УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

"09" квітня 2008 року

Колегія  суддів  судової  палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Худякова A.M. ,

суддів Фраяовської  К.С. ,  Широковой Л.В.,

при секретарі судового засідання Закалюжній І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на ухвалу судді Богунського районного суду м. Житомира від 5 лютого 2008 року по матеріалам справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, - третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування квартири,

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом,  в якому просила накласти арешт на майно відповідачки та її кошти,  підтвердити недійсність (незаконність,  нікчемність,  введення в оману,  фіктивність,  удаваність тощо) договору дарування квартири та його скасування і відшкодувати моральну шкоду в сумі 10000 грн.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 21.01.2008 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху для виправлення недоліків та ухвалою судді цього ж суду від 05.02.2008 року визнана неподаною і повернута позивачу.

В апеляційній скарзі представник позивача порушує питання про скасування постановленої ухвали судді від 05.02.2008 року посилаючись на те,  що у судді не було підстав для залишення її без руху та повернення позивачу.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 21.12.90р. "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних

Справа № 22ц/772                                                                   Головуючий в суді 1і ін ст.  Григорусь Н.Й.

Категорія 21                                                                             Доповідач Худяков A.M.

2

 справ по першій інстанції",  (п.2) та вимог закону за змістом і формою позовна заява повинна відповідати  ст. 119 ЦПК України. До заяви,  оформленої з порушенням вимог  ст. 119, 120 ЦПК України,  застосовуються правила  ст. 121 ЦПК України (залишення без руху з наданням строку для виправлення недоліків,  визнання її неподаною і повернення).

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1,  суддя Богунського районного суду м. Житомира ухвалою від 21.01.2008 року залишив її без руху,  надавши позивачу строк для виправлення недоліків до 01.02.2008 року з мотивів невідповідності вимогам закону. Недоліками в ухвалі суддя зазначила: не сплачені судові витрати у відповідності до заявлених вимог,  відсутнє чітке викладення позовних вимог,  з урахуванням предмету спору не визначене коло відповідачів по справі,  відсутнє викладення обставин,  що за нормативним регулюванням пов'язані з виниклим спором та пред'явленими позовними вимогами,  не зазначено докази.

Вказана ухвала не виконана з мотивів незгоди з висновками судді про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Доводи  представника  позивача  в                                                         цій  частині  є

необґрунтованими,   оскільки  ухвала  судді                                        про  залишення

позовної  заяви  без руху ґрунтується  на                                          вимогах  чинного

законодавства.

Так,  правильною є вказівка про необхідність сплати судового збору та витрат,  пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи,  оскільки позивачка ОСОБА_1 у встановленому законом порядку від сплати судового збору не звільнена і пільгами,  які передбачені Декретом KM України "Про державне мито" не користується.

ОСОБА_1 не подала доказів про право на користування пільгами щодо сплати судового збору. Посилання в апеляційній скарзі на те,  що позивачка має право на пільгу на підставі  ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» безпідставні,  оскільки дана норма звільняє від судових витрат,  пов'язаних з розглядом питань щодо їх соціального захисту.

Крім того,  як вбачається із змісту позовної заяви,  ОСОБА_1 порушувала питання про визнання угоди недійсною,  посилаючись на численні правові підстави. Таке не відповідає п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України N'3 від 28.04.78 року "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними".

Враховуючи викладене,  правильною є вказівка судді про уточнення підстав позовних вимог про визнання угоди недійсною з викладенням відповідних обставин справи.

Ухвала судді Богунського районного суду м. Житомира від 5 лютого 2008 року не суперечить вимогам норм процесуального права,  підстав для її скасування колегія суддів не знаходить..

Керуючись  ст.  ст. 303, 304,  307,  312-315 ЦПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

3

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу судді Богунського районного суду м. Житомира від 5 лютого 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.