Справа №22ц-677/08                                                      Суддя першої інстанції Желєзний І.B.

Категорія 20                                                 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

10    квітня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного

суду Миколаївської області в складі:

Головуючої Буренкової К.О., 

суддів:  Довжук Т.С.  ,   Козаченка В.І., 

при секретарі судового засідання Негрун І.О., 

за участю: позивачки ОСОБА_1  її представника ОСОБА_2,   та відповідачів ОСОБА_3   і ОСОБА_4 , 

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.   Миколаєві цивільну справу

за апеляційними скаргами ОСОБА_5,   ОСОБА_4 та ОСОБА_3

на рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 26 листопада 2007 р. та додаткове рішення цього ж суду від 24 січня 2008 р. по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_6,   ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом,   визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового буди­нку та витребування майна з чужого незаконного володіння, 

ВСТАНОВИЛА:

11    вересня 2007 р. позивачка ОСОБА_1  звернулась до суду з пізніше уточненим

позовом,   в якому зазначала,   що на підставі нотаріально посвідченого договору довічного

утримання,   укладеного 04 липня 2001 р. між нею та ОСОБА_7, 

вона стала власницею житлового АДРЕСА_1.

У вересні 2003 р. ОСОБА_7   пред'явив у суді позов доОСОБА_1 про розі­рвання названого договору. Однак,   рішенням Баштанського районного суду Миколаївсь­кої області від 04 березня 2004 р. в задоволенні позову відмовлено.

Проте,   рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 19 травня 2004 р. ука­зане рішення місцевого суду було скасоване та ухвалене нове рішення,   яким зазначений договір довічного утримання розірвано.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7   помер,   а ІНФОРМАЦІЯ_2сестра покійного -ОСОБА_8 (відповідачка по справі) отримала на спірний будинок свідоцтво про право на спадщину за законом.   А потім,   за нотаріально посвідченим договором від 05 грудня

2006         р.,   вона за 15000 грн. продала його ОСОБА_4  ,   яка перебуває в зареєстро­

ваному шлюбі з відповідачем ОСОБА_3

Ухвалою Верховного Суду України від 06 червня 2007 р. зазначене рішення апеля­ційного суду Миколаївської області від 19 травня 2004 р. скасовано,   а рішення Баштансь­кого районного суду Миколаївської області від 04 березня 2004 р. залишено без змін.

Посилаючись на те,   що вказаним рішенням Верховного Суду України підтверджено легітимність,   укладеного 04 липня 2001 р. між нею та ОСОБА_7  договору довічного утримання,   позивачка просила суд визнати недійсними: свідоцтво про право власності на спадщину за законом,   виданого ІНФОРМАЦІЯ_2ОСОБА_8; договір купівлі-продажу спірного будинку,   укладений 05 грудня 2006 р. між ОСОБА_8 і ОСОБА_4  ; а також повернути спірний будинок їй.

Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 26 листопада

2007         р. позов задоволено. Зазначене свідоцтво про право власності на спадщину за законом і вказаний договір купівлі-продажу житлового будинку визнано недійсним,   а спірний

будинок повернуто з чужого незаконного володіння позивачці.

2

Додатковим рішенням цього ж суду від 24 січня 2008 р.,  в порядку проведення дво­сторонньої реституції по визнаному недійсним правочину,  з ОСОБА_5 стягнуто на користь ОСОБА_4 15000 грн.

В своїх апеляційних скаргах відповідачі,  посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи,  невірну оцінку зібраних доказів,  неправильне застосування норм матері­ального права та порушення норм процесуального права,  просили як основне,  так і додат­кове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в за­доволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення сторін та перевіривши законність і обгрн-тованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог,  заявлених в суді першої інстанції,  колегія суддів вважає,  що апеляційні скарги не підлягають задово­ленню з наступних підстав.

Суд першої інстанції,  в межах заявлених позовних вимог,  повно та всебічно дослідив обставини справи,  дав їм належну оцінку й дійшов вірного висновку,  що після скасування Ухвалою Верховного Суду України від 06 червня 2007 р. рішення апеляційного Миколаїв­ської області від 19 травня 2004 р. в силі залишилось рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 04 березня 2004 p.,  яким було відмовлено в задоволенні позову про розірвання зазначеного вище договору довічного утримання.

Відповідно до ч.3  ст.  61 ЦПК України обставини,  встановлені судовим рішенням у цивільній,  господарській або адміністративній справі,  що набрало законної сили,  не дока­зуються при розгляді інших справ,  у яких беруть участь ті самі особи або особа,  щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином,  указаним рішенням Верховного Суду України було поновлено право приватної власності позивачки ОСОБА_1 на АДРЕСА_1.

Наслідком цього є правова обгрнтованість і доведеність вимог позивачки про ви­знання недійсними указаних вище правочинів і повернення їй з чужого незаконного воло­діння спірного будинку.

Правильно встановивши такі обставини справи та вірно застосувавши правила,  ви­кладені в  ст.   ст.  203,  215,  317,  319,  321,  388 ЦК України,  місцевий суд обґрунтовано ухва­лив рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційних скарг не спростовують зазначених висновків суду першої інста­нції,  а тому не можуть бути підставою для скасування рішень,  ухвалених з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись  ст.   ст.  303,  307,  308,  313-315 ЦПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_5,  ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відхилити,  а рішення Баштанського ра­йонного суду Миколаївської області від 26 листопада 2007 р. та додаткове рішення цього ж суду від 24 січня 2008 р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення,  але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців.