СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
12 липня 2006 року | Справа № 20-8/092 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Заплави Л.М.,
Горошко Н.П.,
за участю представників сторін:
позивача: Зінченко О. В., довіреність № 2044/0/2-06 від 30.06.06;
відповідача: Михайлової Н. В., довіреність № 9 від 06.01.06;
розглянувши апеляційну скаргу Державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Ткаченко М.І.) від 29.05.2006 у справі №20-8/092
за позовом відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44, м.Севастополь, 99040)
до Державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16" (пр. Ген. Острякова, 149, м.Севастополь, 99055)
про стягнення 63732,42 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Ткаченко М.І.) від 29.05.2006 у справі № 20-8/092 частково задоволено позов відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" до Державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16" про стягнення 63 732,42 грн. З Державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16" на користь відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" стягнуто 12 048,80 грн. заборгованості, у тому числі 2 048,80 грн. –заборгованості за актами, 10 000,00 грн. –за перевищення ліміту активного споживання. В частині стягнення заборгованості за активне споживання в розмірі 14 607,68 грн. провадження у справі припинено.
Не погодившись з постановленим судовим актом, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, у позові відмовити.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач вважає рішення таким, що відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
У зв’язку з відпусткою судді Плута В.М. та зайнятістю в іншому судовому процесі судді Щепанської О.А. 12.07.2006 за розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Н.М. Шевченко у складі судової колегії була проведена заміна судді Плута В.М. та Щепанської О.А. на суддю Горошко Н.П. та Заплава Л.М.
За клопотанням представників сторін судочинство здійснювалось російською мовою.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
У березні 2006 року відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулось до господарського суду з позовом до Державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16", просило стягнути заборгованість за активну електроенергію у розмірі 14 607,68 грн., за перевищення ліміту активного споживання –44 046,32 грн., за недовраховану електроенергію –5078,42 грн., мотивуючи тим, що відповідач неналежно виконує свої зобов’язання за договором № 181 від 10.01.2002.
Відповідач, заперечуючи проти позову, вважає його безпідставним.
Оскаржуване рішення мотивоване посиланням на норми Закону України „Про електроенергетику” та Правила користування електричною енергією, затвердженими Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, а рішення –зміні з наступних підстав.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Оскільки правовідносини сторін виникли з договору № 181 від 10.01.2002, дія якого продовжується після 01.01.2004, спір підлягає вирішенню на підставі норм діючого Цивільного кодексу України та спеціального законодавства, яким є Закон України „Про електроенергетику” та Правила користування електричної енергією № 28, затверджені постановою НКРЕ від 31.07.1996.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 4.1 Правил користування електричною енергією, передбачено, що електроустановки споживачів повинні бути забезпечені необхідними розрахунковими приладами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію.
З матеріалів справи вбачається, що 29.04.2004 представниками позивача проведено перевірку стану розрахункових засобів на об’єкті відповідача, який розташований за адресою: вул. Хрустальова, 73 у місті Севастополі.
Згідно з пунктом 7.31 Правил користування електричною енергією, у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці оформляється двосторонній акт порушень за встановленою формою.
По факту виявленого порушення складено акт № 0080887.
Відповідно до пунктів 2.6, 7 Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією № 1197 від 05.12.2001 був проведений розрахунок вартості недоврахованої електроенергії та відповідачу виставлено рахунок № 17930 від 29.04.2005 на суму 5078,42 грн., який відповідачем не сплачено.
У процесі розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги в зазначеній частині до 2 048,80 грн., посилаючись на помилкове застосування ним коефіцієнту при обчисленні суми, нарахованої за актом про порушення Правил користування електричною енергією (а.с. 120-121).
За таких обставин висновок суду про стягнення суми 2 048,80 грн. відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
Посилання суду першої інстанції на статтю 233 Господарського кодексу України судова колегія вважає неприпустимими, оскільки сума 2048,80 грн. не є штрафною санкцією.
Отже, з мотивувальної частини рішення слід виключити обґрунтування задоволення позивних вимог у сумі 2048,80 грн. нормами статті 233 Господарського кодексу України.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідальність за збереження приборів обліку електричної енергії повинна нести енергопостачальна організація, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, відповідно до пункту 4.4 Правил користування електричною енергією встановлення розрахункових засобів обліку електричної енергії виконується за рахунок споживача електропередавальною організацією або іншою спеціалізованою організацією.
Однак, як свідчать матеріали справи, заходів до встановлення прибору обліку відповідачем не приймалось, дозвіл на тимчасове безоблікове користування електричною енергією у встановленому порядку не отримувався.
Пунктом 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 475 від 09.04.2002 року, пунктом 5.2. договору № 169 від 01.12.2004 року встановлено, що за підсумками розрахункового періоду договірна величина споживання електричної енергії корегується до рівня фактичної сплаченої за цей період величини її споживання.
Відповідачу було проведено корегування договірної величини по фактичній оплаті за розрахунковий період березня 2005 року до 2848 кВт/ч, про що він був повідомлений листом № 1897/25 від 29.03.2005, та був виставлений рахунок за перевищення ліміту активного споживання № 12648 від 21.03.2005 на суму 43 378,90 грн.
З матеріалів справи вбачається, що факт несплати відповідачем рахунку № 12648 від 21.03.2005 на суму 43 378,90 грн. мав місце.
Таким чином, факт порушення відповідачем умов пункту 1.2.1 договору № 181 від 10.01.2002 достовірно встановлений судом першої інстанції.
Частина 5 статті 26 Закону України „Про електроенергетику” передбачає, що споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам п’ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Таким чином, вимога позивача про сплату п’ятикратної різниці вартості понадлімітно спожитої електроенергії є обґрунтованою, з огляду на що рішення суду першої інстанції є законним.
Однак одним з загальноправових принципів, на яких базується господарське судочинство, є принцип справедливості, в якому відтворюється відповідність між діями /бездіяльністю/ та їхніми наслідками.
Як було зазначено вище, споживання електричної енергії понад лімітні величини є правопорушенням в електроенергетиці, відповідно до частини 1 статті 27 Закону України „Про електроенергетику”.
Однак, передбачена частиною 5 статті 26 Закону України „Про електроенергетику” санкція, про що вказано і в статті 27 цього Закону, є господарсько-правовою відповідальністю за правопорушення в сфері господарювання і за своєю природою є штрафною.
З матеріалів справи не вбачається, що порушення зобов’язання спричинило збитки іншому учаснику господарського договору.
За таких обставин, судова колегія вважає можливим, враховуючи те, що відповідач є підприємством з комунальною формою власності, яка не передбачає джерел для здійснення таких виплат, з врахуванням майнового стану Державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16", змінити рішення суду першої інстанції, зменшивши розмір санкції, що підлягає сплаті, до 500,00 грн.
Оскільки відповідач у процесі розгляду справи судом першої інстанції погасив заборгованість за спожиту активну елективну енергію у повному обсязі, судом обґрунтовано припинено провадження у справі в цій частині позовних вимог на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Одночасно безпідставними є доводи відповідача про відсутність порушення ним вимог Закону України „Про електроенергетику” та умов договору з огляду на те, що норми про стягнення п’ятикратної вартості понадлімітного споживання електроенергії не розповсюджуються на правовідносини з населенням. Відповідач є юридичною особою, учасником відносин в сфері господарювання, тому повинен нести відповідальність за порушення господарського зобов’язання.
З врахуванням викладеного, керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 29.05.2006 у справі № 20-8/092 змінити, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:
Позов відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" до Державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16" про стягнення 63 732,42 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16" (пр. Ген. Острякова, 149, м.Севастополь, 99055; р/р 26002301501 в УСБ м. Севастополя, МФО 324195, код ОКПО 20670607) на користь відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44, м.Севастополь, 99040; р/р 260073537 в АБ "перший інвестиційний банк" м. Києва, МФО 300506, код ОКПО 05471081) заборгованість в сумі 2548,80 грн., у тому числі 2048,80 грн. - заборгованість за актами про порушення ППЕЕ, 500,00 грн. - за перевищення ліміту активного споживання.
Провадження у справі в частині стягнення з Державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16" заборгованості за активне споживання у розмірі 14 607,68 грн. - припинити.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16" (пр. Ген. Острякова, 149, м.Севастополь, 99055; р/р 26002301501 в УСБ м. Севастополя, МФО 324195, код ОКПО 20670607) на користь відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44, м.Севастополь, 99040; р/р 260073537 в АБ "перший інвестиційний банк" м. Києва, МФО 300506, код ОКПО 05471081) 254,88 грн. державного мита, та 4,72 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3. Доручити господарському суду міста Севастополя видати накази.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді Л.М. Заплава
Н.П. Горошко