Справа 2-А-461/2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня  2009 року   Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої  -  судді Старжинської О.Є., при секретарі Ніколаєнко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1  до Управління Державної автомобільної інспекції  УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

ВСТАНОВИВ:

12.12.2008 року  позивач ОСОБА_1  звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до відповідача Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в  Миколаївській області (надалі - УДАІ УМВС України в Миколаївській області) про скасування постанови від ІНФОРМАЦІЯ_1  року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.  за правопорушення, передбачене  за ст. 122 ч. 1 КпАП України.  

       В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він не допускав порушення п. 12.9-Б Правил дорожнього руху, а здійснював рух автомобілем, дотримуючись вимог дорожнього знаку 3.29.  

Посилаючись на незаконність постанови, позивач просив скасувати постанову.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, суду надав письмові заперечення на позов, зазначаючи, що доказом вчинення правопорушення були фактичні дані приладу для вимірювання швидкості «Радіс».

  Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і  місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення позивача, свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).

В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України  складений ІНФОРМАЦІЯ_1  року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КпАП України – перевищення максимальної швидкості на ділянці дороги, позначеної дорожнім знаком 3.29 «Обмеження максимальної швидкості руху-40 км/год», а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1  року по АДРЕСА_1  позивач, керуючи автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_2  номерний знак НОМЕР_1 , перевищив максимальну швидкість руху на 23 км/год, чим порушив п. 12.9-Б Правил дорожнього руху. Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.  Зазначені обставини встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності та інше. Доказом вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КпАП України є дані приладу для вимірювання швидкості «Радіс», а поведінка позивача щодо відмови від дачі пояснень при ознайомлені з протоколом про адміністративне правопорушення, де б у разі заперечення проти вчинення правопорушення могли б бути зазначені ним  інші дані (наявність свідків, дорожня обстановка - рух в колоні та інше), що могли бути використані як доказ відсутності вини, не сприяла їх фіксації. Показання свідка ОСОБА_2 , як доказ дотримання позивачем вимог дорожнього знаку 3.29 судом не приймаються, оскільки його пояснення щодо швидкості автомобіля, яким керував позивач, не є точними, приблизними. Згідно зазначеного протоколу посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

 Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо і порушень цих принципів відповідачем не встановлено.

За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 121 ч. 5 КпАП України є законною та обґрунтованою. Змінити стягнення в межах, передбачених ст. 122 ч. 1 КпАП України, якщо його було визначено без додержання загальних правил накладення стягнень за адміністративне правопорушення, суд при розгляді зазначеного спору не має змоги, оскільки юрисдикція щодо розгляду справи про зазначене адміністративне правопорушення, в тому числі накладення стягнення не покладена на суди (ст. 17 ч. 2 п. 3 КАС України).

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В позові ОСОБА_1  до Управління Державної автомобільної інспекції  УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -  відмовити.

 Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Одеської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її оголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                       Старжинська О.Є.