Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2536/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Терещенко Д. В.

Доповідач Гайсюк О. В.

УХВАЛА

Іменем України

30.09.2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - Гайсюка О.В.

суддів - Фомічова С.Є., Потапенка В.І.

при секретарі - Дімановій Н.І.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2014 року.

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Позивач зазначила, що 12 червня 2014 року між нею та ОСОБА_2 укладено договір позики за яким вона передала 8248 грн. ОСОБА_2, в момент підписання нею про це розписки. ОСОБА_2 в розписці зазначила, що 8248,51 грн. вона зобовязалася повернути 20 червня 2014 року.

Посилаючись на це, позивач просила стягнути з відповідача 8248 грн. 51коп.

Рішенням Кіровоградського районного суду від 29 серпня 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, закрити провадження у справі, посилаючись на те, що обставини справи судом встановлено неправильно через неналежну оцінку доказів. Рішення суду, на думку відповідача, є необґрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушені норми процесуального права.

У судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_2 та її представник доводи апеляційної скарги підтримали.

Позивач ОСОБА_3 з доводами скарги не погодилася.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 12 червня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір позики, за яким ОСОБА_3 (позикодавець) передала у власність ОСОБА_2 (позичальникові) грошові кошти у сумі 8248,51 грн., а ОСОБА_2 зобов'язалася повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (ст.1046 ЦК) до 20.06.2014 року.

Факт передачі грошей та укладення договору позики підтверджується розпискою, яку власноручно написала та підписала ОСОБА_2 (а.с.12).

Хоча в розписці і не зазначено прізвище, ім'я та по батькові позикодавця, але оскільки розписка надана суду саме позивачем ОСОБА_3, то вона і є позикодавцем за договором позики.

Відповідно до ст.1051 ЦК позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Хоча ОСОБА_2 і стверджує, що вона грошей не отримувала, а розписку написала під впливом психічного насильства з боку ОСОБА_3 та її чоловіка, але вона цього не довела належними та допустимими доказами.

Сама ОСОБА_2 визнала, що з приводу насильства вона не зверталася до правоохоронних органів, як безпосередньо після вчинення над нею насильства, так і до цього часу.

Судом надано належну оцінку показам свідків, які допитані судом, зокрема ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які є зацікавленими особами, оскільки вони родичі відповідачки, та свідкам ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які не зацікавлені в справі. ОСОБА_6 підтвердила передачу грошей, та заперечила наявність насильства, а ОСОБА_7 пояснила, що бачила, що ОСОБА_2 почала писати розписку, але до кінця не була присутня і не знає чи дописала ОСОБА_2 розписку та чи отримала після цього гроші.

Належну оцінку дав суд і медичній довідці про те, що відповідачка була на прийомі у лікаря (а.с.14), яка сама по собі не може бути доказом того, що договір позики укладено під впливом насильства і що гроші за позикою насправді не були одержані ОСОБА_2.

Отже, висновки суду відповідають обставинам справи, рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування чи зміни рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПКУкраїни, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кіровоградського районного суду від 29 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: