АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц - 6420 / 2006                                     Головуючий в 1 інстанції - Скрипченко Д.М.

Категорія -2/3                                                      Доповідач  - Глущенко Н.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

12 грудня 2006 року               Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого   - Глущенко Н.Г.

суддів                - Дерев'янка О.Г., Каліновського А.Б.

при секретарі - БілоконьН.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2005 року   по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ЗАТ « Стрічка» про визнання незаконною бездіяльності посадової особи та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 17.05.2005 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зазначеним рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі та стягнено з ОСОБА_1 на його користь 5350 грн. у відшкодування моральної шкоди. Крім того, суд визнав незаконною бездіяльність ОСОБА_1, як ІНФОРМАЦІЯ_1, яка не надала позивачу інформацію щодо наявності в ЗАТ сертифікатів ( акцій) ОСОБА_4 і їх вартості та не надала відповідь на звернення позивача щодо положення справ на підприємстві та відносно питання щодо виборів нового директора / а. с. 213-214 /.

Як на підстави апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що рішення суду є незаконним та необгрунтованим, оскільки ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального закону / а. с. 227-229/.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд відповідно до п.З ч. 1 ст.311 ЦПК України з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема протоколу судового засідання / а. с. 211-212 /, суд першої інстанції розглянув справу у відсутності відповідачів: ОСОБА_1 та

ЗАТ "Стрічка", які не були повідомлені належним чином про слухання справи, тобто суд розглянув справу в порушення вимог ст.ст. 74-76,169 ЦПК України, оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо належного повідомлення сторін про слухання справи, як 17.05.2005 року, так і 07.04.2005 року та 22.04.2005 року.

Таким чином, суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не були повідомлені належним чином про слухання справи, в зв'язку з чим не брала участі у справі, що є безумовною підставою для скасування рішення та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції в силу п.З ч. 1 ст.311 ЦПК України.

Крім того, суд першої інстанції 17.05.2005 року ухвалив рішення про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 5350 грн. у відшкодування моральної шкоди, яка була спричинена нею, як ІНФОРМАЦІЯ_1, в результаті її бездіяльності - не надання відповіді на письмові звернення позивача від 01.10.1999 року та від 23.03.2000 року в порушення вимог Закону "Про звернення громадян".

При цьому, суд не прийняв до уваги, що ОСОБА_1, яка дійсно працювала ІНФОРМАЦІЯ_1, була звільнена з роботи 08.06.2001 року по п.8 ст.36 КЗпП України ( перевибори) наказом НОМЕР_1 / а. с. 74 /, а за таких обставин в силу ч.5 ст.248-6 ЦПК України ( 1963 року), - якщо суд встановить, що особа, бездіяльність якої оскаржується, не працює на попередній посаді, він залучає до участі у справі службову особу, до компетенції якої входить вирішення питання про усунення порушеного права, свобод чи законних інтересів громадянина.

Тобто, суд не вирішив питання про залучення до участі у справі відповідного керівника ЗАТ "Стрічка". Згідно довідки Головного управління статистики у Дніпропетровській області від 11.12.2006 року / а с. 265 / - ЗАТ "Стрічка", станом на 01.12.2006 року, значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій і її керівником є ОСОБА_5.

Визнаючи незаконною бездіяльність ОСОБА_1, як ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягуючи з неї грошову суму у відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції не прийняв до уваги, що дана справа підлягає розгляду виходячи з вимог глави 31-А ЦПК України ( 1963 року ) та Закону України " Про звернення громадян".

Бездіяльність ОСОБА_1 , яка оскаржується позивачем та в результаті якої, як вважає позивач, спричинена йому моральна шкода, випливає безпосередньо з обов'язків ОСОБА_1, як посадової особи і ні в якому разі йе,як фізичної особи, що суд не прийняв до уваги стягнувши з відповідачки грошову суму у відшкодування моральної шкоди, тоді як на момент розгляду справи та ухвалення рішення по справі вона вже не була службовою особою, так як звільнилася з роботи.

Фактично суд першої інстанції не встановив, які правовідносини склалися між сторонами, яким законом вони регулюються та з кого підлягає стягненню грошова сума у відшкодування моральної шкоди, в разі встановлення спричинення такої позивачу.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального закону. Керуючись ст.ст. 303,307,311 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2005 року - скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.

СУДДІ: