Справа № 22 - 2845 2007 р. Головуючий у суді першої інстанції Ганкіна І.А.
Категорія: 33 Доповідач: Ковальчук О.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2007 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого : Ковальчука О.В.,
суддів : Іващука В.А., Колоса С.С,
при секретарі : Цехмістер О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 19 жовтня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 в особі законних представників ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зрізання дерева, перенесення паркану, перенесення споруди, відшкодування моральної шкоди,
установила:
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 19 жовтня 2007 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_1 усунути чинимі ОСОБА_2 перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом зрізання дерева шовковиці, що знаходиться між будинковолодіннями за АДРЕСА_1.
Зобов'язано ОСОБА_1 усунути чинимі ОСОБА_2 перешкоди в користуванні земельної ділянки, зобов'язавши його відновити порушену межу відповідно до висновку судової будівельно - технічної експертизи від 17.05.2007 року за № 575 по лінії В-Г, починаючи з точок 3,4,5,6 та закінчуючи точкою 7 (загальним розміром в 2,0 кв. м.), шляхом переносу паркану на сторону будинковолодіння за АДРЕСА_1.
В позовних вимогах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про перенесення споруди відмовлено.
В позовній вимозі ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди в сумі 3000 грн. відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати : 1000 грн. за проведення судової експертизи та 1000 грн. за правову допомогу.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 (законного представника ОСОБА_3) судові витрати в сумі 500 грн.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду, в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що дана скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власником будинковолодіння за № 8 по вул. Загородня, в смт. Вороновиця, Вінницького району, що підтверджується свідоцтвом про право власності за № 124 від 01.03.2006 року.
На підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 23.08.2005 року ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 0,1500 га, яка їй надана для будівництва та обслуговування названого житлового будинку та господарських будівель.
Суміжним землевласником земельної ділянки є ОСОБА_1, якому відповідно до державного акту на право приватної власності на земельну ділянку НОМЕР_2 від 11.03.2002 року належить земельна ділянка по АДРЕСА_1, площею 0,111 га.
При цьому, власником будинковолодіння за вищевказаною адресою є неповнолітній онук ОСОБА_1 - ОСОБА_3, право власності якого підтверджується договором дарування від 01.04.2003 року НОМЕР_3.
Визначаючись щодо заявлених вимог, суд першої інстанції виходив з того, що за ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинен обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких землевласникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затемнення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).
Як, встановлено при вирішенні спору, зокрема з наданої технічної документації на земельні ділянки сторін, матеріалів судової будівельно -технічної експертизи від 17.05.2007 року за № 575 площі та розміри земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по фактичному користуванню не відповідають правоустановчим документам, а саме, державним актам про право приватної власності на земельні ділянки НОМЕР_2 від 11.03.2002 року ( ОСОБА_1) та НОМЕР_1 від 28.08.2005 року (ОСОБА_2).
За матеріалами вищевказаної експертизи та поясненнями експерта ОСОБА_6 самозахоплення земельної ділянки ОСОБА_2 здійснено землевласником ОСОБА_1 на лінії спільної межі В-Г, загальною площею в 2,0 кв. м. в точках 4,5,6,7 (максимальна ширина 17 см.).
Вказаними діями ОСОБА_1 чинить перешкоди у використанні земельної ділянки ОСОБА_2, тому межі підлягають відновленню на підставі вимог ст. 107 ЗК України, шляхом переносу паркану по межовій лінії В-Г в точках 4,5,6,7, (точка 3 лінія межі співпадає), відповідно до висновку судової будівельно -технічної експертизи від 17.05.2007 року за № 575.
Позивачкою не доведено факт утримання у споруді, яка розташована на земельній ділянці ОСОБА_1 свиней, а відтак - забруднення її ділянки фекаліями, наявність неприємного запаху, тобто порушення її прав, тому суд дійшов вірного висновку про відмову у її вимогах про перенесення цієї споруди.
Щодо усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зрізання дерева шовковиці суд першої інстанції встановив, що дерево шовковиці дійсно було посаджено ОСОБА_1, сім'єю, якого воно і використовується.
Дерево зростає на земельній ділянці, що належить територіальній громаді в особі - Вороновицької сільської ради. Право власності на шовковицю за ОСОБА_1 в порядку ст. 331 ЦК України не оспорюється.
Під час проведення виїзного судового засідання судом першої інстанції було встановлено, що гілля дерева шовковиці є зрізаними і на територію позивачки не поширюється, однак, стовбур дерева в силу природного вигину налягає на стінку паркану позивачки і прогинає її на зовнішню сторону двору ОСОБА_2
Вага дерева сприяє руйнуванню паркану, що вбачається і з доданих до матеріалів справи фотографій з місця знаходження шовковиці. Крім того, нижня частина стовбура приблизно на відстань до 10 см. знаходиться над спільною межею домогосподарств сторін на територію двору ОСОБА_2
За таких обставин суд дійшов вірного висновку про доведеність вимог позивачки в частині щодо зрізання дерева шовковиці.
Оскільки позивачка не довела факту заподіяння їй моральної шкоди, суд керуючись ст.ст.23, 1167 ЦК України дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні цих її вимог.
Не можна визнати обґрунтованими посилання на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, оскільки у апеляційній скарзі не зазначено у чому конкретно полягає порушення судом покладеного на нього ст. 10 ЦПК України обв'язку у сприянні особам, які беруть участь у справі, всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.
Наведені у апеляційній скарзі порушення норм процесуального права не є такими, що призвели до неправильного вирішення справи, а тому відповідно до ч.3 ст.309 ЦПК України не можуть бути підставою для скасування або зміни рішення.
Згідно ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Рішення постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України,колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 19 жовтня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.