СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
10 липня 2006 року | Справа № 20-4/089-5 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Заплави Л.М.,
Градової О.Г.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
третьої особи: Срощенко Т.І., довіреність б/н від 01.12.2005, Матвеєва А. М. - директор; Скрипниченко К.В., довіреність б/н від 19.05.2006;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Острів "Омега" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокімов І.В.) від 14.06.2006 у справі №20-4/089-5
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Острів "Омега" (вул. Юмашева, 3-69, м.Севастополь, 99057)
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю (майд. Повсталих, 6, м.Севастополь, 99008)
третя особа:
Державне підприємство Міністерства оборони України "Дитячий оздоровчий табір "Омега" (бух. Омега, 15, м.Севастополь, 99059)
про перегляд за нововиявленими обставинами (стосовно справи про спонукання орендодавця до передачі в оренду цілого майнового комплексу)
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя І.В. Євдокімов) від 14.06.2006 у справі № 20-4/089-5 задоволено заяву Державного підприємства Міністерства оборони України "Дитячий оздоровчий табір "Омега" про перегляд рішення господарського суду міста Севастополя від 21.09.2004 у справі № 20-4/089 за нововиявленими обставинами. Рішення господарського суду міста Севастополя від 21.09.2004 скасовано. У позові товариства з обмеженою відповідальністю "Острів "Омега" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю про спонукання орендодавця до передачі в оренду цілісного майнового комплексу відмовлено.
Не погодившись з постановленим судовим актом, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовити.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, Державне підприємство Міністерства оборони України "Дитячий оздоровчий табір "Омега" вважає рішення таким, що відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
У судове засідання 10.07.2006 представники позивача та відповідача не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від товариства з обмеженою відповідальністю "Острів "Омега" надійшло клопотання про відкладення слухання справи у зв’язку з хворобою представника. Від Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю надійшло клопотання про відкладення слухання справи у зв’язку з неможливістю явки представника.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Острів "Омега" та відповідач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю є юридичними особами, які на свій розсуд у встановленому порядку здійснюють свою діяльність, тому причини неявки представників зазначених сторін у судове засідання не визначаються поважними.
Крім того, оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
Представники третьої особи - Державного підприємства Міністерства оборони України "Дитячий оздоровчий табір "Омега" Срощенко Т.І., яка діє за довіреністю за підписом директора Українського О.О. та Скрипниченко К.В. –довіреність за підписом директора Матвеєва А.М., заперечують проти участі один одного у судовому засіданні, вважаючи лише себе повноважними представниками, з огляду на що судова колегія ухвалила допустити обох представників та Матвеєва А.М. до участі у засіданні суду апеляційної інстанції.
За клопотанням представників третьої особи - Державного підприємства Міністерства оборони України "Дитячий оздоровчий табір "Омега" судочинство здійснювалось російською мовою.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
У квітні 2004 року товариство з обмеженою відповідальністю "Острів "Омега" звернулось до господарського суду з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю, третя особа Державне підприємство Міністерства оборони України "Дитячий оздоровчий табір "Омега", просило спонукати Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю передати в оренду цілісний майновий комплекс Державного підприємства Міністерства оборони України "Дитячий оздоровчий табір "Омега", мотивуючи тим, що відповідач у порушення вимог пункту 3 статті 9 Закону України „Про оренду державного і комунального майна” не вирішує питання про можливість встановлення договірних орендних відносин з позивачем.
Відповідач, заперечуючи проти позову, вважає його безпідставним з огляду на відсутність погодження умов договору з органом, уповноваженим керувати певним державним майном, а саме –Міністерством оборони України.
Збільшивши позовні вимоги заявою № 6 від 11.06.2004, позивач просив спонукати Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю передати товариству з обмеженою відповідальністю "Острів "Омега" в оренду цілісний майновий комплекс Державного підприємства Міністерства оборони України "Дитячий оздоровчий табір "Омега" шляхом укладення відповідного договору.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 21.09.2004 суд визнав укладеним договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства Міністерства оборони України "Дитячий оздоровчий табір "Омега", розташованого за адресою: м. Севастополь, бухта Омега,15, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Севастополю та товариством з обмеженою відповідальністю "Острів "Омега" у редакції товариства з обмеженою відповідальністю "Острів "Омега", посилаючись на дотримання позивачем порядку, встановленого Законом України „Про оренду державного і комунального майна”.
У червні 2006 року Державне підприємство Міністерства оборони України " Дитячий оздоровчий табір "Омега" звернулось до господарського суду з заявою про перегляд зазначеного рішення за нововиявленими обставинами, мотивуючи тим, що йому стало відомо про те, що інтереси Державного підприємства Міністерства оборони України „Дитячий оздоровчий табір "Омега" у суді під час розгляду справи № 20-4/089 представляла особа, яка не мала повноважень на здійснення таких дій та яка навмисно не повідомила суду всіх фактів та обставин, що мають істотне значення для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
Крім того, суду також не було відомо, що лист за вих. № 336/01-6 від 04.03.2004 щодо надання дозволу на укладання договору оренди не був направлений Міністерству оборони України, а був переданий Головному командуванню Військово-Морських Сил Збройних Сил України та надійшов до Міністерства оборони України лише 15.04.2004.
Оскаржуване рішення мотивоване нормами статті 112 Господарського процесуального кодексу України та наявністю відповідних обставин.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення .
Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
З матеріалів справи вбачається, що представником Державного підприємства Міністерства оборони України „Дитячий оздоровчий табір "Омега" при розгляді справи № 20-4/089 був Український О.О., який надав суду копію наказу про призначення його керівником іншого підприємства, яке на час розгляду справи не існувало.
Відповідно до пунктів 6.2, 6.3 Статуту Державного підприємства Міністерства оборони України „Дитячий оздоровчий табір "Омега" (том 1, а. с. 22-30) управління Підприємством здійснює його керівник, наймання якого здійснюється Органом управління майном у порядку, визначеному чинним законодавством України. Органом управління майном Державного підприємства Міністерства оборони України „Дитячий оздоровчий табір "Омега" відповідно до Статуту є Держава в особі Міністерства оборони України.
Міністерство оборони України не призначало гр. Українського О.О. на посаду керівника Державного підприємства Міністерства оборони України „Дитячий оздоровчий табір "Омега", а лише уповноважило його наказом № 4 від 20.12.2002 року до призначення у встановленому порядку керівника Державного підприємства Міністерства оборони України „Дитячий оздоровчий табір "Омега" забезпечити роботу підприємства, тобто фактично створити та зареєструвати його. При цьому контракт із гр.Українським О.О. укладений не був.
Відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України, Постанови Кабінету Міністрів України „Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державної власності" від 19.03.1993 саме контракт є підставою для видання наказу (контракту) про прийняття керівника на посаду за датою, встановленою у контракті.
Тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що оскільки про відсутність у представника Українського О.О. належних повноважень стало відомо після прийняття судового акту, ці обставини є підставою для скасування рішення про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги про необхідність врахування наказу військової частини А 4054 від 23.04.2001 для підтвердження наявності повноважень у Українського О.О. не можуть бути прийняті до уваги, оскільки наказ військової частини А 4054 від 23.04.2001 не є тим документом, який наділяє Українського О.О. всім обсягом прав для представництва інтересів Державного підприємства Міністерства оборони України „Дитячий оздоровчий табір "Омега" у судових та інших органах.
Також у рішенні від 21.09.2004 суд вийшов за межі заявленого позову, який складався з вимоги про спонукання Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю передати товариству з обмеженою відповідальністю "Острів "Омега" в оренду цілісний майновий комплекс Державного підприємства Міністерства оборони України "Дитячий оздоровчий табір "Омега" шляхом укладення відповідного договору, тоді як суд визнав укладеним такий договір оренди.
Стаття 114 Господарського кодексу України надає суду право у разі скасування судового акту за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами прийняти нове рішення у справі.
Відповідно до статті 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.
Пунктом 2 статті 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що у разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном.
Згідно з пунктом 3 статті 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди.
В матеріалах справи № 20-4/089-5 відсутні докази направлення листа № 336/01-6 від 4 березня 2004 року щодо дачі дозволу на укладення договору оренди на адресу Міністерства оборони України.
Такий лист був направлений Головнокомандуючому Військово-Морських Сил України та переданий до Міністерства оборони України лише 15 квітня 2005 року, а відповідь щодо розгляду даного питання на засіданні компетентної комісії була дана Міністерством оборони України 23 квітня 2004 року за № 148/855.
В матеріалах справи також відсутня згода державного підприємства на передачу його як цілісного майнового комплексу в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Острів "Омега".
Таким чином, передбачений статтею 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" порядок укладення договору оренди був дотриманий, Міністерство оборони України у встановлений законом строк надало відповідь на запит Регіонального відділення Фонду державного майна України в місті Севастополі, однак не надало згоди на передачу майнового комплексу в оренду.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Острів "Омега".
Рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Острів "Омега" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 14.06.2006 у справі № 20-4/089-5 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді Л.М. Заплава
О.Г. Градова