Справа №22ц-6840 2006 рік
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Дніпропетровської області
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Дніпропетровськ 14 листопада 2006 року
Судова колегія
судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області
в складі:
судді-головуючої - ОСІЯНА О.М.
суддів - ЧУБУКОВА О.П.
- ГОКОВА П.В. при секретареві - СИДОРЕНКО А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці Дніпропетровської області на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань в м. Тернівці Дніпропетровської області про стягнення страхової виплати на відшкодування моральної шкоди, заподіяної наслідками професійного захворювання, -
Справа №22ц-6840 Суддя-головуючий
Категорія:19 У суді першої інстанції
МОРОЗОВА Л.М. Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції ЧУБУКОВ О.П.
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2006 року частково: на суму 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень, - задоволено позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань в м. Першотравенську Дніпропетровської області про стягнення на його користь за рахунок відповідача відшкодування завданої йому наслідками професійного захворювання моральної шкоди.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції як безпідставного: Законом України „Про бюджет 2006 року" призупинена дія Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди. Окрім того відповідач вважає, що наявність самого факту спричинення позивачу наслідками набутого ним професійного захворювання не є доведеною за відсутністю висновків відповідної судово-медичної експертизи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив із встановлених ним обставин про те, що позивач тривалий час знаходився у трудових відносинах з ВАТ „Павлоградвугілля". За час роботи в шкідливих умовах праці він захворів на професійні захворювання - дискогенно поперек-хребтова полірадикулопатія на фоні деформуючого спондилолистезу, із різко вираженим больовим та м'язово-тонічним синдромом, порушенням опорно-рухової функції хребта. Згідно висновку МСЕК від 19.04.2001р. йому було встановлено 60% втрати професійної працездатності та визнано інвалідом 3-ї групи безстроково. У зв'язку з професійним захворюванням стан - здоров'я погіршився, позивач постійно відчуває фізичний біль, знаходиться в депресії та інше.
Встановлені обставини судом першої інстанції, підтверджуються - довідкою МСЭК від 01.12.2005р. про встановлення позивачу 60% втрати працездатності і 3 групи інвалідності; актом розслідування нещасного випадку від 27.10.2005р.; трудовою книжкою; довідками клініки про хвороби позивача; поясненнями сторін та іншими матеріалами справи / а.с. 15,4-24/.
За таких обставин, в силу діючого законодавства, зокрема ст. ст. 21, 28, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", суд прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача страхову суму за моральну шкоду в зазначеній вище сумі. Посилання в апеляційній скарзі Фонду на відсутність вини останнього в професійному захворюванні позивача безпідставні, оскільки обов'язок відшкодування шкоди в зазначених випадках законодавцем покладено безпосередньо на спеціально створений для цього Фонд.
Доводи в апеляційній скарзі відповідача про відсутність медичного висновку щодо спричинення позивачу моральної шкоди не можуть бути прийняті до уваги, оскільки наявність таких висновків не є обов'язковим для суду при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди.
Не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача про те, що Фонд не зобов'язаний відшкодувати моральну шкоду потерпілим на виробництві згідно Закону України .„Про бюджет 2006 року", оскільки дія п.27 ст.7 7 вказаного Закону не поширюється на спірні правовідносини про відшкодування моральної шкоди, так як вказані позивачем професійні захворювання та висновки МСЕК про втрату професійної працездатності мали місце до 2006 року.
Доводи відповідача, приведені в апеляційній скарзі є безпідставними, до того ж вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З'ясувавши в досить повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи сторін і давши їм правову оцінку, суд ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону, висновки суду досить обґрунтовані і підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та поясненнями самих сторін.
Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального- страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, в м. Тернівці Дніпропетровської області відхилити.
Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2006 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.
Суддя - головуючий:
Суддя: