АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа№22ц -511/2008 р. Головуючий по першій інстанції
Марущак P.M.. Суддя - доповідач Обідіна О.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2008 року квітня місяця «7» дня м. Полтава
Колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Гасія Ю.В..
Суддів: Обідіної О.І., КарнаухаП.М.
при секретарі КивіА.М.
з участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 28 листопада 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Манжелія» про стягнення заборгованості за оренду земельного паю, коштів за оренду майнового паю, колегія суддів , заслухавши доповідь судді - доповідача Обідіної О.І.,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Глобинського районного суду від 28.11.2007 року позовні вимоги
задоволено частково.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Манжелія» на користь ОСОБА_1 300 грн.36 коп. - недоплаченої суми орендної плати за земельні ділянки за 2003 р.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю та в зв»язку з пропущенням строку позовної давності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог , в задоволенні яких було відмовлено скасувати, постановити нове про задоволення його позову в повному обсязі . В обґрунтування посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає, що при розгляді справи суд порушив
2
принцип змагальності сторін, у зв»язку з чим безпідставно надав перевагу доказам відповідача та необгрунтовано відхилив його докази.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 309 ч.1п.4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
По справі встановлено, що 13.10.1995 р. в Манжеліївській сільській раді Глобинського району зареєстровано угоду про оренду земельної ділянки та майнового паю (без дати) між володарем земельної ділянки та майнового паю ОСОБА_1. та головою селянського господарства ОСОБА_2, що діяв на основі Закону України «Про селянське фермерське господарство» . За умовами угоди орендодавець ОСОБА_1. передав в оренду орендареві ОСОБА_2 земельну ділянку та матеріальний пай, за користування якими встановлено орендну плату .
Постановляючи рішення про відмову в задоволенні вимогОСОБА_1. у зв»язку з їх безпідставністю , суд першої інстанції виходив з того, що законних підстав для стягнення з відповідача на користь позивача коштів за користування майновим паєм за період з 01.01.1996 р. по 23.03.2004 р. в розмірі 3% від суми паю щорічно в розмірі 1379 грн.52 коп., атакож інфляційних збитків за період з 01.01.1996 р. по 21.11.2006 р. в сумі 9447 грн. немає.
Одночасно з цим, суд відмовив в задоволенні позову ОСОБА_1. в підстав пропуску останнім строку позовної давності.
Згідно п.6 Постанови Пленуму ВСУ № 11 «Про судове рішення» від 29.12.1976 р. роз»яснено про те, що встановивши по справі , що строк для звернення з позовом пропущений без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, крім випадків, коли позов не доведений.
В даному випадку суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог у зв»язку з їх безпідставністю обгрунтовано виходив з доказів по справі , яким дав належну правову оцінку.
Так, місцевим судом вірно звернуто увагу на те, що відповідач по справі - ТОВ АФ «Манжелія» не несе відповідальності по зобов»язанням , що випливають з умов угоди, укладеної між ОСОБА_1. та ОСОБА_2, оскільки з наданих сторонами доказів встановлено , що ТОВ «Манжелія» є правонаступником приватного підприємства «Агрофірма «Манжелія», що зареєстрована Глобинською РДА 30.07.1996 року.
Про те, зі змісту угоди, на яку посилається позивач як на підставу своїх вимог, вбачається, що агрофірма «Манжелія» не є стороною останньої.
Аналізуючи зміст вказаної угоди , суд першої інстанції дав вірну оцінку спірним відносинам та звернув увагу на те, що остання фактично підписана ОСОБА_2 як фізичною особою , про що свідчить його власний підпис та відсутність будь-якої печатки юридичної особи.
Крім того, заслуговують на увагу обставини, що свідчать про те, що станом на 1996 р. позивач ОСОБА_1. не був власником майнового паю, у зв»язку з чим не мав права ним користуватись чи розпоряджатись( в даному випадку здавати в оренду).
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1. отримав свідоцтво про право власності на майновий пай лише в 2003 році, після чого в 2004 році його продав ТОВ « Агрофірма Манжелія», про що 09.03.2004 р. сторони уклали нотаріально посвідчений договір купівлі -продажу.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1. за безпідставністю, у зв»язку з чим підстави для його скасування в цій частині відсутні.
3
Встановивши безпідставність позовних вимог, суд першої інстанції не врахував вимоги процесуального законодавства та помилково застосував як самостійну підставу для відмови в задоволенні заявлених вимог пропуск строку позовної давності, у зв»язку з чим вказане посилання підлягає виключенню з тексту резолютивної частини судового рішення.
Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування , її доводи не спростовують висновки суду першої інстанції, а фактично ґрунтуються на власному розумінні апелянтом характеру спірних відносин та неправильному тлумаченні норм матеріального права.
Керуючись ст. 303 ч.3 , 309 ч.1п.4 , 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 28 листопада 2007 року в частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_1 змінити , виключивши з тексту рішення вказівку про відмову в позові з підстав пропуску строку позовної давності.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців.