Справа №10-139/2008 Категорія: кримін.
Головуючий у першій інстанції Вишар І.Ю. Доповідач Пасько Д.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Паська Д.П. Судців: Ляліної Л.М., Нешик Р.І. За участю прокурора Тітаренка Є.А. адвоката ОСОБА_1
Розглянула у відкритому засіданні 31 березня 2008 р. в м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м.Вінниці від 18 березня 2008 року, якою стосовно
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого
25.10.2007 р. Ленінським районним судом
м. Вінниці за ч. З ст. 296 ч. 1, ч. 1 ст. 122 КК
України на чотири роки позбавлення волі
з застосуванням ст. 75 КК України і звільненого
від відбування покарання з випробуванням та
іспитовим строком три роки обрано запобіжний
захід у виді взяття під варту.
Як вбачається з подання слідчого ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у вчиненні хуліганства групою осіб 07.03.2008 р. у м. Вінниці на перехресті вулиць Ботанічна - Салтикова-Щедріна, яке супроводжувалося нанесенням тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в тому числі і з застосуванням ножа, тобто злочину, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України.
Обґрунтовуючи подання, слідчий зазначив, що покарання за такий злочин передбачено у виді позбавлення волі понад 3 роки, а знаходячись на волі ОСОБА_2 може продовжувати злочинну діяльність, перешкоджати встановленню істини по справі та ухилятися від слідства та суду.
Розглянувши подання, суд задовольнив його, взявши до уваги наведені в ньому підстави та мотиви і обрав щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у виді взяття під варту.
В апеляції адвоката ОСОБА_1 ставиться питання про скасування постанови суду, звільнення ОСОБА_2 з-під варти та обрання щодо нього запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд.
На думку апелянта, постанова районного суду не може вважатися законною, оскільки доказів про можливе ухилення ОСОБА_2 від слідства та суду, перешкоджання встановленню істини по справі досудовим слідством не подано.
2
Захист просить врахувати, що ОСОБА_2 виключно позитивно характеризується, має постійне місце проживання, є інвалідом 3-ї групи по зору і в умовах утримання під вартою його зір різко погіршується і у зв'язку з цим він потребує операційного втручання. За таких обставин апелянт вважає тримання під вартою ОСОБА_2 недоцільним, негуманним і таким, що не відповідає його особі.
Заслухавши доповідача, виступ адвоката ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, виступ прокурора, який заперечив щодо її задоволення, вивчивши матеріали кримінальної і судової справи, обговоривши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція необгрунтована і задоволенню не підлягає.
На думку колегії суддів районний суд обгрунтовано визнав, що перебуваючи на волі ОСОБА_2 може продовжити займатися злочинною діяльністю, адже попередній вирок і звільнення від покарання з випробуванням за злочини проти здоров'я громадян та громадського порядку належного впливу на ОСОБА_2 не мало і йому знову пред'явлено обвинувачення за хуліганство, на цей раз вже й з використанням ножа та ще й під час іспитового строку. Дана обставина розцінена і як така, що може спонукати ОСОБА_2 переховуватися від слідства та суду і перешкоджати встановленню істини по справі з метою уникнути відповідальності.
Враховуючи вищевказане, колегія судців вважає, що при обранні стосовно ОСОБА_2 запобіжного заходу районний суд дотримався положень ст. ст. 148, 150, 155, 165-2 КПК України щодо мети і порядку обрання запобіжних заходів, наявності підстав для цього.
Враховані районним судом і дані про особу ОСОБА_2, на які посилається апелянт.
Постанова суду відповідає положенням ст. 165-1 КПК України.
Стосовно медичної допомоги, то вона ОСОБА_2, за наявності потреби для цього, може бути надана в межах слідчого ізолятора, де є відповідна медична служба.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 366, 377, 382 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 березня 2008 року про взяття під варту ОСОБА_2 без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.