УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді   Шестакової Н.В. Суддів   Кателіна В.П. Сінані О.М. При секретарі   Буровій Г.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Житлово-експлуатаційна організація «Кореїз», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної залиттям квартири,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ялтинського міського суду АРК від 18 липня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2006 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися з позовом до ОСОБА_3, третя особа Житлово-експлуатаційна організація «Кореїз», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної залиттям квартири, посилаючись на те, що з вини відповідача ОСОБА_3, який є власником квартири, розташованої поверхом вище, була неодноразово затоплена належна їм квартира НОМЕР_1 будинку АДРЕСА_1, а саме, 12 листопада 2003 року, 15 грудня 2005 року, 15 березня 2006 року. За фактами залиття працівниками ЖЕО «Кореїз» складені акти із зазначенням причини затоплення як неналежне виконання ремонтних робыт у квартирі НОМЕР_2. В результаті одне з жилих приміщень - спальня, стало непридатним для проживання, оскільки на стелі та стінах з'явився грибок, кімната постійно волога, повітря затхле. Добровільно відповідач не бажає усунути наслідки затоплень, тому клопочуть до суду про стягнення суми відновлювального ремонту у розмірі 7223 грн. До того ж зазначають, що їм заподіяна моральна шкода, виражена у погіршенні життєвих умов, нервових переживаннях з приводу ігнорування їх майнових прав, яку оцінюють у 10000 грн.

Відповідач позов не визнав, пояснюючи, що до залиття квартири позивачів він не має ніякого відношення, оскільки його водопровід знаходиться не над їх квартирою. Постійна вологість у квартирі може бути викликана попаданням ґрунтових вод, оскільки вона розташована у цокольному поверсі. Крім того, у період залиття у квартирі він не проживав.

Рішенням суду позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто у рівних долях на користь позивачів з ОСОБА_3 матеріальну шкоду 7223 грн, у відшкодування моральної шкоди - 1000 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам

Справа НОМЕР_12-6749/2006р.                         Головуючий по першій інстанції

Бондаренко Г.М.

Доповідач Шестакова Н.В.

справи; судом дана невірна оцінка матеріалам справи, а також зазначене рішення не відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідача, сторони, їх представників, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частково задовольняючи позов, суд виходив з того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з боку відповідача в результаті неодноразового затоплення квартири була завдана матеріальна та моральна шкода, цей факт був доведений в ході судового розгляду справи, тому права позивачів підлягають судовому захисту.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачі ОСОБА_2 і ОСОБА_1 є власниками квартири НОМЕР_1 будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 21 березня 2000 року (а.с.27). Власником квартири НОМЕР_2 того ж будинку є ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 21 червня 2003 року (а.с.45).

12 листопада 2003 року, 15 грудня 2005 року та 15 березня 2006 року відбулося залиття квартири НОМЕР_1, що підтверджується складеними актами комісії у складі робітників ЖЕО «Кореїз» (а.с.а.с.8-10,94-96). Дійсність цих актів підтверджена ДЖЕО (а.с. 120). Свідок ОСОБА_4 у засіданні суду апеляційної інстанції підтвердив, що 12.11.2003 року він був у квартирі відповідача і бачив, що підлога у квартирі була залита водою; причину цього він не знає, однак пам"ятає, що у той час у квартирі відповідача ремонтували систему опалення; зазначений свідок також підтвердив дійсність акту від 12.11.2003 року, який він підписав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, спричинена неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, спричинена майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Вартість матеріальної шкоди згідно з кошторисним розрахунком вартості ремонту пошкодженої кімнати у квартирі НОМЕР_1 будинку АДРЕСА_1, складеним та затвердженим ДЖЕО «Кореїз» 07 квітня 2006 року склала 7223 грн (а.с.11-12).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про покладення на відповідача обов'язку про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 7223 грн, оскільки зазначена шкода спричинена з його вини.

Ч.2 ст. 1166 ЦК України встановлює презумцію вини особи, яка завдала шкоди. Тобто обов"язок доказування відсутності вини покладається саме на особу, яка завдала шкоду.

Оспорюючи акти про залиття квартири і кошторис вартості відновлювального ремонту кімнати, відповідач пояснив, що залиття квартири позивачів відбулося не за його виною, однак не надав суду належних і достатніх доказів у підтвердження своїх пояснень; з клопотанням про призначення експертизи щодо причин залиття та вартості ремонту не звертався ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді; по суті, пояснення відповідача зводяться до припущень щодо впливу на залиття квартири позивачів дощів ібо інших обставин, які не пов"язані з його виною. Ці припущення не можуть розглядатися як належні докази.

Як встановлено ч.4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її спричинила, за наявності її вини.

Колегія суддів вважає, що моральна шкода в розмірі 1000 грн стягнута на користь    ОСОБА_2 та   ОСОБА_1 з відповідача   законно й обґрунтовано і відповідає   засадам   принципу   справедливості,   добросовісності   та  розумності,   який закріплено в ч. 6 ст. З ЦК України.

Суд в межах заявлених вимог, повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку доказам, наданим сторонами, і постановив рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і їм надана належна оцінка. Інших доводів в апеляційній скарзі не наведено. Підстав для скасування рішення за доводами апеляційної скарги немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.ЗОЗ,307,308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду АРК від 18 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.