АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Соколової В.В.
суддів: Усика Г.І., Нежури В.А.,
при секретарі Меєчко Д.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 03.07.2014 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернулась до суду з зазначеним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 29.03.1997 між нею та відповідачем було укладено шлюб, від якого вони мають спільного сина - ОСОБА_3. ОСОБА_1 зазначила, що з січня 2005 року вони з відповідачем припинили проживати однією сім'єю, оскільки сімейне життя у них не склалось через різні погляди, що призвело до втрати взаєморозуміння, любові один до одного. Також позивач зазначила про те, що між нею та відповідачем не досягнуто домовленості щодо способу та розміру утримання їхнього сина. На даний час вона перебуває на посаді аналітика консолідованої інформації Державної установи «Урядовий контактний центр» з посадовим окладом в розмірі 1878 грн., якого не вистачає для належного утримання дитини. Тому просила розірвати укладений між нею та відповідачем шлюб, а також стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 2000 грн. з дня пред'явлення позову та до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 03.07.2014 задоволений частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Шлюб, зареєстрований 29.03.1997 Відділом реєстрації громадянського стану Шевченківського району м. Києва (а/запис № 208) між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірваний.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки заробітку доходу (але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) щомісячно, починаючи з 29.04.2014 та до повноліття ОСОБА_3.
Справа № 758/4832/14-ц
№ апеляційного провадження 22-ц-796/10525/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Зарицька Ю.Л.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.
Вирішено питання стосовно розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду позивач подала апеляційну скаргу, яка мотивована тим, що суд першої інстанції зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не було взято до уваги те, що відповідач є фізичною особою-підприємцем, має нерегулярний, мінливий дохід, а також частину доходу одержує в натурі. Тобто за таких обставин та у відповідності до ст. 184 СК України, суд першої інстанції мав стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі. В зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення аліментів, ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути аліменти на утримання сина у розмірі 2000 грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення цього позову і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 1/4 частини середньої заробітної плати по м. Києву, що становить 1306 гривень. Також просить стягнути з відповідача додаткові витрати на утримання сина у розмірі 50 % від їх вартості.
Позивач в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просила рішення суду скасувати в частині вирішення позовних вимог про стягнення аліментів та ухвалити нове рішення про задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача заперечувала проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду законним і обґрунтованим, просила залишити його без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи апеляційним судом встановлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження від 25.10.1997 виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Шевченківського району м. Києва (а.с.7).
На момент звернення до суду позивач та відповідач проживають окремо, дитина фактично проживає разом з позивачем, хоча зареєстрована за місцем проживання відповідача.
Судом також встановлено, що домовленості щодо участі у витратах на утримання дитини між сторонами не досягнуто.
Відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується даними ДПІ у Подільському районі м. Києва, наданими на запит суду(а.с.36).
Вирішуючи питання про розмір аліментів, суд першої інстанції виходив з положень ст. ст. 182, 184,185 СК України та дійшов висновку про доцільність стягнення з відповідача аліментів у розмірі ј частини всіх доходів, щомісяця, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Разом з тим, виходячи із визначення наведеного в ст. 42 ГК України підприємницькою вважається, самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.
Сама по собі самостійна підприємницька діяльність передбачає певні ризики і отримані щомісячні доходи можуть значно відрізнятися.
Положеннями ст.ст. 10, 60 ЦПК України обов'язок доказування покладається на обох сторін у справі.
Позивач в ході розгляду справи стверджувала про мінливість доходів відповідача, при цьому вона позбавлена можливості надати суду дані про отримані відповідачем доходи. Натомість, відповідачем не було надано даних про отримані ним доходи, які свідчили б про систематичність та стабільність доходу відповідача взагалі.
А отже слід погодитись з доводами апеляційної скарги про суперечливість висновку суду щодо не надання позивачем належних доказів на підтвердження того, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі.
Положення ч. 3 ст. 181 СК України передбачають альтернативу: за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька, і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
За наведених обставин, колегія суддів вважає за доцільне при визначенні розміру аліментів, виходити саме з положень ч. 1 ст. 184 СК України.
Разом з тим, заявлений позивачем розмір аліментів - 2000 грн. є завищеним, проте враховуючи встановлений законом прожитковий мінімум, вік дитини (17 років), який впливає на її потреби, апеляційний суд приходить до висновку про встановлення розміру аліментів на рівні 1000 (однієї тисячі) гривен.
Доводи представника відповідача наведені в запереченнях на апеляційну скаргу щодо здійснення відповідачем витрат на комунальні послуги, пов'язані з реєстрацією сина не приймаються до уваги суду, оскільки не є витратами пов'язаними з його утриманням. Крім того, з наданих суду копій квитанцій вбачається, що нарахування за надані комунальні послуги відбувається переважно за лічильниками.
В порядку ст. 309 ЦПК України підставами для зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Вимоги про стягнення додаткових витрат в суді першої інстанції позивачем заявлені не були, що унеможливлює їх розгляд судом апеляційної інстанції, виходячи з положень ч. 1 ст. 303 ЦПК України.
Рішення суду в частині вирішення позовних вимог про розірвання шлюбу, а також щодо необхідності призначення аліментів в судовому порядку сторонами у справі не оскаржується, а тому в силу ч. 1 ст. 303 ЦПК України, перегляду апеляційним судом не підлягає.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення розміру аліментів, при цьому вважає за необхідне визначити аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-315,319 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 03.07.2014 в частині стягнення з відповідача аліментів - змінити в частині визначення розміру аліментів.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Києва, на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 29.04.2014 та до повноліття ОСОБА_3.
В іншій частині рішення - залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: