Справа 2-А-416/2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня  2009 року   Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої  -  судді Старжинської О.Є., при секретарі Ніколаєнко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1  до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в  Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

ВСТАНОВИВ:

11.12.2008 року позивач ОСОБА_1  звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до відповідача - Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в  Миколаївській області (надалі – УДАІ УМВС в Миколаївській області) про скасування постанови від ІНФОРМАЦІЯ_2  року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 500 грн.  за правопорушення, передбачене  за ст. 122 ч. 2 КпАП України.  

       В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він не допускав порушення п. 14.6-А Правил дорожнього руху і дотримувався під час руху автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_1  номерний знак НОМЕР_1  в АДРЕСА_1   приписів, які регулюють проїзд перехрестя, про що зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення.  

Посилаючись на те, що відсутні докази вчинення правопорушення, позивач просив скасувати постанову.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.  Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і  місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).

В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача – інспектором відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Новоодеського району ОСОБА_2   на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України  складений ІНФОРМАЦІЯ_2  року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 2 КпАП України – обгін на перехресті, а  саме: керуючи транспортним засобом ІНФОРМАЦІЯ_1  номерний знак НОМЕР_1  в АДРЕСА_1  на АДРЕСА_2  здійснив обгін без зазначення, якого саме транспортного засобу та без вказівки його ідентифікаційних даних, чим порушив п. 14.6-А Правил дорожнього руху. Згідно зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 500 грн.

      Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач ОСОБА_1  не визнавав себе винним в скоєнні адміністративного правопорушення, суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б підтверджували порушення Правил дорожнього руху та спростовували свідчення позивача, але таких доказів ні протокол, ні постанова не містить. Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв'язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністративної поведінки, підлягає скасуванню і справа направляється на новий розгляд до органу (посадової особи), що її постановив, оскільки не були з'ясовані обставини, які мають значення для справи.

Строк притягнення до адміністративної відповідальності згідно ст. 38 КпАП України не витік і юрисдикція щодо розгляду справи про зазначене адміністративне правопорушення не покладена на суди (ст. 17 ч. 2 п. 3 КАС України).

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову НОМЕР_2  від ІНФОРМАЦІЯ_2  року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 2 КпАП України відносно ОСОБА_1  визнати неправомірною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Одеської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її оголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                    Старжинська О.Є.