Апеляційний суд Дніпрояпетровської області м. Кривий Ріг
Справа 22ц-11507 Головуючий у першій
Категорія 21(2) Інстанції ШумЛ.І.
Доповідач Соколан Н.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 грудня 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді Барильської А.П.
Суддів - Соколан Н.О., Ляховської І.Є. при секретарі -Савчук Н.О.
за участю позивача ОСОБА_1
та представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Відкритого акціонерного товариства
«Криворізький залізорудний комбінат» Артеменко Світлани Миколаївни
представника третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу
за апеляційними скаргами відкритого акціонерного товариства «Криворізький
залізорудний комбінат», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.
Кривому Розі на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від
28 березня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, третя особа ВАТ «ЦГОК» про відшкодування шкоди
Встановила:
19 серпня 2003 року позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі ВАТ «КЗРК»), Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професіональних захворювань України в м. Кривому Розі (надалі Відділення фонду) про відшкодування шкоди і просив суд на користь позивача стягнути з ВАТ «КЗРК» заборгованість по щомісячним виплатам в розмірі 17511 грн.28 коп., у рахунок відшкодування шкоди, компенсації в сумі 11008 грн 25 коп, та стягувати з Відділення Фонду заборгованість по щомісячним страховим виплатам в сумі 17368 грн 68 коп, компенсації в сумі 2866 грн 79 коп та щомісячно по 562 грн. 81 коп., починаючи з 1 травня 2005 року до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок, або припинення виплат Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 28 березня 2006 року позов задоволено частково. З ВАТ «КЗРК» на користь позивача, стягнута заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку в сумі 17511 грн.28 коп.,компенсації в сумі 11008 грн 25коп, а також на користь держави держмито в сумі 285 грн.20 коп., з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі - недоплату по щомісячним страховим виплатам в сумі 17368 грн 68 коп, компенсацію в смі 2866 грн 79 коп та щомісячно, страхові виплати в рахунок відшкодування шкоди, починаючи з 1 травня 2005 року по 562 грн.81 коп. до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок.
В апеляційній скарзі ВАТ «КЗРК» ставить питання про скасування рішення суду в частині стягнення з ВАТ «КЗРК» шкоди та компенсації в розмірі 28519 грн 53 коп і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі, скільки вважає рішення суду необгрунтованим.
Згідно договору оренди державного майна НОМЕР_1 ВАТ «КЗРК» в строкове платне володіння та користування був переданий цілісний майновий комплекс шахти їм.. «Орджонікідзе» ВАТ «ЦГЗК». У виконання договору оренди, згоди на оренду Мінпрополітики України та дозволу Фонду державного майна був виданий наказ «КДЗК» НОМЕР_2, згідно якого шахта ім..»Орджонікідзе» була видана комбінатом шляхом виділення структурного підрозділу ВАТ «ЦГЗК», яке стало правонаступником комбінату в частині майна (прав і обов'язків) шахти ім.. «Орджонікідзе» і відшкодування шкоди з 1.01.1999 року проводило ВАТ «ЦГЗК» до 1.04. 2001 року.
При ухвалені рішення судом першої інстанції не була дана належна правова оцінка економічному обгрунтуванню застосуванню чи не застосуванню коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів на підприємстві, а також зміни структури заробітної плати без збільшення фонду споживання. Суд не взяв до уваги, що на підприємстві ВАТ «КЗРК» відбувалася зміна структури заробітної плати без збільшення фонду споживання та стягнув суми за термін, що перевищує термін позовної давності. Суд необгрунтовано стягнув на користь позивача компенсацію за несвоєчасно виплачені суми відшкодування шкоди, , так як згідно Постанови КМУ від НОМЕР_3 компенсація нараховується за несвоєчасно виплачену заробітну плату.
В апеляційній скарзі Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду і направленням справи на новий розгляд в той самий суд в іншому складі, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права. Зокрема на думку скаржника, у Відділення фонду існує інтерес як 3-ї особи, тому суд безпідставно залучив Відділення Фонду до участі в справі як відповідача, а не третьої особи. Суд необгрунтовано вїдкоригував суми відшкодування шкоди на коефіцієнти росту тарифних ставок, окладів, а не на коефіцієнти фактичного росту заробітної плати, не давши належної оцінки економічному обґрунтуванню застосування або не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів. Суд не взяв до уваги, що в січні 1996 року та в червня 1997 року на підприємстві ВАТ "КЗРК" відбулася зміна структури заробітної плати .Суд неправильно застосував п.28 «Правил відшкодування шкоди, оскільки застосував з 1.010.1996 року К- 2,5, та з 1.06.1997 року К-1,25.
Крім того суд неправомірно стягнув з Відділення Фонду компенсацію за затримку страхових виплат, в той час, як Відділення Фонду своєчасно нараховувало і виплачувало щомісячні страхові виплати позивачу.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що позивачу не застосовувались коефіцієнти підвищення ставок, посадових окладів по ВАТ «КЗРК», у зв'язку з чим виникла заборгованість по щомісячним відшкодуванням шкоди.
Однак з таким висновком погодитись неможливо, так як він зроблений на неповно досліджених обставинах по справі.
Згідно пункту 41 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків (далі Правила) якщо заяву на відшкодування шкоди потерпілий або заінтересовані особи подали через
три роки з дня визначення МСЕК стійкої втрати працездатності, відшкодування шкоди проводиться з дня подання заяви.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України у пункті 22 Постанови Пленуму від 27.03. 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» де зазначено, що виплати призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
Однак всупереч зазначених .правил суд стягнув недоплачені виплати за весь період з 1.01.1996року.
Крім того, відповідно до пункту 28 Правші перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середнього заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
Вирішуючи спір суд не звернув уваги на зазначене положення й не з'ясував розмір середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунок на повний календарний місяць роботи, та чи не буде перевищувати розмір відшкодування нарахованого позивачу встановлені обмеження.
В зв'язку з тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, ухвалене рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. 303,307,311,313-315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», Відділення виконавчої дирекції. Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі задовольнити.
Рішення Жовтневого районного, суду м. Кривого Рога від 28 березня 2006 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.