У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 жовтня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді Григоренка М.П.,
суддів : Максимчук З.М., Рожина Ю.М.,
секретар судового засідання Ковальчук Л.В., за участю позивача, його представника адвоката ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 03 червня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Рівненського міського суду від 03 червня 2014 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 186124 грн.
В іншій частині позовних вимог та в позовних вимогах до ОСОБА_2 - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 1807,24 грн. судового збору.
В поданій на рішення суду апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_1 покликаються на його незаконність, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.
_______________________________________________________________________
Провадження № 22-ц/787/1677/2014 Головуючий у 1 інстанції : Бердій М.А.
Доповідач : Григоренко М.П.
Вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги висновок автотоварознавчого дослідження № 25/1-01-2013, проведеного суб'єктом оціночної діяльності, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля TOYOTA-LEXUS LX 470, станом на 27-28 жовтня 2011 року, становила 303808 грн. 66 коп.
Правомірність визначеної оцінювачем ринкової вартості автомобіля було підтверджено і при постановлені заочного рішення по даній справі, тим самим складом суду, що постановляв оскаржуване рішення.
Єдиним доказом, що змінив позицію суду щодо правомірності вимог позивача про стягнення саме визначеної оцінювачем ринкової вартості автомобіля є долучена відповідачем довідка-рахунок серія КІМ № 928199 від 02.11.2011 року, за якою відповідачі по справі без будь-якого узгодження та повідомлення власника автомобіля, ніби-то уклали договір купівлю-продаж автомобіля по невідомо ким визначеній ціні 186124 грн.
Вказує, що 27.10.2011 року ОСОБА_4 видав довіреність на ім'я ОСОБА_5, ОСОБА_2 з чітко визначеним правом представляти його інтереси з питань, пов'язаних з експлуатацією автомобіля та розпорядженням автомобілем, та з правом отримання належних йому коштів за проданий автомобіль.
Відповідачі неналежним чином виконали обов'язки за договором доручення та вийшли за межі наданих їм повноважень, відступили від змісту доручення і не в інтересах довірителя передали автомобіль один одному (як повірені особи), а не третій особі, чим порушили вимоги цивільного законодавства України. Протиправні дії відповідачів призвели до спричинення ОСОБА_4 матеріальних збитків в розмірі реальної вартості автомобіля, яка на день передачі автомобіля становила 303808 грн. 66 коп., а також протиправними діями відповідачів завдано позивачу моральну шкоду, яку він оцінив в розмірі 50000 грн.
Із цих підстав просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів 303808 грн. 66 коп., - вартість автомобіля, 400 грн. - витрати на проведення автотоварознавчого дослідження та 50000 грн. - моральної шкоди.
В запереченнях на апеляційну скаргу відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_2, кожен окремо, вказали, що оскаржуване рішення вважають законним та обґрунтованим, тому просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
В ході апеляційного розгляду справи позивач та його представник підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 просив оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із того, що в ході судового розгляду справи не було здобуто належних та допустимих доказів, які б свідчили про шахрайське заволодіння відповідачами його автомобілем, а кримінальне провадження з даного приводу до цього часу не є завершеним.
В той же час, стягуючи із відповідача ОСОБА_5 на користь позивача 186124 грн., суд першої інстанції вказав, що оскільки останній своєю довіреністю від 27 жовтня 2011 року уповноважив ОСОБА_5 розпоряджатись його автомобілем TOYOTA-LEXUS LX 470, реєстраційний номер НОМЕР_1, в тому числі і відчужувати, без зазначення у довіреності конкретної ціни автомобіля, за якою той може зробити це відчуження, що тим і було здійснено 02 листопада 2011 року, тому, на підставі ст.ст. 237, 244, 526, 1000 та 1004 ЦК України, ОСОБА_5 має відшкодувати ОСОБА_4 саме ту вартість автомобіля, яка вказана у довідці - рахунку серії КІМ № 928199 від 02 листопада 2011 року.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, так як ці висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним у справі доказам та ґрунтуються на законі.
Доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків оскаржуваного рішення.
Твердження позивача про шахрайське заволодіння відповідачами його автомобілем на даний час є передчасним, так як сторона позивача не надала будь-яких доказів, що кримінальне провадження з даного приводу є вже завершеним і існує відповідний процесуальний документ, яким вина відповідачів у вищевказаному протиправному діянні встановлена.
Так само відсутнє будь-яке судове рішення, яким було визнано недійсним правочин, в результаті вчинення якого ОСОБА_5 здійснив відчуження автомобіля позивача на підставі довідки - рахунку серії КІМ № 928199 від 02 листопада 2011 року і останній таку вимогу також не заявив під час розгляду даної цивільної справи, наполягаючи лише на відшкодуванні завданої матеріальної та моральної шкоди.
В зв'язку із чим, суд першої інстанції, після скасування свого заочного рішення та при прийнятті оскаржуваного рішення, ґрунтовно не прийняв до уваги висновок автотоварознавчого дослідження № 25/1-01-2013, а поклав в основу свого рішення довідку - рахунок серії КІМ № 928199 від 02 листопада 2011 року, так як ОСОБА_5, здійснивши відчуження автомобіля позивача на підставі вказаної довідки-рахунку, жодним чином не вийшов за межі наданих йому останнім повноважень, відповідно до виданої довіреності від 27.10.2011 року.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, ухвалив рішення з дотриманням вимог ст. 213 ЦПК України.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 03 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду та рішення суду першої інстанції до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали апеляційної інстанції.
Головуючий Григоренко М.П.
Судді : Максимчук З.М.
Рожин Ю.М.