Справа №22-а-8022\2006р. Головуючий в 1 інстанції Абзатова Г.Г.
Доповідач Берзіньш B.C.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Берзіньш B.C.
Суддів: Дралло І.Г.
Сінані О.М.,
при секретарі Іванові O.K.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Євпаторійської міської ради про визнання дій неправомірними, відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою Управління праці і соціального захисту населення Євпаторійської міської ради на постанову Євпаторійського міського суду АРК від 03 жовтня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці і соціального захисту населення Євпаторійської міської ради про визнання дій неправомірними, відшкодування моральної шкоди. Вимоги мотивовані тим, що вона, як дружина ветерана війни і бойових дій, загиблого при виконанні військової служби 17.04.1958р. в М.Севастополі, користувалась 50% оплатою за житлово-комунальні послуги до серпня 2005р. 09.08.2005р. відповідач направив повідомлення у житлово-комунальні служби про зняття з неї пільг, чим порушив Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту». Просила визнати дії відповідача по відмові їй у наданні пільг у вигляді сплати 50% за 2005р. як дружині учасника BOB, бойових дій неправомірними, зобов»язати відповідача повідомити комунальні підприємства міста про перерахунок плати за послуги за 2005р. та стягнути 1000грн. у відшкодування моральної шкоди.
В судовому засіданні позивачка підтримала зазначений позов і просила його задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечувала, посилаючись на його необгрунтованність, зокрема на те, що позивачка надала паспорт громадянки Росії.
Постановою Євпаторійського міського суду АРК від 03.10.2006 року позов задоволено частково: визнано дії відповідача по відмові в наданні позивачці пільг у вигляді сплати комунальних послуг у розмірі 50 відсотків за 2005 рік незаконними; зобов»язано відповідача повідомити комунальні підприємства М.Євпаторії про перерахунок плати за комунальні послуги ОСОБА_1 за 2005 рік. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління праці і соціального захисту населення Євпаторійської міської ради ставить питання про скасування постанови суду в частині задоволення позову, посилаючись на порушення судом положень постанови Кабінету Міністрів України №117 від 20.01.2003р. «Про єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги», відповідно до яких документи для призначення пільг повинні надавати самі пільговики, а позивачка надала паспорт громадянки Росії без зареєстрованого місця проживання; висновки суду також суперечать положенням ст. 51 Бюджетного кодексу України.
В засіданні апеляційного суду позивачка заперечувала проти доводів апеляційної скарги.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, розглянувши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованності заявлених вимог в частині визнання дій відповідача незаконними та покладення на нього зобов»язання по усуненню порушень прав позивачки.
Такі висновки суду узгоджуються з матеріалами справи і не суперечать діючому законодавству.
Так ст.ст. 10,19 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» передбачено, що чинність цього Закону поширюється на сім»ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов»язків військової служби (службових обов»язків). Громадяни інших держав, що перебували в складі колишнього Союзу РСР, які є ветеранами війни, користуються всіма пільгами і перевагами, передбаченими цим Законом, у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну.
Відповідно до ст.ст.25,26 Конституції України, Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами. Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов»язки, як і громадяни України, -за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 проживає в Криму з 1948 року і з 1958 року- в М.Євпаторії; позивачка є членом сім»ї загиблого учасника бойових дій, що сторонами не оспорюється. Позивачці відповідачем відмовлено в наданні пільг по сплаті комунальних послуг у зв»язку з тим, що вона є громадянкою іншої держави, оскільки надала паспорт громадянки Росії, та не надала паспорта громадянки України чи вид на проживання як громадянка іншої держави. Проте відповідно довідки в.о.начальника ВГП і ІС Євпаторійського МО ГУ МВС України в Криму НОМЕР_1 і довідки начальника ВГІРФЛ Євпаторійського МО ГУ МВС України в Криму (а.с.46) ОСОБА_1 на підставі ст.8 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001р. є громадянкою України автоматично по факту проживання на час вступу в законну силу вказаного Закону, проживає в Україні на законних підставах і реєстрації на території України не підлягає. 17 січня 2006 року ОСОБА_1 отримала паспорт громадянина України, в якому є відмітка, що з 1989 року вона зареєстрована АДРЕСА_1 (а.с.8).
За таких обставин суд правильно прийшов до висновку про обгрунтованність позовних вимог в зазначеній частині і доводи апелянта про надання ОСОБА_1 паспорту громадянки Росії без зареєстрованого місця проживання неспроможні.
Доводи апелянта про ухвалення судом оспорюванного рішення без урахування положень ст. 51 Бюджетного кодексу України не можуть бути взяті до уваги, оскільки надання оспорюванних пільг не є адресним, відповідач не є розпорядником бюджетних коштів, а повідомлення підприємств, організацій про наявність у особи пільг входить в компетенцію Управління праці і соціального захисту населення.
Відповідно до положень ст.ст. 195,200 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у позові; апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду- без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстав для скасування постанови суду за доводами апеляційної скарги немає.
На підставі наведеного і керуючись статтями 195,200 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Євпаторійської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 03
жовтня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України на протязі одного місяця.