УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«06» грудня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді - Шестакової Н.В.

Суддів                        - Кателіна В.П.

- Летягіної О.В.

При секретарі - Войциховській Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 17 травня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просив суд стягнути з відповідачки на його користь у відшкодування матеріального збитку 2500грн., а також судові витрати в сумі 51грн. на користь держави.

Вимоги мотивовані тим, що 31.12.2005 року собака відповідачки породи ротвейлер напав на нього, в той час, коли він гуляв зі своїм собакою породи доберман. В результаті позивачу були заподіяні тілесні ушкодження. До лікаря травматолога ОСОБА_1 звернувся тільки 3.01.2006 року, у зв'язку зі святами, був змушений придбати багато ліків. Також, після укусів собаки відповідачки в нього загострилася виразкова хвороба. Вважає, що у зв'язку з нападом собаки відповідачки йому заподіяна матеріальна та моральна шкода.

ОСОБА_2 звернулася з зустрічним позовом до ОСОБА_1, у якому просила стягнути з відповідача 2000грн. у відшкодування моральної шкоди, та притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Вимоги мотивовані тим, що 31.12.2005 року в той час, як вона зі своєю дочкою, вигулювала свого собаку, на нього напав собака ОСОБА_1. При цьому ОСОБА_1 тривалий час навіть не намагався розняти собак, стоячи неподалік. В результаті її дочка стала боятися собак, а у самої позивачки погіршився стан здоров'я.

Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 17.05.2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено. В задоволені позову ОСОБА_2 - відмовлено.

На зазначене рішення суду ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати рішення суду, як ухваленого з порушенням норм процесуального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції

Справа № 22-5155/2006 р.               Головуючий у першій інстанції Захарова І.О.

                             Доповідач Летягіна О.В.

Апелянт вважає, що суд неповно з'ясував обставини при розгляді суду, прийняв до уваги обставини, які не були доказані, тому висновки суду є неправильними. ОСОБА_1 вказує, що судом при вирішенні справи порушений порядок її розгляду, не були прийняті до уваги важливі докази, пояснення свідків, а також наслідки травми, тому що через заподіяну травму апелянт не може влаштуватися на роботу.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційною скарги, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи обом позивачам в позові, суд виходив з того, що ні одна з сторін не була притягнута к адміністративної відповідальності за порушення правил вигулу собак та винна у заподіянні шкоди іншої особи. При цьому допустимих доказів, щоб свідчили б про завдання шкоди позивачу ОСОБА_1 саме собакою ОСОБА_2 , що передбачало б відповідальність останньої перед ним, а також відповідні докази щодо порушень Правил вигулу собак ОСОБА_1, внаслідок чого стався випадок, суду надано не було.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів. Судом було встановлено, що сторони по справі , тобто ОСОБА_1 та ОСОБА_2, внаслідок суперечки, що сталося , а саме заподіяння тілесних ушкоджень у зв'язку з порушенням правил вигулу собак, з заявою до компетентних органів не зверталися , по даному випадку компетентними органами перевірка у встановленому законом порядку не проводилася.

Особа, яка припустила адміністративне порушення внаслідок порушення правил вигулу собаки та винна у заподіянні шкоди не встановлено.

Положеннями статті 1166 ЦК України передбачається, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Однак, позивач ОСОБА_1 надав належні докази наявності у нього тілесних ушкоджень, однак передбачених законом доказів наявності вини, саме ОСОБА_2, в заподіянні  йому шкоди, ОСОБА_1 суду не надав.

Проте, статтею 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В зв'язку з тим, що позивачами таких доказів суду надано не було, суд обґрунтовано відмовив в позові про відшкодування матеріальної та моральної шкоди як ОСОБА_1 та і ОСОБА_2.

За таких обставин, колегія суддів вважає рішення суду законним та обґрунтованим і підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303,304,308,313,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.                                     

Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 17 травня 2006 року -

залишити без змін.                                                             

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Верховного суду України.

Справа № 22-5155/2006 р.              Головуючий у першій інстанції Захарова І.О.

Доповідач Летягіна О.В.