відповідач ЗАТ «Страхова компанія «Еталон» у відповідності з Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» має відшкодувати заподіяну діями відповідача ОСОБА_4 моральну шкоду, розмір якої він оцінює у сумі 5000 грн., яку і просить стягнути з цього відповідача на його користь.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 підтримав свої позовні вимоги, дав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.
Позивачка ОСОБА_2 надала заяву, в якій підтримала позовні вимоги, просила розглядати справу за її відсутністю.
Представник відповідача ЗАТ «Страхова компанія «Еталон» проти позову заперечував.
Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Згідно з ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
· шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
· за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
· за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що 18 вересня 2007 року на вул. Совєтській м. Луганська біля «Ветеранської аптеки» мала місце дорожньо-транспортна пригода, під час якої відповідач ОСОБА_4, керуючи належним йому автомобілем НОМЕР_1, внаслідок порушення правил дорожнього руху, за що у подальшому був притягнутий до адміністративної відповідності, скоїв зіткнення з автомобілем «Опель» держномер ВВ 6014 АК, належним на праві власності позивачці ОСОБА_2, яким керував позивач ОСОБА_3, внаслідок чого належний позивачці ОСОБА_2 автомобіль отримав технічні пошкодження, на відновлення та ремонт якого позивачкою фактично витрачено 14792 гр.73 коп., також автомобіль втратив товарний вид на суму 2856, 79 гр., що є для позивачки реальною майновою шкодою.
Вказані обставини підтверджуються довідкою ДАІ, постановою суду про притягнення відповідача ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, висновком спеціаліста, замовленнями-нарядами на виконання ремонтних робіт, не заперечується сторонами.
Судом також встановлено, що позивачі зазнали душевних страждань внаслідок вказаних протиправною поведінкою відповідача ОСОБА_4 щодо них, яка виразилася у порушенні правил дорожнього руху, що привело до зіткнення автомобілів, позивачами наведено достатнє обґрунтування спричинення моральної шкоди.
За таких обставин, оскільки вини позивача ОСОБА_3 у вказаній дорожньо-транспортній пригоді не встановлено, суд вважає, що позивачі мають право вимагати відшкодування майнової та моральної шкоди, а відповідач ОСОБА_4П, як володілець джерела підвищеної небезпеки, має відповідати за майнову та моральну шкоду, заподіяну цим джерелом, на загальних підставах.
Доказів відсутності його вини у заподіянні майнової та моральної шкоди, суду не надано.
Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_6 застрахована його цивільна відповідальність, як власника наземних транспортних засобів.
У відповідності зі ст.ст. 979, 980 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору, при цьому предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Згідно зі ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку, особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.
Статтею 988 ЦК України передбачено, що страховик зобов'язаний: у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому страхова виплата за договором страхування відповідальності (страхове відшкодування) нe може перевищувати розміру реальних збитків.
У разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати, як це зазначено У ст. 992 ЦК України, страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Питання, пов'язані з договором страхування відповідальності за шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким встановлено таке обов'язкове страхування, також цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
У відповідності зі ст. 22 вищевказаного Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Як зазначено у ст. 29 наведеного Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 звернулася до відповідача ЗАТ « Страхова компанія «Еталон» 12 жовтня 2007 року про відшкодування завданої їй
майнової та моральної шкоди, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, у зв'язку з чим цим відповідачем їй було відшкодовано частково вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля, визначену висновком експертизи, без врахування фактично понесених витрат на відновлювальний ремонт, внаслідок чого залишилося невідшкодованою сума 2152 грн.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, випискою з особового рахунку позивачки про надходження коштів.
У відповідності зі ст. 1166 ЦК України шкода, заподіяна майну особи підлягає відшкодуванню у повному обсязі.
Таким чином, суд вважає, що відповідач ЗАТ «Страхова компанія «Еталон» безпідставно відмовив позивачці ОСОБА_2 у відшкодуванні вартості відновлювального ремонту у розмірі фактично понесених витрат, а тому суд вважає, що недоплачена сума 2152 грн. підлягає стягненню на її користь з цього відповідача ЗАТ «Страхова компанія «Еталон».
Згідно зі ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком передбачених документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.
Судом встановлено, що відповідач ЗАТ «Страхова компанія «Еталон» після звернення до нього 12 жовтня 2007 року позивачки ОСОБА_2 з приводу відшкодування шкоди у встановлений вищезазначений строк це питання не вирішив, така виплата мала місце тільки 26 листопада 2007 року, що підтверджується вищезазначеною випискою з особового рахунку позивачки, тобто мало місце прострочення, внаслідок чого з цього відповідача підлягає стягненню на користь позивачки пеня у розрахованій позивачкою сумі 101, 69 грн., розмір якої ніким не спростовано.
У відповідності з вищезазначеною ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховиком потерпілому також відшкодовується і моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України .
Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Стаття 23 ч.2 ЦК України визначає, що моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або
іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
.4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погірщення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини
особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Оскільки, як зазначено вище судом встановлено, що протиправною поведінкою відповідача ОСОБА_4 щодо позивачів, їм заподіяно моральну шкоду, суд вважає, що на користь позивачки ОСОБА_2 та позивача ОСОБА_3 піддягає стягненню з відповідача ЗАТ «Страхова компанія «Еталон» у відшкодування моральної шкоди у визначеному ними розмірі по 5000 грн., суд вважає, що цей розмір ними визначено з урахуванням обставин справи та вимог закону щодо визначення розміру моральної шкоди.
Також суд вважає встановленим, що позивачка ОСОБА_2 також зазнала моральних страждань внаслідок пошкодження її майна у вигляді автомобіля, тому суд вважає, що заподіяну цим моральну шкоду їй має відшкодувати крім того і відповідач ОСОБА_4 у визначеній позивачкою сумі 5000 грн., розмір якої нею визначено з урахуванням вимог закону щодо визначення розміру моральної шкоди.
ОСОБА_5 того, суд вважає, що відповідач ОСОБА_4 має відшкодувати позивачці ОСОБА_2 вартість втрати товарного виду пошкодженого у дорожньо-транспортній пригоді автомобіля у сумі 2926 грн. 74 коп., оскільки, як зазначено вище майнова шкода має бути відшкодована у повному обсязі, а на відповідача ЗАТ «Страхова компанія «Еталон» законом не покладено обов'язку відшкодовувати вказані суми, тому суд вважає, що цю суму повинен відшкодувати відповідач ОСОБА_4, як безпосередній заподіювач шкоди.
Оскільки судом позовні вимоги позивачів задовольняються, суд вважає необхідним також зобов'язати відповідача ЗАТ «Страхова компанія «Еталон» відшкодувати позивачці понесені нею судові витрати у розмірі, вказаному у позовній заяві, оскільки ці витрати пов'язані з розглядом справи та підтверджені відповідними доказами.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 59, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 23 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.
Стягнути з ЗАТ «Страхова компанія «Еталон» на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 2152 грн., пеню у сумі 101, 69 грн., у відшкодування моральної шкоди 5000 грн., та судові витрати у сумі 35, 05 грн. - вартість довідки ДАІ, у сумі 350 грн. - вартість експертизи, у сумі 15грн. - за відкриття банком рахунку, у сумі 78, 14 грн. - комісію банка за обслуговування, у сумі 51 грн. - судовий збір, у сумі 30 грн. -витрати на інформаційно-технічне забезпечення суду.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 2926, 74 грн. та у відшкодування моральної шкоди 5000 грн.
Стягнути з ЗАТ «Страхова компанія «Еталон» на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 5000 грн.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано рротягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після додання заяви про апеляційне оскарження.