УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справ Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді:   Берзіньш B.C.

Суддів:   М'ясоєдової Т.М. Дралло І.Г. при секретарі    Войциховській Е.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди купівлі-продажу дійсною, визнання права власності на домоволодіння  та  земельну  ділянку,   за  апеляційною  скаргою   ОСОБА_3     на     рішення     Центрального     районного     суду М.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 серпня 2005 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання угоди купівлі-продажу дійсною, визнання права власності на домоволодіння та земельну ділянку, мотивуючи свої вимоги тим, що 01.10.2004р. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна: жилого будинку загальною площею 117 м.кв. та земельної ділянки 0,091 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

Вартість вказаного нерухомого майна склала, згідно розписки про одержання коштів 10000 (десять тисяч) доларів США, що еквівалентно на момент продажу 53000 (п'ятдесят три тисячи) гривень. Об'єкт нерухомості належав відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 09.10.1987р. Відповідно з умовами договору позивач здійснив оплату за жиле домоволодіння та земельну ділянку у повному об'ємі. Відповідач зобов'язався до 01.12.2004р. нотаріально оформити угоду купівлі-продажу спірного майна, але, одержавши всю суму вартості нерухомого майна та земельної ділянки, до теперішнього часу не виконав свої зобов'язання та не оформив угоду нотаріально. ОСОБА_2, у зв'язку з ухиленням відповідача від нотаріального оформлення угоди купівлі-продажу не може розпоряджатися своєю власністю, у зв'язку з чим звернувся в суд з позовом про визнання угоди купівлі-продажу дійсною, визнання за ним права власності, припинення права власності за відповідачем.

У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги в повному об'ємі. Відповідач позовні вимоги визнав в повному об'ємі, визнав написану ним розписку та пояснив, що необхідні документи нотаріально оформити не зміг у зв'язку із станом здоров'я.

Справа № 22-Ц-6723/2006 р.                      Головуючий в першій інстанции -

Малухін В.В. Доповідач - Берзіньш B.C.

Рішенням суду позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, по неповно з'ясованим обставинам справи.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги, позивач проти них заперечував.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Так ст.ст. 10,11,60 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Із матеріалів справи слідує, що домоволодіння АДРЕСА_1 належало на праві власності ОСОБА_2 і було придбане ним за договором купівлі-продажу від 09.10.1987 року. На момент придбання спірного домоволодіння ОСОБА_2 не був у шлюбі з ОСОБА_3, оскільки їх шлюб був розірваний 06.10.1987 року і повторно шлюб укладено лише в червні 1992р. Рішенням Центрального районного суду М.Сімферополя від 14.11.2005 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту сумісного проживання і придбання спільного майна, здійснення реального розподілу сумісно нажитого майна, а саме, домоволодіння АДРЕСА_1, встановленні права користування жилим приміщенням, господарськими спорудами, земельною ділянкою, і визнані за нею право власності на 1/2 частину спірного домоволодіння відмовлено. Це рішення місцевого суду в зазначеній частині залишено без змін рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2006 року.

Доводи апелянта та її представника про те, що земельна ділянка, на якій розташовано спірне домоволодіння, є спільною сумісною власністю подружжя та що цінність будинку значно збільшилась за роки сумісного проживання апелянта з ОСОБА_2 і в провадженні місцевого суду знаходиться справа за позовом апелянта про визнання права власності на частку спірного домоволодіння на зазначених підставах не можуть бути взяті до уваги, оскільки оспорюване рішення судом ухвалено 23.08.2005р., а позов заявлено у 2006 році. Відповідно до положень ст.ст. 17,30 ЗК України в редакції 1992р., чинній на час придбання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки в 1997р., при переході права на домоволодіння разом з цим об»єктом переходить і право власності або користування земельною ділянкою; земельні ділянки передавались місцевими радами у власність їх користувачам. Спірне домоволодіння було придбане ОСОБА_2, отже право користування земельною ділянкою також перейшло до нього і земельна ділянка, на якій розташовано спірний будинок, була приватизована на власника цього будинку і користувача земельною ділянкою, а не на сім»ю.

Статтями 1,3-4,60ч.4 ЦПК України передбачено, що захисту підлягають права, свободи чи інтереси осіб, які порушені, невизнані або оспорювані; доказування не може грунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_3 не надала суду належних та допустимих доказів в підтвердження своїх доводів про наявність її прав власності на спірне домоволодіння та земельну ділянку. Отже, приймаючи до уваги наведене, інтереси ОСОБА_3 по даній цивільній справі не порушуються.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Підстав для скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги немає.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.303, 308   Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційнй скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Центрального районного суду М.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 серпня 2005 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення протягом двох місяців.