СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
12 липня 2006 року | Справа № 2-22/5800.1-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Сотула В.В.,
Борисової Ю.В.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Бахчисарайський виноробний завод" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 12.05.2006 у справі №2-22/5800.1-2006
за позовом закритого акціонерного товариства "Бахчисарайський виноробний завод" (вул. Македонського, 1, м.Бахчисарай, 98403)
до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, м.Сімферополь, 95034)
про визнання неправомірними дій
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя С.В. Яковлєв) від 12.05.2006 припинено провадження у справі № 2-22/5800.1-2006 за позовом закритого акціонерного товариства "Бахчисарайський виноробний завод" до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" про визнання неправомірними дій.
Не погодившись з постановленим судовим актом, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати з тих підстав, що судом порушені норми процесуального права.
Відповідач, заперечуючи проти апеляційної скарги, вважає ухвалу такою, що відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
У судове засідання 12.07.2006 представники сторін не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
У лютому 2005 року закрите акціонерне товариство "Бахчисарайський виноробний завод" звернулось до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Крименерго", просило визнати неправомірними дії відкритого акціонерного товариства "Крименерго" про накладення штрафу на закрите акціонерне товариство "Бахчисарайський виноробний завод" у розмірі 106 408,70 грн., посилаючись на відсутність факту перевищення ним обсягу споживання електричної енергії за договором № 47 від 29.08.2002 та на відсутність у договорі строків оплати вартості спожитої ним електричної енергії.
Уточнивши заявлені вимоги 28.04.2006, позивач просив визнати недійсною частину договору № 47 від 29.08.2002 на постачання електри чної енергії, укладеного між сторонами у справі, щодо встановлення обся гу поставленої електричної енергії у вигляді актів відкритого акціонерного товариства про перевищення закритим акціонерним товариством "Бахчисарайський виноробний завод" від 28.11.2003 №47-2003-11-53241 кВТч, від 29.03.2004 № 47-2004-3 - 48796 кВтч, від 27.05.2004 №47-2004-05-23800 кВтч, від 27.08.2004 №47-2004-8 - 21700 кВтч, винесені за відповідні періоди з 20.10.2003 по 20.11.2003, з 20.02.2004 по 20.03.2004, з 20.04.2004 по 20.05.2004, з 20.07.2004 по 20.08.2004. Визнати неправомірною односторонню зміну умов договору № 47 від 29.08.2002 з боку відповідача у частині встановлення кіль кості електричної енергії, що поставляється, шляхом прийняття актів про перевищення граничних величин обсягу споживання елект ричної енергії закритим акціонерним товариством "Бахчисарайський виноробний завод" від 28.11.2003 № 47-2003-11, від 29.03.2004 р. № 47-2004-3, від 27.05.2004 №47-2004-05, від 27.08.2004 №47-2004-8. Внести зміни до умов договору № 47 від 29.08.2002 на постачання електричної енергії у частині встановлення обсягів електричної енергії, яка постачається у період з 20.10.2003 по 20.11.2003, з 20.02.2004 по 20.03.2004, з 20.04.2004 по 20.05.2004, з 20.07.2004 по 20.08.2004, та встановити наступні обсяги: листопад 2003 р. - 90000 кВТч, березень 2004 - 90000 кВтч, травень 2004 - 90000 кВтч, серпень 2004 - 80000 кВтч.
Відповідач, заперечуючи проти позову, вважає його безпідставним з огляду на те, що акти про перевищення граничних величин споживання елект ричної енергії не є актами у розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України.
Оскаржувана ухвала мотивована посиланням на пункти 1, 4 статті 80 Господарського процесуа льного Кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Правила щодо юрисдикції господарських судів встановлені статтею 12 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів; справи про банкрутство. Справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції. Таким чином, як випливає з приписів даної правової норми, господарським судам підвідомчі справи у спорах, крім тих, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Враховуючи те, що позивач просить встановити певний факт, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про припинення провадження у справі в цій частині.
Захист прав суб'єктів господарювання та споживачів визначений статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, згідно частини 2 якої кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Таким чином, як випливає з приписів даної правової норми, права і законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів. Отже у даній правовій нормі йдеться про акти юридичні, волевиявлення в яких формально обов'язкові до виконання.
Оскільки позивач про сить встановити певний факт, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що спір не підлягає розгляду в господарському суді та в цій частині позивних вимог провадження по справі підлягає припиненню відповідно до пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач відмовився від позовних вимог в частині визнання недійсними актів відповідача про перевищення граничних величин споживання електричної енергії, визнання такими, що не підлягають виконанню, рахунків - попереджень відповідача за перевищення договірних величин від 28.11.2003, від 29.03.2004, від 27.05.2004, від 27.08.2004 та спонукання відповідача виконати умови договору № 47 від 29.08.2002, укладеного між сторонами, шляхом встановлення відповідних обсягів споживання електричної енергії закритого акціонерного товариства "Бахчисарайський виноробний завод".
Відповідно до пункту 4 статті 80 Господарського процесуа льного Кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Отже, висновок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, нормам процесуального права, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Керуючись статтями 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Бахчисарайський виноробний завод" залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.05.2006 у справі № 2-22/5800.1-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді В.В.Сотула
Ю.В. Борисова