Справа № 22ц - 24/09 Головуючий у 1 інстанції - Логвинюк І.М.
Категорія - 53 Доповідач - Свистун О.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2009 року січня місяця «13» місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Шевчук Л.Я.,
суддів Подолюка В.А., Свистун О.В.,
при секретарі Матюхіній О.Г.,
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельський житлово-будівельний комбінат» про стягнення заробітної плати та моральної шкоди
за апеляційною скаргою відповідача ТзОВ «Ковельський ЖБК» на рішення Ковельського міськрайонного суду від 23 жовтня 2008 року,
В С Т А Н О В И Л А :
В апеляційній скарзі відповідач ТзОВ «Ковельський ЖБК» вказує на незаконність рішення суду із-за неповного з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить його в частині стягнення моральної шкоди скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в стягненні моральної шкоди.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 23 жовтня 2008 року позов ОСОБА_1 до ТзОВ «Ковельський ЖБК» задовольнено частково.
Стягнуто з ТзОВ «Ковельський ЖБК» в користь ОСОБА_1 -5104 грн.35 коп. заборгованої заробітної плати за період з червня по 15 вересня 2008 року та 500 грн. моральної шкоди.
Стягнуто з ТзОВ «Ковельський ЖБК» в дохід держави -67 грн. 04 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що при ухвалені рішення суд першої інстанції не врахував обставин, що Ковельською міжрайонною податковою інспекцією донараховано значну суму податкових платежів, застосовано податкову заставу, Пенсійним фондом в м. Ковелі та державною виконавчою службою Ковельського міськрайонного управління юстиції накладено арешт на рахунки товариства. А отже, виплатити заробітну плату було неможливим. Таким чином, вини товариства із-за даних обставин немає.
Крім того, позивач не обґрунтував своєї вимоги щодо моральної шкоди і суд не дослідив доказів про спричинення моральної шкоди позивачу.
Заперечуючи апеляційну скаргу позивач вказує, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Просить відхилити апеляційну скаргу.
Ухвалюючи рішення, судом першої інстанції встановлено, що позивач працювала у відповідача бухгалтером і товариство не виплатило їй заробітної плати за період з червня по вересень 2008 року. Оскільки порушено право позивача на отримання заробітної плати, відповідно діями товариства спричинено позивачу і моральну шкоду.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1
перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працювала на посаді бухгалтера в ТзОВ «Ковельський ЖБК» з 17 грудня 2007 року по 15 вересня 2008 року. За період роботи з червня - по 15 вересня 2008 року їй не було виплачено заробітну плату на суму 5104 грн.35 коп., що не заперечили в судовому засіданні сторони по справі.
Відповідно до ст.97 ч.5 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов»язань щодо оплати праці. Статтею 115 цього ж Кодексу встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Згідно із ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 заробітна плата не виплачувалася відповідачем з червня по 15 вересня 2008 року. Отже, відповідачем було порушено права позивача на отримання заробітної плати за свою працю, що призвело до моральних страждань, а саме, зазначені обставини вимагали від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя.
Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивачу була спричинена моральна шкода. Визначаючи розмір шкоди, суд дав юридичну оцінку зібраним доказам і врахував встановлені обставини справи.
Доводи відповідача про відсутність його вини щодо невиплати заробітної плати, оскільки на рахунки товариства накладені арешти по боргових зобов»язаннях, спростованні наданими самим же відповідачем доказами. Зокрема, з постанови державного виконавця /а.с.45/ вбачається, що 20 серпня 2008 року тільки відкрито виконавче провадження. Доказів про не можливість виплати заборгованої заробітної плати відповідач суду не надав.
Покликання відповідача на норми ЦК України щодо моральної шкоди не заслуговують на увагу, оскільки наявність у Кодексі законів про працю ст.237-1 виключає можливість застосування норм цивільного права до випадків, які врегульовані трудовим законодавством.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу відповідача ТзОВ «Ковельський ЖБК» відхилити.
Рішення Ковельського міськрайонного суду від 23 жовтня 2008 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді /підпис/ /підпис/
Оригіналу відповідає Суддя апеляційного суду О.В.Свистун