ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2014 року м. Київ К/800/5792/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),

Бутенка В.І.,

Олендера І.Я.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області про перерахунок пенсії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

У травні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області про визнання незаконними дій відповідача щодо нарахування пенсії без врахування положень ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язання відповідача починаючи з 26 листопада 2009 року провести перерахунок державної пенсії, визначити розмір та виплатити заборгованість, яка утворилась внаслідок неправильного обчислення, а також проводити щомісячну виплату державної пенсії у відповідності до ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 23 липня 2010 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України у Кагарлицькому районі Київської області задоволено. Визнано незаконними дії відповідача щодо нарахування пенсії без врахування положень ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано відповідача з 26 листопада 2009 року провести перерахунок державної пенсії, визначити розмір та виплатити заборгованість, яка утворилась внаслідок неправильного обчислення, а також проводити щомісячну виплату державної пенсії у відповідності ч.3 ст.61 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач 08 червня 2011 року звернувся до Кагарлицького районного суду Київської області із заявою про виправлення описки у рішенні Кагарлицького районного суду Київської області від 23 липня 2010 року.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 17 червня 2011 року, заяву позивача задоволено та виправлено описку в рішенні Кагарлицького районного суду Київської області від 23 липня 2010 року.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Управління Пенсійного Фонду України у Кагарлицькому районі Київської області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року апеляційне провадження відкрите за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України у Кагарлицькому районі Київської області на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 17 червня 2011 року - закрито, як помилково відкрите.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції у справі, Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області звернулося з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Закриваючи апеляційне провадження відкрите за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України у Кагарлицькому районі Київської області на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 17 червня 2011 року, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки, оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято з застосуванням цивільно-процесуального законодавства України, тому воно не підлягає оскарженню в порядку КАС України.

Такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи та нормам процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до Кагарлицького районного суду Київської області 26 травня 2010 року в порядку визначеному ЦПК України, відповідно до якого й прийнято рішення суду першої інстанції від 23 липня 2010 року.

Заява позивача про виправлення описки у рішенні Кагарлицького районного суду Київської області від 23 липня 2010 року подана у порядку ЦПК, а також сама ухвала Кагарлицького районного суду Київської області від 17 червня 2011 року про виправлення описки прийнята на підставі ст.219 ЦПК України.

Управління пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області подало апеляційну скаргу відповідно до якої просило Київський апеляційний адміністративний суд прийняти апеляційну скаргу до свого провадження та скасувати ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 17 червня 2011 року.

Відповідно до вимог частини 1 статті 184 Кодексу адміністративного судочинства України судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення.

За приписами статті 291 Цивільного процесуального кодексу України апеляційною інстанцією у цивільних справах є судові палати у цивільних справах апеляційних загальних судів, у межах територіальної юрисдикції яких знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно частини 2 статті 189 КАС України отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо справа не підлягає апеляційному розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що оскільки, оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято з застосуванням цивільно-процесуального законодавства України, тому воно не підлягає оскарженню в порядку КАС України. Зазначене виключає можливість апеляційного провадження за поданою апеляційною скаргою.

Відповідно до частини третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області відхилити, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: