УХВАЛА

іменем    України

2006р. грудня «25» дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого        Філатової Є.В. Суддів:        Сінані О.М. Горбань В.В. При секретарі:        Бахтагарєєвій М.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрального райсуду м.Сімфепрополя від 24.10.2006р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про заборону зносу насосної станції і свердловини,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, а в додатковому позові то ще і до ОСОБА_3, просив заборонити знесення насосної станції і свердловини, розташованих на земельній ділянці НОМЕР_1 ЖСК „Сонячна долина".

Вимоги мотивовані тим, що йому було надано під забудову ділянка НОМЕР_2. Суміжними землекористувачами були: ОСОБА_5 /ділянка НОМЕР_3/ і ОСОБА_3 /ділянка НОМЕР_1/. З метою забезпечення водою за згодою зазначених осіб у 1995р. на межі їх ділянок було пробурене свердловину та влаштовано насосну станцію, якою сусіді користувалися спільно. В подальшому ОСОБА_3 продав ділянку ОСОБА_2, а та ОСОБА_4. Відповідачі весь час чинили позивачу перешкоди у користуванні насосною станцією, погрожували її знесенням. ОСОБА_4 навколо своєї ділянки збудував паркан, яким відгородив доступ позивача до свердловини, позбавив його води. Протокольною ухвалою суду від 12.05.2006р. до справи притягнуто у якості відповідача нового власника ділянки НОМЕР_1 - ОСОБА_4

Відповідачі вимог не визнали.

ОСОБА_2 пояснила, що не давала згоди на влаштування насосної станції, з приводу чого між сторонами весь час існували суперечки. На теперішній час вона не є власником ділянки, її права не зачіпаються.

ОСОБА_4 пояснив, що купив земельну ділянку, має державній акт на право власності. Насосна станція, яка розташована на його ділянці, не потрібна і заважає

йому.

Рішенням Центрального суду м. Сімферополя від 24.10.2006р, у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення та задовольнити його вимоги. Посилається на те, що ОСОБА_4 незаконно одержав акт про право власності на земельну ділянку, тому не може бути її власником. Суд не звернув уваги на докази, які підтверджують право позивача на насосну станцію та угоду між співкористувачами земельних ділянок і не захистив його права, як власника майна.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Справа №22-ц-8250/2006р.                                      Головуючий в 1 інстанції Долженко Ю.П.

Доповідач Філатова Є.В.

Судом встановлено, що   свердловина та насосна станція були  влаштовані на    . ділянці НОМЕР_1 із зсуненням від межі на 1метр з приводу гідрологічних умов.

Позивач не довів свого права на насосну станцію, як об'єкт власності, вона не зареєстрована у якості такого. Тому посилання на ст. 48 Закону „Про власність" є необгрунтованими. Позивач не просив встановити сервітут в порядку гл.32 ЦК України.

Всі доводи про незаконність землевідводу, державного акту на ім'я ОСОБА_4 та угод про купівлю-продаж земельної ділянки не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки виходять за рамки заявлених позовних вимог і питань, яки розглядалися судом. У скарзі не наведено правових доводів та норми матеріального закону, на підставі яких позивач вимагає обмежити права власника земельної ділянки.

За таких обставин колегія вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано відмовив йому у позові. Рішення є законним, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст.308,315 Цивільного процесуального кодексу України колегія

суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну   скаргу   ОСОБА_1   відхилити,   рішення Центрального райсуду м,Сімферополя від 24.10.2006р. залишити без змін.

Ухвала набуває чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців зі дня проголошення.