Справа № 2н-1585/10

Провадження № 6/522/374/14

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 року                                                                                 м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого одноособово судді Донцова Д.Ю.,

при секретарі судового засідання Скибінській Є.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Одесі подання державного виконавця першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_1 про примусове проникнення до житлового приміщення, яке належить ОСОБА_2, а саме до квартири АДРЕСА_1, -

ВСТАНОВИВ :

До Приморського районного суду надійшло подання державного виконавця Білик Р.В. в якому він просить вирішити питання про примусове проникнення до житлового приміщення, яке належить ОСОБА_2, а саме до квартири АДРЕСА_1.

В обґрунтування подання державний виконавець посилається на те, що на примусовому виконанні в першому Приморському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції перебуває судовий наказ № 2-н-1585/10, виданий Приморським районним судом м. Одеси, 19 липня 2010 року про стягнення з ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса проживання: 65009, АДРЕСА_2) на користь ПАТ «Західінкомбанк» (65029, м. Одеса, вул. Князівська, 30) в солідарному порядку грошової суми у розмірі 89024,06 грн. (вісімдесят дев’ять тисяч двадцять чотири гривні 06 копійок).

18.08.2014 р. державним виконавцем першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції на підставі Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 44421948.

В ході проведення виконавчих дій встановлено, що боржник зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_3. Вищезазначена квартира належить на праві власності ОСОБА_2.

03 вересня 2014 року боржнику надіслано вимогу № 24049 про надання доступу до квартири № 68 для проведення виконавчих дій щодо виявлення, опису та арешту майна боржника.

10 вересня 2014 року виходом за адресою АДРЕСА_3 при проведенні виконавчих дій боржником ОСОБА_2 не надано доступу до приміщення квартири.

Боржнику повторно надіслано вимогу № 25373 про надання доступу до квартири № 68 для проведення виконавчих дій щодо виявлення, опису та арешту майна боржника.

16 вересня 2014 року виходом за адресою АДРЕСА_3 при проведенні виконавчих дій боржником ОСОБА_2 не надано доступу до приміщення квартири.

Тому з метою реального виконання судового наказу № 2-н-1585/10, виданого Приморським районним судом м. Одеси, 19 липня 2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Західінкомбанк» в солідарному порядку грошової суми у розмірі 89024,06 грн. (вісімдесят дев’ять тисяч двадцять чотири гривні 06 копійок) необхідно здійснити примусове входження до квартири АДРЕСА_4.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість подання, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом. Іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішенням, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні, зокрема судових рішень, покладається на Державну виконавчу службу України.

У відповідності з ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених законом, здійснювати необхідні міри для своєчасного і повного виконання рішення способом і в порядку, передбаченому виконавчим документом.

Відповідно до ст. 7 вищенаведеного закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Згідно до ч.1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Всупереч ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» до подання державного виконавця першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції не додано доказів, що підтверджують факт надсилання документів виконавчого провадження на адресу ОСОБА_2, суду не відомо отримав чи не отримав він постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.08.2014 р., також не має доказів стосовно того, що ОСОБА_2 обізнаний щодо того, що проводилися виконавчі дії щодо судового наказу № 2-н-1585/10, виданого Приморським районним судом м. Одеси, 19 липня 2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Західінкомбанк» в солідарному порядку грошової суми у розмірі 89024,06 грн. (вісімдесят дев’ять тисяч двадцять чотири гривні 06 копійок).

За таких обставин, суд вважає, що оскільки державним виконавцем не надано відповідних документів, що підтверджують обґрунтованість подання, в задоволенні подання про примусове проникнення до житлового приміщення боржника слід відмовити.

Керуючись ст. 376 ЦПК України, ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження»,

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання державного виконавця першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_1 про примусове проникнення до житлового приміщення, яке належить ОСОБА_2, а саме до квартири АДРЕСА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5 –денний строк з дня проголошення ухвали заяви про апеляційне оскарження. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу, ухвала якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя