Ухвала

іменем україни

23 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Марчук Н.О.,

суддів: Романець Л.А., Широян Т.А.,

при секретарі Зінорук В.В.,

розглянувши кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013050000000083, щодо

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 203-2 КК України,

за касаційною скаргою прокурора на вирок Димитровського міського суду Донецької області від 21 серпня 2013 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 22 листопада 2013 року,

за участю прокурора Опанасюка О.В.,

в с т а н о в и л а:

У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із судовими рішеннями, ухваленими щодо ОСОБА_1, через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що ОСОБА_1 є суб'єктом злочину, передбаченого ст. 203-2 КК України, а тому суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, безпідставно визнавав його невинуватим і виправдав.

Вироком Димитровського районного суду Донецької області від 21 серпня 2013 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 22 листопада 2013 року, ОСОБА_1 визнано невинуватим і виправдано за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 203-2 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 оголошено про підозру в тому, що він, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, в порушення Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», відповідно до якого в Україні заборонений гральний бізнес і участь в азартних іграх, усвідомлюючи незаконність своїх дій в частині зайняття гральним бізнесом, згідно з дорученими йому невстановленою особою обов'язками, спільно і узгоджено з невстановленою особою, в період часу з 07 по 11 лютого 2012 року, перебуваючи в залі гральних автоматів по вул. Ватутіна, 24-а в м. Димитров Донецька обл., за грошову винагороду, виконував функції оператора гральних автоматів, у ході чого здійснював контроль за працездатністю встановлених в залі гральних автоматів, надавав гравцям доступ до азартних ігор на встановлених в залі гральних автоматах, самостійно приймав від них грошові кошти в готівковій формі, здійснював розмін грошових коштів в готівковій формі на купюри, з використанням яких можливо проводити ставки на гральному автоматі залу, а також самостійно здійснював видачу виграшів у виді грошових коштів у готівковій формі, забезпечуючи своїми діями умови для грального бізнесу та проведення азартних ігор на гральних автоматах, здійснюючи тим самим діяльність з проведення та надання можливості доступу до азартних ігор на гральних автоматах.

11 лютого 2012 року ОСОБА_1, перебуваючи у вищезазначеному приміщені, надав доступ та сприяв проведенню азартних ігор на гральних автоматах ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що було викрито працівниками міліції під час огляду залу гральних автоматів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Положенням ч. 1 ст. 373 КПК України встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції при здійснені правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.

За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Докази винуватості ОСОБА_1, на які посилалися органи досудового розслідування, перевірені судовими інстанціями та згідно зі ст. 94 КПК України належним чином оцінені з точки зору їх допустимості, належності, достовірності та достатності.

Суд першої інстанції, ухвалюючи виправдувальний вирок, зробив ґрунтовний аналіз доказів, що були надані стороною обвинувачення, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що вони не підтверджують зайняття ОСОБА_1 гральним бізнесом.

Крім того, суд першої інстанції врахував вимоги п. 1 ст. 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» та встановив, що ОСОБА_1 приміщення для розміщення грального закладу не орендував, гральні автомати були придбані не ним, їх власником він не був, розміщенням їх не займався, робітників для забезпечення функціонування грального закладу не наймав та не отримував за це прибуток, тому, на думку колегії суддів, обґрунтовано виправдав ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 203-2 КК України.

Суд апеляційної інстанції, розглядаючи апеляційну скаргу прокурора на вирок суду першої інстанції, яка за змістом є аналогічною його касаційній скарзі, проаналізував її доводи, дав на них вичерпну відповідь, та відповідно до вимог ч. 2 ст. 419 КПК України, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, зазначив в ухвалі достатні підстави, через які визнав її необґрунтованою.

Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Доводи касаційної скарги прокурора та матеріали кримінального провадження не містять вказівок на порушення вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для зміни або скасування судових рішень.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Димитровського міського суду Донецької області від 21 серпня 2013 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 22 листопада 2013 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

С у д д і:

Н.О. Марчук Л.А. Романець Т.А. Широян